Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
14 листопада 2013 р. № 820/9390/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мороко А.С.,
при секретарі судового засідання - Пшеничному В.О.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Костіна О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління служби безпеки України в Харківській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача щодо відмови у задоволенні його рапорту від 06 вересня 2013 року незаконними; зобов'язати відповідача встановити початком перебування на військовій службі ОСОБА_3 14 вересня 1992 року; зобов'язати відповідача прийняти рішення про зарахування ОСОБА_3 періоду навчання у Київському військовому ліцеї до загальновійськового та безперервного строку (стажу) військової служби в Збройних Силах України; зобов'язати відповідача провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_3 з урахуванням терміну навчання у Київському військовому ліцеї та нового строку військової служби та виплатити позивачу різницю грошового забезпечення; зобов'язати відповідача провести перерахування надбавок за вислугу років на військовій службі до окладів за військовим званням і займаною посадою; зобов'язати відповідача врахувати період навчання ОСОБА_3 у Київському військовому ліцеї при обчисленні вислуги років для призначення пенсії, провести перерахунок вислуги років, вважаючи початком військової служби 14 вересня 1992 року; зобов'язати відповідача внести зміни в усі відповідні документи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що термін навчання у військових навчальних закладах підлягає зарахуванню до загального терміну військової служби, посилаючись на пункт 1 статті 24 Закону України "Про загальновійськовий обов'язок і військову службу" в редакції на час його навчання у Київському військовому ліцеї.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши що навчання у ліцеї не можна вважати навчанням у військовому навчальному закладі, а отже і проходженням військової служби згідно з переліком її видів, що закріплений у статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.
З 14 вересня 1992 року по 18 червня 1994 року позивач проходив навчання у Київському суворівському військовому училищі (з 22.09.1992 року - Київському військовому ліцеї), що підтверджується архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 4801 від 01.07.2013 року, наказом начальника Київського суворівського військового училища № 186 від 14.09.1992 року та наказом начальника Київського військового ліцею № 81 від 18.06.1994 року.
09 вересня 2013 року позивач звернувся з рапортом до начальника УСБУ в Харківській області, в якому просив зарахувати період навчання у Київському військовому ліцеї до загальновійськового та безперервного строку (стажу) військової служби в Збройних Силах України, вважаючи початком військової служби 14 вересня 1992 року, врахувати відповідний період при обчисленні вислуги років для призначення пенсії, провести перерахунок та виплатити позивачу різницю грошового забезпечення ОСОБА_3 з урахуванням терміну навчання у Київському військовому ліцеї та нового строку військової служби, провести перерахування надбавок, встановити початком перебування на військовій службі 14.09.1992 року.
17 вересня 2013 року листом за вих. № 70/16-Б-28/7 УСБУ в Харківській області повідомлено позивача про відмову в задоволенні вимог, викладених у його рапорті.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про загальний військовий обов'язок та військову службу" №2232-ХІІ від 25.03.1992 року, в редакції станом на 1992-1994 роки, початком перебування на військовій службі, в тому числі, вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом.
Відповідно до статей 4, 15, 20 наведеного Закону, Збройні Сили України комплектуються шляхом призову громадян, яким виповнилося 18 років або прийняття на військову службу осіб віком від 17 років.
Приписами статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Видами такої служби згідно з частиною четвертою вказаної статті цього Закону є:
- строкова військова служба;
- військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу;
- військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки;
- військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
- військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Умови перебування на військовій службі громадян, які навчаються у військово-навчальних закладах, передбачено у статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а саме:
1. Громадяни, які навчаються у військово-навчальних закладах, перебувають на військовій службі і не мають звань прапорщиків чи мічманів та офіцерського складу, є курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.
Навчання у військово-навчальних закладах зараховується курсантам як строкова військова служба.
2. Громадянам, які не мали військового звання до вступу у військово-навчальний заклад, після зарахування на навчання присвоюється військове звання рядового чи матроса. Інші військові звання, присвоєні до вступу у військово-навчальний заклад, зберігаються.
Курсанти користуються правами, пільгами та перевагами і на них покладаються обов'язки згідно з діючим законодавством і статутами Збройних Сил України.
З курсантами після закінчення першого курсу в індивідуальному порядку укладається контракт про проходження ними після закінчення військово-навчального закладу військової служби на посадах офіцерського складу строком від 5 до 10 років. Курсанти, які не уклали такого контракту, відчисляються з військово-навчальних закладів.
Курсантам, випускникам вищих військово-навчальних закладів і кафедр військової підготовки (факультетів військової підготовки, відділень військової підготовки), світських вищих навчальних закладів з рівнем підготовки бакалавра присвоюється первісне офіцерське звання молодшого лейтенанта, а з рівнем магістра - лейтенанта.
Отже, встановлені статтею 25 Закону умови проходження військової служби у військово-навчальних закладах, не поширювались на навчання у військовому ліцеї, у якому навчався позивач.
Згідно пункту 11 Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад, затверджений Постановою КМУ № 660 від 19.08.1993 року, для розвитку природної обдарованості дітей створюються спеціалізовані школи і профільні класи, гімназії та ліцеї: спеціалізована школа і профільні класи забезпечують поглиблене вивчення одного або кількох базових навчальних предметів. Вони можуть діяти в складі шкіл першого - третього та другого - третього ступеня; гімназія - середній загальноосвітній навчально-виховний заклад другого - третього ступеня, що забезпечує науково-теоретичну, гуманітарну, загальнокультурну підготовку обдарованих і здібних дітей; ліцей - середній загальноосвітній навчально-виховний заклад, що забезпечує здобуття учнями освіти понад державний освітній мінімум і здійснює науково-практичну підготовку талановитої учнівської молоді. Термін навчання в ньому може бути таким, як у школі третього ступеня, або на 1-2 роки більше.
З урахування наведеного слідує, що вік громадян, які приймаються на навчання до військового ліцею, є меншим, ніж вік, що передбачений для громадян, які вступають на військову службу; здійснення комплектування Збройних Сил України громадянами, які приймаються на навчання до військового ліцею, відповідно до чинного законодавства є неможливим у зв'язку з їх недостатнім віком.
У редакції Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", яка набрала чинності 31 липня 1999 року, з відповідними змінами, стаття 24 вже не пов'язує початок перебування на військовій службі з днем прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею).
Зазначена норма Закону передбачає, що початком проходження військової служби є: день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу; день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом; день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Згідно до частини першої статті 12 Закону 2232-ХІІ, громадяни, які виявили бажання вступити до військово-навчальних закладів, проходять підготовку у військових ліцеях, середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладах, в організаціях Товариства сприяння обороні України, на підготовчих курсах при вищих навчальних закладах або самостійно.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року № 490 "Про реформу системи військової освіти", ліцей, у якому з 15 серпня 1993 року по 12 червня 1996 року навчався позивач, створений з метою підготовки кандидатів для вступу до військових навчальних закладів.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що навчання у військовому ліцеї не можна вважати навчанням у військовому навчальному закладі, а, отже, і проходженням військової служби згідно з переліком її видів, що закріплений у частині четвертій статті 2 Закону 2232-ХІІ.
Суд також зазначає, що положеннями статті 24 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що початок на військовій службі визначається днем прибуття на навчання, вказаному у приписі, виданому військовим комісаріатом, тоді як, матеріали справи не містять, а судом не здобуто доказів в підтвердження того, що кандидат до навчання відібраний саме військовим комісаріатом, адже відсутній припис військового комісаріату.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 14.11.2013 року.
Суддя А.С. Мороко