Справа № 682/1894/13-ц
Провадження № 22-ц/792/2139/13
29 жовтня 2013 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Баса О.Г.,
суддів: Заїки В.М., Матковської Л.О.,
при секретарі: Терлич А.В.,
за участю: сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного територіально - галузевого об'єднання „Південно - західна залізниця" на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально - галузевого об'єднання „Південно - західна залізниця", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог начальник Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Тодчук Валерій Тимофійович про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
В червні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного територіально - галузевого об'єднання «Південно - Західна залізниця» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначала, що вона працювала на Південно - Західній залізниці у вагоній дільниці станції Київ - Пасажирський з 22 липня 1981 року на посаді провідника пасажирських вагонів на контрактній формі трудового договору. Останній контракт з нею було укладено 23 червня 2000 року до 15 червня 2023 року. За 32 роки роботи на Південно - Західній залізниці позивачка ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень не мала, неодноразово заохочувалася керівництвом за успіхи в роботі.
07 травня 2013 року наказом начальника вагонної дільниці станції Київ - Пасажирський №920/ос від 07 травня 2013 року її було звільнено з роботи за п.8
Головуючий у першій інстанції: Мацюк Ю.І. Провадження № 22-ц/792/2139/13
Доповідач: Заїка В.М. Категорія: 51,52
ст.36 КЗпП України з підстав, передбачених контрактом, а саме за порушення п.18б - порушення митного законодавства України. Підставою для звільнення стало складання Протоколу про порушення митних правил №0352/80511/13 від 18 квітня 2013 року головним інспектором м/п «Конотоп» Сумської митниці, за ознаками порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.472 Митного кодексу України.
Позивачка вказує, що на момент її звільнення 07 травня 2013 року у відповідача не було правових підстав для її звільнення, оскільки лише 29 травня 2013 року Постановою Ковпаківського районного суду міста Суми від 29 травня 2013 року ОСОБА_1 було визнано винною в порушенні митних правил, крім того позивачка зазначила, що на день звільнення вона перебувала на лікарняному в період з 23 квітня 2013 року по 10 травня 2013 року та її звільнення не погоджено з профспілковим комітетом, в зв'язку з чим просить визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення №920/ос від 07 травня 2013 року, поновити її на роботі на посаді провідника пасажирських вагонів, стягнути з ДТГО «Південно - Західна залізниця» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 травня 2013 року по день її поновлення та моральну шкоду в розмірі 50000грн.
В ході розгляду справи позивачка збільшила позовні вимоги, а саме просила скасувати наказ №1768/jc від 09 липня 2013 року про внесення змін до наказу №№920/ос від 07 травня 2013 року, як такий що не відповідає вимогам трудового законодавства.
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 серпня 2013 року позов задоволено частково.
Накази начальника Вагонної дільниці станції Київ - Пасажирський Тодчука Валерія Тимофійовича №920/ос та 1768/jc «Про припинення трудового договору» та «Внесення змін до наказу №920/ос» з ОСОБА_1 від 07 травня 2013 року скасовано.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідника пасажирських вагонів у Вагоній дільниці станції Київ - Пасажирський ДТГО «Південно - західна залізниця» з 07 травня 2013 року.
Стягнуто з ДТГО «Південно - Західна залізниця» на користь ОСОБА_1 одинадцять тисяч сто шістдесят три гривні 95 копійок заробітної плати за час вимушеного прогулу з 07 травня 2013 року по 06 серпня 2013 року та дві тисячі моральної шкоди.
Стягнуто з ДТГО «Південно - Західна залізниця» на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання.
Не погоджуючись з таким вирішенням спору, державне територіальне об'єднання «Південно - Західна залізниця подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт вказує, що при винесенні рішення судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного та не всебічного з'ясування обставин справи, поверхневого дослідження поданих доказів та неправильної оцінки доказів. Апелянт вказує, що для звільнення працівника через порушення умов контракту достатньо встановлення самого факту такого порушення, яке в даному випадку сталося 18 квітня 2013 року і не ставиться законодавцем в залежність від притягнення працівника до кримінальної чи адміністративної відповідальності, крім того апелянт вказує, що наказом №1768/ ос від 09 липня 2013 року «Про внесення змін до наказу №920/ос від 07 травня 2013 року» змінено дату звільнення ОСОБА_1 з 07 травня 2013 року на 29 травня 2013 року, всупереч цьому суд першої інстанції своїм рішенням безпідставно поновив на роботі позивачку з 07 травня 2013 року.
Апелянт вказує, що звільнення ОСОБА_1 з займаної посади відбулося в межах укладеного контракту - підставою для припинення контракту є порушення митного законодавство України та на підставі й у відповідності до чинного трудового законодавства України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Так, суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що ОСОБА_1 працювала на посаді провідника пасажирських вагонів на контрактній формі трудового договору, який був укладений 23 червня 2000 року за №112 і діяв до 15 червня 2023 року. 18 квітня 2013 року працівниками Державної митної служби України було складено протокол про порушення митних правил ОСОБА_1, а постановою Ковпаківського районного суду м.Суми від 29 травня 2013 року, яка підлягала оскарженню, її було визнано винною у вчинені даного правопорушення і право відповідача щодо звільнення ОСОБА_1 настало після набрання законної сили рішення суду, а тому на момент звільнення такого права у відповідача не було.
Однак з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитись із слідуючих міркувань.
Відповідно до ч.3ст.21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватись угодою сторін.
Згідно п.18.1 Контракту, укладеного з позивачкою 23 червня 2013 року, додатковими підставами припинення та розірвання контракту, не передбаченими чинним законодавством, є порушення митного законодавства України.
Аналогічні умови між сторонами, викладені у підпункті «б» пункту 18 Додаткової угоди до контракту, укладеної 14 лютого 2004 року згідно якої працівник може бути звільнений з ініціативи роботодавця до закінчення терміну його дії у разі порушення митного законодавства України.
Щодо офіційного тлумачення ч.3 ст.21 КЗпП України рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 1998 року вказано, що сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови: зокрема це, як правило, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору, тощо.
Відповідно до ст..60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Слід зазначити, що позивачка не заперечувала факт порушення нею митного законодавства України, яке мало місце 18 квітня 2013 року і для звільнення працівника через порушення умов контракту достатньо встановлення такого факту і не ставиться законодавцем в залежність від притягнення працівника до кримінальної чи адміністративної відповідальності.
Колегія суддів приходить до висновку про те, що розрив контракту та подальше звільнення ОСОБА_1 із займаної посади відбулось в межах укладеного контракту та на підставі й у відповідності до чинного трудового законодавства України.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 315, 319,324 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державного територіально - галузевого об'єднання „Південно - західна залізниця" задовольнити.
Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 серпня 2013 року скасувати.
В позові ОСОБА_1 до Державного територіально - галузевого об'єднання „Південно - західна залізниця", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог начальник Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Тодчук Валерій Тимофійович про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду В.М.Заїка