Справа № 688/756/13-ц
Провадження № 22-ц/792/1715/13
22 жовтня 2013 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Баса О.Г.,
суддів: Заїки В.М.,Грох Л.М.,
при секретарі:Терлич А.В..,
за участю: позивачки та її представника, представника прокуратури Хмельницької області,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Хмельницької області, Шепетівської об'єднаної Державної податкової інспекції Хмельницької області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
ОСОБА_2, звертаючись до суду із вказаним позовом, вказувала на те, що 14 травня 2002 року Шепетівською міжрайонною прокуратурою проти неї було порушено кримінальну справу за ст.ст.368 ч.3,27 ч.5 КК України.
28 червня 2002 року її було притягнуто в якості обвинуваченої за ст.ст.368 ч.3, ч.5 27 КК України.
20 травня 2002 року апеляційний суд Хмельницької області своєю ухвалою змінив щодо неї запобіжний захід із тримання під вартою на підписку про невиїзд.
Вироком Славутського міського суду від 17 липня 2003 року її було засуджено за ст.ст.27 ч.5,ч.3 ст.368 КК України із застосуванням ст.69 КК України до трьох років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, без позбавлення права займати посади в органах державної влади. На підставі ст.75 КК України її звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на два роки. Крім того, цим же вироком було постановлено передати в дохід держави 28/100 частин магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться у м.Шепетівка, як майно, що нажите злочинним шляхом.
28 січня 2012 року за наслідками проведеного додаткового розслідування слідчим Шепетівської міжрайпрокуратури було винесено постанову про закриття кримінальної справи відносно неї у зв'язку з недоведеністю участі у вчиненні злочинів. Як їй стало відомо, в подальшому на конфісковану за рішенням суду частину приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» було зареєстроване право власності за Шепетівською об'єднаною податковою
Головуючий у першій інстанції: Федорова Н.О. Провадження № 22-ц/792/1715/13
Доповідач: Заїка В.М. Категорія: 30,33
інспекцією та продано стороннім особам. Вважає, що в зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності та незаконним засудженням їй було завдано матеріальної шкоди.
Просила суд, з уточненими позовними вимогами стягнути з Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області та державного бюджету України через Державну казначейську службу України на її користь 1 661 649 грн. вартості 28 100 частини приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» з допоміжними приміщеннями, що належали їй на праві приватної власності до виконання вироку, 4230 грн. вартості судової будівельно-технічної експертизи, проведеної по цивільній справі за 2012 рік, яка ухвалою суду за її заявою була залишена без розгляду та 1496 грн. 40 коп. вартості експертизи, проведеної по даній справі.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на користь ОСОБА_2 1 663 827 грн. шкоди внаслідок незаконного засудження, 1496 грн. 40 коп. судових витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи, а всього 1635 323 грн. 40 коп.
Судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп. віднесено на рахунок держави.
В позові ОСОБА_4 до Шепетівської об'єднаної податкової інспекції, прокуратури Хмельницької області про стягнення шкоди відмовлено.
Не погоджуючись з таким вирішенням спору, представник Державної казначейської служби України звернувся з апеляційною скаргою і вважає рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню, оскільки при його винесенні мало місце порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що суд всупереч діючим нормам матеріального права, ухвалив рішення про стягнення коштів з Державної казначейської служби України шляхом їх списання з єдиного казначейського рахунку. Державна казначейська служба України є самостійним органом державної влади і не відповідає за зобов'язання інших державних органів та держави в цілому. Судом безпідставно не взято до уваги та жодним чином не обґрунтовано рішення з приводу того, що вимоги відшкодування вартості майна взагалі не можуть бути задоволені з огляду на те, що конфісковане в позивачки майно в натурі не збереглось, а питання відшкодування вартості може бути поставлене лише у випадку, коли майно неможливо повернути в натурі.
Просив скасувати вказане вище рішення суду та винести нове, яким повністю відмовити ОСОБА_2 в позові.
Заслухавши доповідача та пояснення учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що позивачка була незаконно засуджена з конфіскацією майна ( 28/100 частин магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться в м.Шепетівка), яке реалізовано на прилюдних торгах стороннім особам. На даний час конфісковане у позивачки майно в натурі, ні на зберіганні у Шепетівської ОДПІ, ні на зберіганні у Державній казначейській службі України не перебуває, а тому немає реальної можливості повернути його позивачці і тому вона має право на відшкодування його вартості.
На думку колегії суддів, повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна з таких міркувань.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Так, судом встановлено, що вироком Славутського міського суду від 17 липня 2003 року ОСОБА_2 було засуджено за ст..ст.27 і 368 ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна. Крім того, цим же вироком було постановлено передати в дохід держави 28/100 частин магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться в м.Шепетівка, як майно нажите злочинним шляхом. Вирок в частині конфіскації ? частини належного майна було виконано, 28/100 частин магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» передано в Шепетівську об'єднану державну податкову інспекцію.
В послідуючому за наслідками проведеного додаткового розслідування 28 січня 2012 року слідчим Шепетівської міжрайпрокуратури було винесено постанову про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_2 у зв'язку з недоведеністю у вчиненні злочинів.
З матеріалів інвентарної справи Шепетівського бюро технічної інвентаризації на приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого по АДРЕСА_1, яка оглянута колегією суддів в судовому засіданні, вбачається, що 25 березня 2004 року зареєстровано право власності на вказану вище частину магазину за Шепетівською об'єднаною державною податковою інспекцією, а згодом його власниками стали ОСОБА_5 та ПАТ КБ «Надра».
Відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закону) від 01 грудня 1994 року конфісковане майно, зазначене в п.2 ст.3 Закону, (в тому числі жилі будинки, квартири, інші споруди/ повертається в натурі, а в разі неможливості повернення в натурі, його вартість відшкодовується за рахунок тих підприємств, установ, організацій, яким воно передано безоплатно.
Позивачкою не надано належних і допустимих доказів щодо вчинення нею будь-яких інших дій по витребуванню належного їй майна, крім стягнення його з держави, не здобуто таких і в судовому засіданні апеляційного суду.
На думку колегії суддів, є поспішними висновки суду першої інстанції про неможливість повернення конфіскованого майна в натурі чи іншого способу відшкодування шкоди, крім стягнення її з Державної казначейської служби України.
Помилковими є також висновки суду першої інстанції щодо ототожнення коштів Державного бюджету України та коштів Державної казначейської служби України і відшкодування шкоди з Державної казначейської служби України, а не із державного бюджету і в установленому законодавством порядку за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.
Таким чином, рішення суду підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позову з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2013 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до прокуратури Хмельницької області, Шепетівської об'єднаної Державної податкової інспекції Хмельницької області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду В.М.Заїка