04.11.2013 Єдиний унікальний номер 205/240/13- ц
№ 2-205/891/2013
№ 205/240/13-ц
4 листопада 2013 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_1, третя особа Дніпропетровська міська рада про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Ленінська районна у м. Дніпропетровську рада 8 січня 2013 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 січня 2013 року позов було залишено без руху, а позивачу запропоновано протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки, з метою усунення яких 11 лютого 2013 року позивачем було подано виправлений позов.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 4 червня 2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Дніпропетровську міськраду.
24 вересня 2013 року позивачем було подано уточнену позовну заяву.
Позивач у своєму позові посилався на те, що ОСОБА_1 на земельній ділянці, на якій знаходиться домоволодіння № 140 на вул. Нарвській у м. Дніпропетровську, було побудовано гараж, літ. Л, та встановлено кам'яну огорожу, зведену вище нормативу 1,6 м. Рішенням Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради № 827 від 17 жовтня 2008 року, яке відповідно до діючого законодавства обов'язкове до виконання, відповідача було зобов'язано до 5 листопада 2008 року знести самовільно побудований гараж і кам'яну огорожу, але вимоги зазначеного рішення виконано не було. У 2008 році відповідач двічі була притягнута до адміністративної відповідальності за порушення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а актом Інспекції ДАБК від 4 січня 2012 року було встановлено, що відповідачем спірний гараж було побудовано самовільно. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2012 року було встановлено, що ОСОБА_1 до компетентних державних органів щодо надання дозволу на будівництво та з питань оформлення права власності не зверталася. Оскільки спірні об'єкти є самочинним будівництвом, відповідач не набула на них право власності. Земельна ділянка, яка знаходиться під належним відповідачу домоволодінням, їй не відводилася, не надавалася ні в оренду, ні в користування, не передавалася у власність, тому вона не мала права зводити на ній будь-які будівлі та споруди. Позивач у своєму позові просив суд зобов'язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинні споруди - гараж, літ. Л, та кам'яну огорожу, які розташовані на території домоволодіння № 140 на вул. Нарвській у м. Дніпропетровську, та зобов'язати ОСОБА_1 звільнити та привести у придатний до використання стан земельну ділянку, на якій розташовано домоволодіння № 140 на вул. Нарвській у м. Дніпропетровську, за власний рахунок.
Відповідач ОСОБА_1 у своїй заяві до суду справу просила розглянути за її відсутності, ухваливши рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Представник третьої особи Дніпропетровської міськради у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи третя особа повідомлялася належним чином, про причини неявки свого представника суд не повідомила.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та добуті докази, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що ? частина домоволодіння № 140 на вул. Нарвській у м. Дніпропетровську належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 29 квітня 2009 року, виданого Другою дніпропетровською держнотконторою та зареєстрованого в реєстрі за № 3-1497 (а.с. 124). Право власності у встановленому порядку було зареєстровано в КП «ДМБТІ» (а.с. 123). Інша ? частина цього ж домоволодіння належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу частини домоволодіння від 6 червня 2013 року, посвідченого Другою дніпропетровською держнотконторою та зареєстрованого в реєстрі за № 2-4157 (а.с. 124). Право власності у встановленому порядку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 125).
В 2001 році на території домоволодіння без отримання необхідних дозволів попередніми власниками було побудовано гараж, літ. Л, відомості про самочинне будівництво було внесено до технічного паспорту, виготовленого КП «ДМБТІ» станом на 14 січня 2009 року (а.с. 118-121). Крім того, на межі з домоволодінням № 138 на вул. Нарвській у м. Дніпропетровську було зведено огорожу висотою вище нормативу - 1,6 м.
Право власності на спірний гараж та огорожу за свідоцтвом про право на спадщину від 29 квітня 2009 року та договором купівлі-продажу частини домоволодіння від 6 червня 2013 року до ОСОБА_1 не переходило у зв'язку з тим, що попередні власники не визнавали за особою право власності на ці споруди.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною 1 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Земельна ділянка, на якій розташовано домоволодіння № 140 на вул. Нарвській у м. Дніпропетровську, в оренду відповідачу не передавалася, також нею не було оформлено документи на право постійного користування чи право власності на цю земельну ділянку, про що 28 жовтня 2013 року виконкомом Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради було складено відповідний акт (а.с. 146).
На підставі ст. 22 Закону України «Про основи містобудування», яка діяла на момент вчинення самочинного будівництва, забудова земельних ділянок здійснюється після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на будівництво виникає щодо земельних ділянок, визначених для містобудівних потреб містобудівною документацією, місцевими правилами забудови.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Частиною 2 статті 376 ЦК України встановлено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Згідно з ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
У встановленому законом порядку дозволи на проведення будівництва отримані не були, право власності не визнано та не зареєстровано.
Рішенням виконкому Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради № 827 від 17 жовтня 2008 року ОСОБА_1 було зобов'язано до 5 листопада 2008 року знести самовільно побудований гараж на межі з домоволодінням № 138 на вул. Нарвській у м. Дніпропетровську і огорожу, зведену вище нормативу 1,6 м (а.с. 5). Але до теперішнього часу зазначене рішення виконкому відповідачем виконано не було, хоча воно нею у встановленому порядку не оскаржувалося і є чинним.
Крім того, постановою Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області від 22 вересня 2008 року відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за самочинне будівництво гаражу (а.с. 10), актом Інспекції ДАБК від 4 січня 2012 року було встановлено, що відповідачем спірний гараж було побудовано самовільно (а.с. 6).
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровській області від 14 листопада 2012 року, ухваленим по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міськради про визнання права власності на самовільні забудови, у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на прибудову до літньої кухні, літ. В1, та гаражу, літ. Л, які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Нарська, 140, було відмовлено (а.с. 145).
На підставі ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровській області від 14 листопада 2012 року було встановлено, що відповідач не зверталася до компетентного державного органу щодо надання дозволу будівництва гаражу, а також не зверталася до відповідних органів з питання оформлення їй права власності на спірний гараж.
Крім того, докази звернення ОСОБА_1 до відповідних органів з питання оформлення права власності на спірний гараж після ухвалення зазначеного судового рішення нею суду надано також не було.
Абз. 16 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено поняття самовільного зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до ч. 2 ст. 212 ЗК України приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та зобов'язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинні споруди - гараж, літ. Л, та кам'яну огорожу, які розташовані на території домоволодіння № 140 на вул. Нарвській у м. Дніпропетровську з боку домоволодіння № 138 на вул. Нарвській у м. Дніпропетровську, та зобов'язати ОСОБА_1 звільнити та привести у придатний до використання стан земельну ділянку, на якій розташовано домоволодіння № 140 на вул. Нарвській у м. Дніпропетровську, за власний рахунок.
На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем при поданні позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 114 гривень 70 коп, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 375, ч. 1-3 ст. 376 ЦК України, ч. 1 ст. 116, ст. 125, ч. 2 ст. 212 ЗК України, ст. 22 Закону України «Про основи містобудування», абз. 16 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. ст. 10, 11, ч. 3 ст. 61, ч. 1 ст. 88, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинні споруди - гараж, літ. Л, та кам'яну огорожу, які розташовані на території домоволодіння № 140 на вул. Нарвській у м. Дніпропетровську з боку домоволодіння № 138 на вул. Нарвській у м. Дніпропетровську.
Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити та привести у придатний до використання стан земельну ділянку, на якій розташовано домоволодіння № 140 на вул. Нарвській у м. Дніпропетровську, за власний рахунок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради судовий збір у розмірі 114 гривень 70 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя