Справа № 521/18421/13-к
пр. 1-кп/521/661/13
11 листопада 2013 рокум. Одесса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Черевко С.П.,
при секретарі - Гребневої Т.П.,
за участю прокурора - Урсалова С.В.,
захисника обвинуваченого, адвоката - ОСОБА_1,
потерпілого - ОСОБА_2,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в приміщені суду, кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого менеджером в ТОВ «ОСОБА_4 ГРУП-ЛЛГ», зареєстрованого за адресою: Овідіопольський район, с.м.т. Авангард, АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
З обвинувального акту № 12013170470004439 від 12.07.2013 року внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вбачається, що 6.07.2013 об 11 годині ОСОБА_5, перебуваючи біля буд. 49, розташованого за адресою: м. Одеса, провулок 3-й Деревообробний, діючи на підставі раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_2, внаслідок побаченого конфлікту між його батьком ОСОБА_6 і ОСОБА_2, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, тримаючи в руці камінь, наніс 3-4 удари по голові та руці ОСОБА_2.
В результаті вчинення ОСОБА_5 злочинних дій ОСОБА_2 було завдано тілесні ушкодження у вигляді закритого поперечного перелому правої ліктьової кістки в нижній третині зі зміщенням кісного відламку до середини на 1/3 діафіза кістки, які згідно висновку експерта за № 3376 від 25.10.2013 року призвели до тривалого розладу здоров'я строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), у зв'язку з чим. відповідно до п.2.2.2. та п.4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Таким чином, дії ОСОБА_5, які виразились в нанесенні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, органом досудового слідства були кваліфіковані по ч. 1 ст. 122 КК України.
30 жовтня 2013 року між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_5 була укладена угода про примирення, у відповідності до вимог ст. 469, 471 КПК України.
Згідно даної угоди підозрюваний ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_2 дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання конфлікту, а також дійшли згоди щодо покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_5 за скоєне ним кримінальне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КК України, у вигляді виправних робіт строком на шість місяців за місцем роботи ОСОБА_5, шляхом відрахування в дохід держави 10 відсотків від суми заробітної плати останнього;
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, суд виходить з наступного.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ст. 469 ч. 3 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, яке згідно з положеннями ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ст. 474 ч. 5 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч. 1 п.1 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Під час судового засідання судом також було встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 також повністю усвідомив наслідки укладання та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 ч.1 п.2 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим і обвинуваченим та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, яке на думку суду, повністю відповідає тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, та буде достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження скоєння ним нових правопорушень.
Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому узгоджене сторонами в угоді про примирення від 30.10.2013 року покарання у вигляді виправних робіт строком на шість місяців з утриманням в дохід держави десяти відсотків заробітної плати.
Цивільний позов, речові докази та судові витрати по справі відсутні.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м. Одеси у строк 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілому.
Суддя Черевко С.П.