Справа № 500/3832/13-к
Провадження № 1-в/500/155/13
про відмову у скасуванні випробування та
направлення для відбування призначеного покарання
03 жовтня 2013 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Степанова О.М.,
При секретарі - Троіцької А.В.,
За участю прокурора - Купцова І.П.,
Засудженої - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання інспектора Ізмаїльського РП КВІ УДПтСУ в Одеській області ОСОБА_2 про скасування випробування на підставі ст. 78 ч.2 КК України відносно
ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, що має середньо - спеціальну освіту, не працюючої, раніше не судимої, що мешкає за адресою с. Муравліка Ізмаїльський район , вул. Чапаєва, 19, засудженої 28.02.2013 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі на підставі ст. 75, 76 КК України від покарання звільнення з виправним терміном 1 рік
Інспектор Ізмаїльського РП КВІ УДПтС України в Одеській області ОСОБА_2 за погодженням з заступником начальника Ізмаїльсокого МРВ КВІ УДПтСУ в Одеській області звернулась до суду з поданням про скасування випробування на підставі ст. 78 ч.2 КК України відносно засудженої ОСОБА_3 'ян Н.В. посилаючись що вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 'ян Н.В. була засуджена за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі на підставі ст. 75, 76 КК України від покарання звільнення з виправним терміном 1 рік.
Інспектор Ізмаїльського РП КВІ УДПтСУ Ізмаїльського МРВ в Одеській області в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття. В даному випадку участь осіб, які беруть участь у судовому провадженні, не перешкоджає проведенню судового розгляду та їх участь не є обов'язковою.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому проваджені, то в силу ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Засуджена ОСОБА_3 'ян Н.В. в судовому засіданні пояснила , що вона дійсно було засуджена Ізмаїльськім міськрайонним судом Одеської області за ст.. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавленні волі з виправним терміном 1 рук. Після того як вона була засуджена, вона деякий час знаходилась за місцем свого мешкання , неодноразово виїжджала на заробітки до іншого міста . Не маючи постійного доходу вона не мала коштів на проїзд з селища до міста для того, щоб з'явитись на відмітку до Ізмаїльського РП КВІ. Просить не позбавляти її волі пояснивши що нового злочину вона не скоїла до адміністративної відповідальності не притягувалась.
Суд, розглянувши подання КВІ, вислухав прокурора який не підтримав подання інспектора РП КВІ , дослідивши матеріали особової справи ОСОБА_5, приходить до висновку, що в задоволенні подання КВІ слід відмовити з наступних підстав.
Як вбачається з наданих до суду матеріалів особової справи ОСОБА_3 'ян Н.В. була засуджена 28.02.2013 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі на підставі ст. 75, 76 КК України від покарання звільнення з виправним терміном 1 рік.
Також як вбачається з матеріалів особової справи стосовно ОСОБА_3 'ян Н.В. нового кримінального правопорушення вона не скоїла, до адміністративної відповідальності не притягувалась. Не з'являлась на реєстрацію тому що не мала коштів на проїзд до Ізмаїльського МВ УМВС.
Згідно ч. 2 ст. 78 КК України, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
При вирішенні питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Відповідно до ст. 164 Кримінально-виконавчого кодексу України, на кримінально-виконавчу інспекцію покладено обов'язок вести облік засуджених протягом іспитового строку, спільно з органами внутрішніх справ та відповідними громадськими формуваннями проводити індивідуально-профілактичну роботу із засудженими та контролювати додержання ними громадського порядку і виконання обов'язків, покладених на них судом; вносити подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу засуджених, які не з'явилися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції; організовувати початковий розшук засуджених, місцезнаходження яких невідоме, та надсилати матеріали до органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених.
Вказана стаття до поважних причин неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції відносить несвоєчасне одержання запрошення, хворобу та інші обставини, що фактично позбавляють засудженого можливості своєчасно прибути за викликом.
В матеріалах містяться копії викликів ОСОБА_3 'ян Н.В. до Ізмаїльського РП КВІ однак, разом з цим в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факти одержання нею зазначених викликів. Тому твердження КВІ про те, що ОСОБА_3 'ян Н.В. за викликами для постановки на облік не з'явилась не підтверджуються матеріалами особової справи.
Крім того, в даному випадку також порушені вимоги ч. 1 ст. 166 КВК України, відповідно до якої у разі ухилення засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, від виконання обов'язків, які покладені на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, кримінально-виконавча інспекція застосовує до нього застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Матеріали ж особової справи не містять доказів про застосування до ОСОБА_3 'ян Н.В. такого застереження у вигляді письмового попередження. Як було вище зазначено ОСОБА_3 'ян Н.В. навіть не роз'яснені порядок та умови відбуття іспитового строку та не встановлені дні явок для реєстрації в Ізмаїльській КВІ.
Усе вищезазначене дає суду підстави зробити висновок про те що засуджена ОСОБА_3 'ян Н.В. не мала реальні можливості виконати покладені на неї судом обов'язки та у суду не має фактів яки б свідчили про небажання засудженої стати на шлях виправлення.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 78 КК України, ст. ст. 164, 166 КВК України, ст. ст. 107, 537, 539 КПК України, суд -
В задоволенні подання інспектора Ізмаїльського МРВ КВІ УДПтС України в Одеській області про скасування випробування та направлення для відбування призначеного покарання ОСОБА_3 ОСОБА_4 , засудженої вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 лютого 2013 р. за ст. 186 ч.2 КК України до чотирьох років позбавлення волі та звільненоївід відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України строком на 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
У хвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_6