Копія
Справа № 2/2215/214/2012
Провадження № 22-ц/792/5/13
07 листопада 2013 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Ярмолюка О.І.,
суддів: Власенка О.В., Юзюка О.М.,
при секретарі: Байдичі О.В.
з участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,
відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22-ц/792/5/13 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_5, ОСОБА_3 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 14 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення 15 467 грн. 02 коп. матеріальної та 15 000 грн. моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
В грудні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення 15 467 грн. 02 коп. матеріальної та 15 000 грн. моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що 01.01.2011 року близько 19 години, ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, протягом тривалого часу за допомогою металевого лома в будинку позивачки розбивав скляні шибки в кількості 50 штук у подвійних вікнах та шибки в кількості 40 штук в одинарних вікнах, в господарському приміщенні розбив скляні шибки в кількості 18 штук в одинарних вікнах, пошкодив рами вікон в кількості 6 штук на веранді, пошкодив вхідні дерев'яні двері, знищив склом все зерно, яке було на веранді будинку (800 кг пшениці та 500 кг ячменю), дві зимові лопати для відкидання снігу, дві банки фарби, електролічильник, а всього пошкодив
Головуючий у першій інстанції - Андрощук Є.М. Справа № 22-ц/792/5/13
Доповідач -Власенко О.В. Категорія № 30,34
та знищив майно потерпілої ОСОБА_1 на загальну суму 15000 грн. Такими протиправними діями ОСОБА_4 налякав усіх, завдав моральної шкоди, яку ОСОБА_1 оцінює в 15000 грн., оскільки залишив зимувати в будинку повністю без вікон. Постановою Старокостянтинівського районного суду від 23 вересня 2011 року до ОСОБА_4, який в стані неосудності вчинив суспільно - небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України, застосовано відповідно до ст. 94 КК України примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу та закрито провадження у справі. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 залишено без розгляду. Крім цього, ОСОБА_1 в пошуках захисту на поїздки в прокуратуру, міліцію витратила 467 грн. 02 коп. Зважаючи на ці обставини, позивачка просила стягнути солідарно з відповідачів на свою користь матеріальну шкоду в сумі 15467 грн. 02 коп. та 15000 моральної шкоди.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 14 травня 2012 року позов ОСОБА_8 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_1 12927 грн. 50 коп. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди та 2688 грн. 20 коп. судових витрат.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_4 про стягнення 15467 грн. 02 коп. матеріальної та 15000 грн. моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з рішенням суду не погоджуються, вважають його незаконним, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просять скасувати його і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом не враховано матеріальне становище ОСОБА_4, який є інвалідом 2 групи, отримує пенсію по інвалідності, а тому має можливість відшкодувати, завдану ним шкоду, самостійно. Окрім цього, вважають, що завдана ОСОБА_4 шкода, відшкодовується на загальних підставах, оскільки останній страждає психічним захворюванням та не здатний усвідомлювати значення своїх дій.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 із вказаним рішенням суду в частині відмови в позові до ОСОБА_4, який є законним представником ОСОБА_4, не погоджується. Посилається на те, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить частково скасувати рішення Старокостянтинівського районного суду від 14 травня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути солідарно з усіх відповідачів матеріальну шкоду, в тому числі 3000 грн. за пошкоджене зерно, 467 грн. 02 коп. на поїздки в правоохоронні органи та решту - 14000 грн. - моральної шкоди.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення. Апеляційна скарга ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає відхиленню.
У відповідності з ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що у відповідності з висновком судової будівельно - технічної експертизи № 5-137 від 12.04.2012 року матеріальний збиток, завданий ОСОБА_1 внаслідок пошкодження належного їй житлового будинку АДРЕСА_2, яке було вчинене 01.01.2011 року, становить 12927 грн. 50 коп.
Крім цього, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивачка ОСОБА_1 не надала суду жодного належного доказу того, що внаслідок неправомірних, злочинних дій ОСОБА_4 склом було знищено 800 кг пшениці та 500 кг ячменю, тобто наявні в матеріалах справи довідки не дають підстав для задоволення позову в цій частині, відсутні також правові підстави для відшкодування позивачці 467 грн. 02 коп., які були витрачені нею на поїздки в міліцію та прокуратуру, а тому обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.
