"24" жовтня 2013 р. справа № 804/8125/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної
Державної податкової інспекції
Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 07 серпня 2012 року
у справі № 804/8125/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Агропромисловий комплекс «Спаський»,
вул. Козинця, 81, с. Спаське Новомосковського району, 51263;
до відповідача Новомосковської об'єднаної
Державної податкової інспекції
Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області,
вул. Микити Головка, 30, м. Новомосковськ, 51200;
про визнання протиправними дій та скасування актів, -
встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський» подано позов до Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про
скасування Рішення № 2775/10/15-137/2 від 27.02.2013р. про скасування реєстрації Товариства як платника фіксованого сільськогосподарського податку;
зобов'язання видати Товариству Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість;
скасування Рішення № 3/10/152 від 27.02.2013р. про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування;
зобов'язання поновити з дати виключення Товариство з обмеженою відповідальністю в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість;
скасування податкових повідомлень-рішень від 27.02.2013 року №№ 0000052201 та 0000032201.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Букіна Л.Є.) своєю постановою від 07 серпня 2013 року позов задовольнив.
Постанова суду мотивована тим, що перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку є правомірним, якщо при цьому дотримано критерій щодо мінімального обсягу частки сільськогосподарського товаровиробництва, встановлений статтею 301 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі ОДПІ, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що на порушення вимог податкового законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський» незаконно використовував частину площі сільськогосподарських угідь при виробництві продукції рослинництва.
Питома вага виробництва на власних або орендованих потужностях, відповідно, склала менше 75% до вартості всіх товарів.
Отже, у Позивача відсутні первинні документи, що підтверджують факт виробництва продукції рослинництва врожаю 2009 - 2012 років на власних або орендованих виробничих потужностях безпосередньо сільськогосподарським товаровиробником. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський» безпідставно формував показники податкової звітності з використанням спеціального режиму оподаткування.
Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: в січні 2013 року уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський», код за ЄДРПОУ 31190269, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.06.2012р.
За результатами перевірки складений акт № 47/222/31190269 від 08.02.2013р.
В акті перевірки вчинено записи про порушення
підпункту 16.1.2, пунктів 44.1, 44.6, статей 209, 301 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV, статті 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17 грудня 1998 року N 320-XIV.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський» незаконно використовував частину площі сільськогосподарських угідь при виробництві продукції рослинництва. Питома вага виробництва на власних або орендованих потужностях, відповідно, склала менше 75% до вартості всіх товарів.
Отже, у Позивача відсутні первинні документи, що підтверджують факт виробництва продукції рослинництва врожаю 2009 - 2012 років на власних або орендованих виробничих потужностях безпосередньо сільськогосподарським товаровиробником. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський» безпідставно формував показники податкової звітності з використанням спеціального режиму оподаткування.
На підставі Акта перевірки, та в результаті адміністративного узгодження, 27 лютого 2013 року керівником контролюючого органу прийняті податкові повідомлення-рішення №№ 0000052201 та 0000032201.
Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський» визначено суми податкових зобов'язань за платежами:
3011021080, податок на прибуток, у розмірі - 2.332.822,95 грн. за основним платежем та 30.498,14 грн. штрафні (фінансові) санкції;
3014010180, податок на додану вартість, у розмірі - 3.927.988,00 грн. за основним платежем та 2.216.581,85 грн. штрафні (фінансові) санкції;
відповідно.
Скасування Рішення № 2775/10/15-137/2 від 27.02.2013р. про скасування реєстрації Товариства як платника фіксованого сільськогосподарського податку;
зобов'язання видати Товариству Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість;
скасування Рішення № 3/10/152 від 27.02.2013р. про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування;
зобов'язання поновити з дати виключення Товариство з обмеженою відповідальністю в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість;
скасування податкових повідомлень-рішень від 27.02.2013 року №№ 0000052201 та 0000032201;
стали предметом судового позову.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.
Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спір між сторонами відсутній.
За позицією фахівців контролюючого органу:
об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди;
право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди та його державної реєстрації;
в ході перевірки встановлена відсутність укладених договорів оренди на частину використовуваних земельних ділянок.
У зв'язку з цим, підприємство має питому вагу виробництва власної сільськогосподарської продукції в її загальному обсязі менше 75%, неправомірно використано спеціальний режим оподаткування, передбачений законодавством для сільськогосподарських товаровиробників, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський» повинно сплачувати податок прибуток та податок на додану вартість на загальних підставах.
В той же час, відповідно до пункту 301.1 статті 301 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Отже, кваліфікаційною вимогою для особи, яка претендує на набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, є частка сільськогосподарського товаровиробництва, яка повинна перевищувати 75 відсотків загального обсягу доходу суб'єкта господарювання.
За змістом Податкового кодексу України, для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку землі, що використовуються сільськогосподарським товаровиробником для виробництва продукції рослинництва, повинні знаходитися у власності чи користуванні такого виробника.
Водночас Податковий кодекс України не деталізує вимог до правового титулу, відповідно до якого у особи виникає право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, а також до правовстановлюючих документів, якими підтверджуються відповідні права на земельні ділянки.
Отже, будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, хоч би з яких підстав не виникало таке право, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку.
Варто зауважити, що для цілей регулювання земельних відносин виникнення права оренди земельної ділянки пов'язане із фактом державної реєстрації відповідного договору.
Водночас податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.
Таким чином, продукція, вирощена на земельній ділянці, орендованій платником фіксованого сільськогосподарського податку, є сільськогосподарською продукцією в розумінні глави 2 розділу XIV Податкового кодексу України незалежно від того, чи зареєстровані належним чином договори оренди такої ділянки.
Для розрахунку доходів від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва як таких, що можуть враховуватися при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, можуть включатися доходи від продажу продукції рослинництва, вирощеної (виробленої) на сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у користуванні особи на будь-яких умовах.
Таким чином, перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку є правомірним, якщо при цьому дотримано критерій щодо мінімального обсягу частки сільськогосподарського товаровиробництва, встановлений статтею 301 Податкового кодексу України. Цей критерій дотримується в тому разі, якщо продукція рослинництва вирощена на сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у користуванні платника податку, незалежно від стану державної реєстрації договорів оренди відповідних ділянок.
Аналогічні правила застосовуються при визначенні підстав для застосування особою спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни постанови окружного адміністративного суду відсутні.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року у справі № 804/8125/13-а залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу складено у повному обсязі 08 листопада 2013 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко