Справа № 226/3160/13-ц
Справа № 2/226/1005/2013
22 жовтня 2013 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі
головуючого - судді Перекупка І.Г.,
при секретарі Пікало К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» відокремленному підрозділу «шахта Центральна» про стягнення одноразової допомоги при звільнені у зв'язку з виходом на пенсію, середнього заробітку за час затримки розрахунку,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» відокремленного підрозділу «шахта Центральна» про стягнення одноразової допомоги при звільнені у зв'язку з виходом на пенсію, середнього заробітку за час затримки розрахунку. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що у період з 19.09.1960 р. по 15.06.2003 р. він працював на шахті «Центральна» в/о «Красноармійськвугілля», правонаступником якого є Державне підприємство «Красноармійськвугілля». 15.06.2003 р. відповідно наказу Відокремленого підрозділу «шахта «Центральна» ДП «Красноармійськвугілля» № 213к від 17.06.2003 р. його було звільнено по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В порушення ст.116 КЗпП України йому не було письмово повідомлено про виплату нарахованих йому сум при звільнені, тому він не міг знати нарахована чи не нарахована йому одноразова допомоги при звільненні у зв'язку з виходом на пенсію, передбачена п.12.15 Галузевої (тарифної) угоди між Держвуглепромом і галузевими вугільними профспілками від 12.02.1992 р.
З метою з'ясування сум належних йому при звільнені з Відокремленого підрозділу «шахта «Центральна» ДП «Красноармійськвугілля» він 25.06.2013 р. звернувся до відповідача. Відповідачем 19.07.2013 р. надано довідку №01-569 від 18.07.2013 р., яка підтверджує, що при звільнені йому з шахти 15.06.2003 р. за власним бажанням у зв'язку із переходом на пенсію вихідна допомога йому не нараховувалася та не сплачувалася.
В зв'язку з тим, що відповідачем в порушення ст.116 КЗпП України не було його письмово повідомлено про виплату нарахованих сум при звільнені, про те що одноразова допомога при звільненні у зв'язку з виходом на пенсію відповідачем не була нарахована він дізнався після вручення йому відповіді шахти за № 01-569 від 18.07.2013 р.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права.
Статтею 234 КЗпП України передбачено, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Відповідно до п. 12.15 Галузевої (тарифної) угоди між Держвуглепромом і галузевими вугільними профспілками від 12.02.1992 р. працівнику, що має право на пенсію за віком чи по інвалідності, при першому його звільненні з Підприємства (структурного підрозділу, відособленого підрозділу, філіалу, товариства і др.) (незалежно від причин звільнення крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки) сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі і середнього заробітку, але не менше 10 років середньомісячного заробітку, 15 років - двохмісячного заробітку, 20 і більше -трьохмісячного.
При звільненні з шахти 15.06.2003 р. вказана допомога йому не була виплачена. Оскільки його стаж роботи на підприємстві на час звільнення складав понад 20 років, він мав право на виплату одноразової допомоги в розмірі трьох середньомісячних заробітних плат, що складає відповідно довідки ВП «шахта «Центральна» ДП «Красноармійськвугілля» 1 137,60 грн.
Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або повноважного ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно п. 2 ч. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 р. середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Його середньомісячна заробітна плата передуюча звільненню становить 379,20 грн., а середньоденна заробітна плата становить 18,96 грн., що підтверджується довідкою відповідача № 01-569 від 18.07.2013 р.
Так, як він був звільнений з 15.06.2003 р., а повний розрахунок підприємством не був проведений, тому загальна затримка розрахунку при звільнені на час подання позовної заяви становить з 16.06.2003 р. по 25.09.2013 р. - становить 2 583 дні. Отже, 2 583 дні затримки розрахунку х 18,96 грн. = 48 973,68 грн.
Загалом за затримку належних звільненому працівникові сум при звільнені відповідач за період з 16.06.2003 р. по 25.09.2013 р. повинен виплатити середній заробіток у розмірі 48 973,68 грн.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у період з 19.09.1960 р. по 15.06.2003 р. ОСОБА_1 працював на шахті «Центральна» в/о «Красноармійськвугілля», правонаступником якого є Державне підприємство «Красноармійськвугілля». 15.06.2003 р. відповідно наказу Відокремленого підрозділу «шахта «Центральна» ДП «Красноармійськвугілля» № 213к від 17.06.2003 р. його було звільнено по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником
вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судом встановлено, що в порушення ст.116 КЗпП України ОСОБА_1 не було письмово повідомлено про виплату нарахованих йому сум при звільнені, тому він не міг знати нарахована чи не нарахована йому одноразова допомоги при звільненні у зв'язку з виходом на пенсію, передбачена п.12.15 Галузевої (тарифної) угоди між Держвуглепромом і галузевими вугільними профспілками від 12.02.1992 р.
З метою з'ясування сум належних ОСОБА_1 при звільнені з Відокремленого підрозділу «шахта «Центральна» ДП «Красноармійськвугілля» він 25.06.2013 р. звернувся до відповідача. Відповідачем 19.07.2013 р. надано довідку №01-569 від 18.07.2013 р., яка підтверджує, що при звільнені йому з шахти 15.06.2003 р. за власним бажанням у зв'язку із переходом на пенсію вихідна допомога йому не нараховувалася та не сплачувалася. (а. с. 10-11).
В зв'язку з тим, що відповідачем в порушення ст.116 КЗпП України не було його письмово повідомлено про виплату нарахованих сум при звільнені, про те що одноразова допомога при звільненні у зв'язку з виходом на пенсію відповідачем не була нарахована він дізнався після вручення йому відповіді шахти за № 01-569 від 18.07.2013 р.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права.
Статтею 234 КЗпП України передбачено, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Відповідно до п. 12.15 Галузевої (тарифної) угоди між Держвуглепромом і галузевими вугільними профспілками від 12.02.1992 р. працівнику, що має право на пенсію за віком чи по інвалідності, при першому його звільненні з Підприємства (структурного підрозділу, відособленого підрозділу, філіалу, товариства і др.) (незалежно від причин звільнення крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки) сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі і середнього заробітку, але не менше 10 років середньомісячного заробітку, 15 років - двохмісячного заробітку, 20 і більше -трьохмісячного.
При звільненні з шахти 15.06.2003 р. вказана допомога йому не була виплачена. Оскільки його стаж роботи на підприємстві на час звільнення складав понад 20 років, він мав право на виплату одноразової допомоги в розмірі трьох середньомісячних заробітних плат, що складає відповідно довідки ВП «шахта «Центральна» ДП «Красноармійськвугілля» 1 137,60 грн.
Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або повноважного ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно п. 2 ч. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 р. середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Його середньомісячна заробітна плата передуюча звільненню становить 379,20 грн., а середньоденна заробітна плата становить 18,96 грн., що підтверджується довідкою відповідача № 01-569 від 18.07.2013 р.
Суд вважає, так, як ОСОБА_1 був звільнений з 15.06.2003 р., а повний розрахунок підприємством не був проведений, тому загальна затримка розрахунку при звільнені на час подання позовної заяви становить з 16.06.2003 р. по 25.09.2013 р. - становить 2 583 дні. Отже, 2 583 дні затримки розрахунку х 18,96 грн. = 48 973,68 грн.
Загалом за затримку належних звільненому працівникові сум при звільнені відповідач за період з 16.06.2003 р. по 25.09.2013 р. повинен виплатити середній заробіток у розмірі 48 973,68 грн.
Керуючись ст.cт. 116, 117 КЗпП України п. 12.15 Галузевої (тарифної) угоди між Держвуглепромом і галузевими вугільними профспілками від 12.02.1992 р., ст. ст. 3,4,5,6, 10, 14, 57-64, 67,72. 73, 208, 212, 213-218 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення одноразової допомоги при звільнені у зв'язку з виходом на пенсію, середнього заробітку за час затримки розрахунку, задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь ОСОБА_1 невиплачену одноразову допомогу при звільнені у зв'язку із виходом на пенсію у сумі 1 137 (одна тисяча сто тридцять сім грн.) 60 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь ОСОБА_1 за затримку належних при звільнені працівників сум середній заробіток у розмірі 48 973 (сорок вісім тисяч дев'ятсот сімдесят три грн.) 68 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.
У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі і не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя