Справа № 246/1235/13-к
14 жовтня 2013 року Тельманівський районний суд Донецької області
в особі головуючого судді Ковальова І.П.,
при секретарі Сокирко І.М.,
за участі прокурора Браговського С.О.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
потерпілої ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Тельманове кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013050740000746 від 11.07.2013 року за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, який мешкає в смт. Тельманове, вул. Октябрьска, б. 177 Тельманівського району Донецької області, раніше судимого 23.07.2012 р. Тельманівським районним судом Донецької області за ч.2 ст. 164 КК України до 120 годин громадських робіт, в силу ст. 89 КК України судимість не знято та не погашено,
у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
У відповідності до обвинувального акту від 07.08.2013 року під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 10 липня 2013 року приблизно о 18.25 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля подвір'я будинку № 177 по вул. Октябрська в смт. Тельманове Тельманівського району Донецької області, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, під час сварки з останньою, яка в той час, прибираючи біля двору, стояла нахилившись донизу, підійшов до ОСОБА_2 та наніс їй один удар ногою по правій сідниці, заподіявши останній згідно висновку судово-медичної експертизи № 115/Д від 15.07.2013 року забій м'яких тканин нижньої третини правого стегна, який відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
07.08.2013 року між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 укладена угода про примирення.
Згідно вказаної угоди ОСОБА_1 визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Також вказаною угодою сторони погодили покарання у вигляді 120 годин громадських робіт. В угоді також передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному та потерпілій.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні також просив вказану угоду з потерпілою затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди.
Потерпіла ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні також просила вказану угоду з підозрюваним затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом з'ясовано, що потерпіла цілком розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Згідно ч.5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою.
Узгоджені вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
За таких обставин, угоду про примирення укладену між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 належить затвердити, ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити останньому узгоджену сторонами міру покарання.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 394, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 07.08.2013 року укладену між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1.
ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 125 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді 120 годин громадських робіт.
Запобіжний захід не обирався.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Донецької області через Тельманівський районий суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі невиконання угоди про примирення потерпіла має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Суддя