Справа: № 825/1906/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І. І. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
05 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Киш С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Агропромислового кооперативу «Старосільський» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені, -
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року в задоволенні адміністративного позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Агропромислового кооперативу «Старосільський» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати постанову суду, як таку, що не відповідає нормам матеріального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції, встановлено, що позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені у зв'язку з тим, що останній не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році, в зв'язку з чим зобов'язаний сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі, встановленому чинним законодавством. На момент звернення до суду відповідачем адміністративно-фінансові санкції та пеня не сплачені.
Також, при розгляді даної справи, суд встановив, що згідно звіту за 2012 рік на підприємстві відповідача середньооблікова чисельність штатних працівників становила 48 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів - 2 особи, фактично працюючих інвалідів - 0 осіб, фонд оплати праці штатних працівників в 2012 році складав 602,5 тис. грн., середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача - 12552,08 грн.
Позивач розрахував адміністративно - господарську санкцію за невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2012 рік в сумі 25104,16 грн.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману правцю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних потреб реабілітації і забезпечувати інші соціально - економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати держаній службі інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств. установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Частиною 5 ст. 19 вище вказаного закону визначено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першої цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
З матеріалів справи вбачається, що згідно звіту за 2012 рік у відповідача середньооблікова чисельність штатних працівників становить 48 осіб.
Таким чином, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить у відповідача - 2 особи.
Відповідно ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлена нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві , організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно - господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.
Згідно частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем щомісячно впродовж 2012 року подавались до Чернігівського міського центру зайнятості звіти про наявність вакансій, в тому числі для інвалідів.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів щодо організації робочих місць для інвалідів, а обов'язок відповідача зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.
В контексті вище викладеного, колегія суддів вважає, що підстави для застосування до відповідача адміністративно - господарських санкцій - відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ст.198 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно становив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195,196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
Судді І. О. Лічевецький
В.Е.Мацедонська
.
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Лічевецький І.О.
Мацедонська В.Е.