Рішення від 13.11.2013 по справі 226/3289/13-ц

Справа № 226/3289/13-ц

Справа № 2/226/1032/2013

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Димитровський міський суд Донецької області у складі головуючого - судді Петуніна І.В.,

при секретарі Альберті О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2 міської ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. В обѓрунтування вимог зазначила, що 27 серпня 2009 року помер її син - ОСОБА_3, якому на праві власності належала частина квартири за адресою: м.Димитров Донецької області, м-н «Світлий», б. 15 кв. 6. Інша частина зазначеної квартири на підставі права власності належить позивачу. Свідоцтво про право власності на квартиру, видано 15 січня 1995 року Виробничим об'єднанням «Красноармійськвугілля», внаслідок приватизації квартири. Після смерті сина спадщину, яка складалася з його частки в зазначеній квартирі, в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України прийняла позивач. Будучи єдиним спадкоємцем після смерті сина та прийнявши після нього спадщину, вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом через невизначеність розміру часток квартири між нею та померлим сином, як співвласниками, що стало причиною відмови нотаріуса у видачі їй свідоцтва про право на спадщину. Вказуючи на зазначену обставину як таку, що створює для неї перешкоди в реалізації спадкових прав, визначених законом, позивач просить суд визначити, що частка її сина ОСОБА_3 у квартирі за адресою: м.Димитров Донецької області, м-н «Світлий», б. 15 кв. 6, складає 1/2 частину.

До судового засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі, позивач наполягала на задоволенні позовних вимог, відповідач з позовом погодився.

Дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № 2/56-1722 від 16.01.1995 року, виданого виробничим об'єднанням «Красноармійськвугілля»АДРЕСА_1 в будинку № 15 м-ну «Світлий» в м.Димитров Донецької області на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 14).

Відповідно до ст.ст.1, 5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», наймачі квартир (будинків) державного житлового фонду та члени їх сімей, які постійно проживають у квартирі разом із наймачем або за якими зберігається право на житло, мають право на приватизацію займаних квартир шляхом передачі їм цих квартир в спільну сумісну або часткову власність. Таким чином, набуття права власності на зазначену квартиру є правомірним.

Згідно з ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Якщо частки не визначені, спільна власність двох або більше осіб відповідно до ч.1 ст.368 зазначеного Кодексу є спільною сумісною власністю. Підставою набуття права спільної сумісної власності в даному випадку є юридично визначений факт родинних відносин.

Як вбачається з свідоцтва про право власності на житло № 2/56-1722 від 16.01.1995 року, виданого виробничим об'єднанням «Красноармійськвугілля», частки співвласників у спільному майні не визначені, тому є правові підстави вважати, що спірна квартира знаходиться у спільній сумісній власності.

27 серпня 2009 року ОСОБА_3 помер (а.с. 11). Спадкоємцем майна після його смерті є його мати - ОСОБА_1, за заявою якої 04.11.2013 року відкрито спадкову справу (а.с. 13, 25).

Постановою державного нотаріуса ОСОБА_2 державної нотаріальної контори від 01.08.2013 року позивачу в видачі свідоцтва на спадщину за законом на спадкову квартиру було відмовлено через відсутність виділу часток в спільному майні. Постанова нотаріуса позивачем не оскаржена (а.с. 10).

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Згідно з п. 224 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. за № 20/5, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

Відповідно до ч.2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Оскільки обставин, які б свідчили про існування іншої домовленості між співвласниками спірної квартири щодо розміру часток у спільному майні, судом не встановлено, за кожним з них визначається 1/2 частина квартири.

Відповідно до ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у відповідності з вимогами ч.1 ст.1296 ЦК України може одержати свідоцтво про право на спадщину шляхом нотаріального оформлення зазначеного права.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси осіб, які звернулися до суду у спосіб, визначений законами України

Оскільки невизначеність часток у праві спільної сумісної власності позбавляє позивача можливості належним чином оформити свої спадкові права на вищезазначене нерухоме майно, суд вважає за необхідне його вимоги задовольнити.

На підставі ст.ст.328, 356, 1268 ЦК України, ст.ст.1,5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», керуючись ст.ст. 10-11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності задовольнити.

Визначити, що частка ОСОБА_3, померлого 27 серпня 2009 року, в праві спільної сумісної власності на квартиру № 6 в будинку № 15 м-ну «Світлий» в м.Димитров Донецької області становить 1/2 частину.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його оголошення. В разі, якщо особи, які приймали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, вони можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В.Петунін

Попередній документ
35221324
Наступний документ
35221326
Інформація про рішення:
№ рішення: 35221325
№ справи: 226/3289/13-ц
Дата рішення: 13.11.2013
Дата публікації: 21.01.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Мирноградський міський суд Донецької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право