В цій частині рішення судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Згідно з постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2011 року (а.с.10,11) встановлено, що шкоду ОСОБА_1 заподіяно ОСОБА_4, - особою, яка через психічну хворобу не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, оскільки згідно з висновком амбулаторної судово - психіатричної експертизи № 359 від 11.08.2011 року (а.с.121-123), ОСОБА_4 страждає простою шизофренією, безперервним типом перебігу, що ускладнена психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, страждав такою і на період інкримінованого йому злочину, що залишало його можливості розуміти значення своїх дій та керувати ними, тобто відносно скоєного, і на теперішній час його можна вважати неосудним.
Згідно з довідкою обласної психіатричної лікарні № 1 за № 615 від 26.03.2012 року (а.с.70) встановлено, що ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи по психічному захворюванню з 2007 року по теперішній час.
Відповідно до повідомлення начальника СГІРФО Старокостянтинівського РВ УМВСУ в Хмельницькій області за № 12072 від 26.12.2011 року ОСОБА_4 зареєстрований з 11.12.1990 року в с. Яремичі Старокостянтинівського району, крім нього, за цією ж адресою зареєстровані його мати - ОСОБА_5 та його брат - ОСОБА_3.
Враховуючи вищенаведене та виходячи з вимог ч. 2 ст. 1186 ЦК України, згідно з якою встановлено: якщо шкоди було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв'язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що шкоду, заподіяну ОСОБА_4, повинні відшкодовувати його мати - ОСОБА_5 та брат - ОСОБА_3, які проживали разом з ним.
Однак, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с.166).
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 27 вересня 2012 року провадження у справі зупинено до залучення правонаступників померлої ОСОБА_5 (а.с.169).
Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 цього ж Кодексу, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно з листом повідомленням Старокостянтинівської державної нотаріальної контори № 1738/01-16 від 29.05.2013 року (а.с.206), встановлено, що Старокостянтинівської державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 674/2012 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на підставі заяв про прийняття спадщини від ОСОБА_6 та ОСОБА_3. Згідно з довідкою, виданою Іршиківською сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області № 417 від 25 вересня 2012 року, спадщину, згідно з п. 3 ст. 1268 ЦК України, прийняв також ОСОБА_4.
У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 1231 ЦК України, до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 1 червня 2013 року провадження у справі відновлено та залучено до участі у справі ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як правонаступників померлої ОСОБА_5, оскільки вони прийнявши всі права та обов'язки спадкодавця, повинні відшкодувати шкоду, яка була заподіяна останньою за її життя ОСОБА_1
Встановлено, що у спадщину спадкоємці отримали: земельну частку (пай), вартість якої з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 64750 грн. 03 коп. (а.с.228), та домоволодіння по АДРЕСА_1, а саме: житловий будинок глинобитний, сарай з літньою кухнею, погріб камінний.
Згідно із звітом № 97-13 про оцінку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, вартість домоволодіння, що була визначена за допомогою порівняльного підходу на дату оцінки становить 32767 грн., тобто вартості спадкового майна достатньо для відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 спадкоємцями ОСОБА_5
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 повинен відшкодувати позивачці 2/3 частини завданої майнової шкоди, тобто 1/2 частину шкоди заподіяну ним та 1/6 частину шкоди, як спадкоємець ОСОБА_5, а саме - 8618 грн. 33 коп. (12927 грн. 50 коп. : 3 х 2); відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 повинні відшкодувати позивачці по 1/6 частині майнової шкоди кожен, як спадкоємці ОСОБА_5, а саме - по 2154 грн. 58 коп. кожен, тому рішення суду першої інстанції в частині задоволених судом першої інстанції позовних вимог підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення.
Крім цього, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог і ухвалив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 моральну шкоду на користь позивачки ОСОБА_1 - 1000 грн.
Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, тому що він є помилковим, оскільки не випливає з матеріалів справи і базується на неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2011 року (а.с.10,11) встановлено, що 01.01.2011 року близько 19 години, ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, протягом тривалого часу за допомогою металевого лома в будинку позивачки розбивав скляні шибки в кількості 50 штук у подвійних вікнах та шибки в кількості 40 штук в одинарних вікнах, в господарському приміщенні розбив скляні шибки в кількості 18 штук в одинарних вікнах, пошкодив рами вікон в кількості 6 штук на веранді, пошкодив вхідні дерев'яні двері, дві зимові лопати для відкидання снігу, дві банки фарби, електролічильник.
Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості і справедливості.
Суд першої інстанції, визначаючи розмір відшкодування відповідачами моральної (немайнової) шкоди в сумі 1000 грн., не в повному обсязі врахував конкретні обставини справи, за яких така шкода була заподіяна, а відтак, колегія суддів вважає, що з врахуванням наведених вище обставин справи бездіяльністю відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 позивачці ОСОБА_1 було заподіяно моральну шкоду в сумі 5000 грн., тобто ОСОБА_5 та ОСОБА_3 повинні були відшкодувати їй по 2500 грн. кожен.
Згідно з ч. 2 ст. 1231 ЦК України, до спадкоємця переходить обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя.
Встановлено, що за життя ОСОБА_5 моральну шкоду присуджено не було, тому, заподіяна нею моральна шкода в сумі 2500 грн., відшкодуванню спадкоємцями не підлягає.
Враховуючи той факт, що відповідачка ОСОБА_5 померла, з ОСОБА_3 на користь позивачки за заподіяну їй моральну шкоду має бути стягнуто 2500 грн., тому рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру моральної шкоди також підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 79, ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу. Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 20 листопада 2012 року "Про безоплатну правову допомогу", правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення; правові послуги - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 20 грудня 2011 року "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленого законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Частиною 1 статті 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Правову допомогу в даній справі позивачці ОСОБА_1 надавала адвокат ОСОБА_2 за угодою - ордером про надання правових послуг і ведення справи в суді від 13.12.2011 року (а.с.120).
Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 0012 від 09.05.2012 року (а.с.126), ОСОБА_1 сплатила 500 грн. за надані правові послуги.
Крім цього, згідно з товарним чеком від 12.04.2012 року (а.с.125), ОСОБА_1 сплатила 2000 грн. за проведення судової будівельно - технічної експертизи та судовий збір в сумі 188 грн. 20 коп. (а.с.1), всього вартість судових витрат понесених ОСОБА_1 становить 2688 грн. 20 коп.
Оскільки рішення ухвалено на користь позивачки ОСОБА_1, тому судові витрати, понесені та документально підтверджені нею, підлягають стягненню з відповідачів в тому ж порядку що і майнова шкода, а тому на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 необхідно стягнути 2/3 частини судових витрат, а саме: 1792 грн. 13 коп.; з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 необхідно стягнути по 1/6 частині судових витрат, а саме: по 448 грн. 03 коп. з кожного.
Згідно з квитанцією № 1974 від 16.05.2013 року ОСОБА_1 понесла витрати на правову допомогу, яку їй було надано адвокатом ОСОБА_2 в апеляційному суді, ці витрати становлять 500 грн.
Крім цього, згідно з рахунком № 97-13 від 05.11.2013 року ОСОБА_1 за оцінку домоволодіння ОСОБА_4 в с. Яремичі, по вул. Зарічній, 22 сплатила 350 грн., всього в апеляційному суді вона понесла судові витрати в сумі 850 грн., які також підлягають стягненню на її користь з відповідачів, а тому на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 необхідно стягнути 2/3 частини цих судових витрат в сумі 566 грн. 66 коп.; з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 необхідно стягнути по 1/6 частині цих судових витрат, а саме: по 141 грн. 66 коп.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 14 травня 2012 року в частині задоволеного позову скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 8618 грн. 33 коп. - матеріальної шкоди, 2500 грн. - моральної шкоди, 1792 грн. 13 коп. - судових витрат; з ОСОБА_6 2154 грн. 58 коп. - матеріальної шкоди, 448 грн. 03 коп. - судових витрат; з ОСОБА_4 2154 грн. 58 коп. - матеріальної шкоди, 448 грн. 03 коп. - судових витрат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 566 грн. 66 коп. - судових витрат; ОСОБА_6 141 грн. 66 коп. - судових витрат; з ОСОБА_4 141 грн. 66 коп.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.В. Власенко