Справа № 520/4519/13-ц
Провадження № 2/520/3311/13
07.11.2013 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Голобородової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до Слідчого управління ГУМВС України в Одеській області,
Головного управління Державної казначейської
служби України в Одеській області
третя особа Прокуратура Одеської області
про відшкодування моральної шкоди,
8 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом який в подальшому був уточнений, та в останній редакції уточненої позовної заяви від 16 серпня 2013 року просив: стягнути за рахунок державного бюджету на його користь 50000 гривень моральної шкоди, заподіяної йому внаслідок незаконних дій органів досудового розслідування - незаконного накладення арешту на належне йому нерухоме майно, що відбувся на підставі постанови слідчого СУ НУМВС України в Одеській області Лифаря О.М. від 7 вересня 2009 року у кримінальній справі № 01200900104 про накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 5110136900:39:004:0039, за адресою: Одеська області, м. Одеса, вулиця Золотий берег, 9-а.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, та пояснив, що 20 серпня 2009 року на підставі заяв громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_2 слідчим СУ ГУМВС України в Одеській області на підставі постанови порушена кримінальна справа № 01200900104 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197 -1 КК України. 7 вересня 2009 року слідчим СУ ГУМВС України в Одеській області винесено постанову щодо накладення арешту на належне йому майно, а саме на земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:39:004:0039, за адресою: Одеська області, м. Одеса, вулиця Золотий берег, 9-а, про існування якої він дізнався тільки восени 2011 року при намаганні продати належні йому житловий будинок та земельну ділянку. Після чого він двічі: 26 листопада 2011 року та 23 грудня 2011 року звертався зі скаргами до Прокуратури Одеської області щодо скасування незаконно накладеного арешту. Однак ніяких дій здійснено не було у зв'язку з чим він вимушений був звернутися з аналогічною скаргою до Генерального прокурора України. Згодом з листа прокуратури Одеської області від 28 лютого 2012 року його стало відомо, що 21 лютого 2012 року винесена постанова про закриття кримінальної справи № 01200900104, у зв'язку з чим 23 лютого 2012 року слідчим винесено постанову про зняття арешту з земельної ділянки. Позивач посилався на те, що в результаті існування незаконного арешту він не зміг здійснити свої наміри щодо продажу належних йому земельної ділянки та житлового будинку у зв'язку з чим був позбавлений можливості виконати свою обіцянку щодо придбання окремої квартири своєму синові, що значно погіршило стосунки в родині, призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків, вимусило його додавати зусиль для організації свого життя.
Представник ГУМВС України в Одеській області позов не визнала. У судовому засіданні пояснила, що відповідно до висновку № 067\2008 від 25 березня 2008 року судово-будівельної технічної експертизи, проведеної ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень» встановлено, що при порівняльному вимірюванні меж земельної ділянки, розташованої в м. Одесі, вул. Золотий берег, 9-а, яка знаходилася у фактичному користуванні власника ОСОБА_1, з межами, відображеними в Державному акті серії ОД № 026841 на право приватної власності на земельну ділянку, шляхом їх співвідношення в єдиному масштабі - невідповідність в деяких моментах, так невстановленою особою здійснено самовільне захоплення земельної ділянки розміром 137,05 кв. м. На підставі ч. 1 ст. 29 КПК України 1960 року, слідчим СУ ГУМВС України в Одеській області винесено постанову щодо накладення арешту на належне йому майно, а саме на земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:39:004:0039, за адресою: Одеська області, м. Одеса, вулиця Золотий берег, 9-а. На момент розгляду справи кримінальна справі закрита, арешт скасований. На думку представника ГУМВС України в Одеській області позов ОСОБА_1 є не доведеним та необґрунтованим, оскільки позивачем не представлено жодного доказу у підтвердження незаконних дій слідчого, по-друге не представлено розрахунку моральної шкоди.
Представник Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області позов не визнав. У судовому засіданні просив врахувати, подані ним письмові заперечення, в яких було зазначено, що позивачем не представлено доказів, які б підтверджували незаконність дій посадової особи, та не представлено обґрунтованого розрахунку моральної шкоди.
Представник Прокуратури Одеської області просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення представника позивачки, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов не підлягаючим задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що висновком № 067\2008 від 25 березня 2008 року судово-будівельної технічної експертизи, проведеної ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень» встановлено, що при порівняльному вимірюванні меж земельної ділянки, розташованої в м. Одесі, вул. Золотий берег, 9-а, яка знаходилася у фактичному користуванні власника ОСОБА_1, з межами, відображеними в Державному акті серії ОД № 026841 на право приватної власності на земельну ділянку, шляхом їх співвідношення в єдиному масштабі - невідповідність в деяких моментах, так невстановленою особою здійснено самовільне захоплення земельної ділянки розміром 137,05 кв. м.
Слідчим СУ ГУМВС України в Одеській області 20 серпня 2009 року винесена постанова про порушення кримінальної справа № 01200900104 за фактом самовільного захоплення земельної ділянки, передбаченого ч. 1 ст. 197 -1 КК України.
На підставі ч. 1 ст. 29 КПК України 1960 року, слідчим СУ ГУМВС України в Одеській області винесено постанову щодо накладення арешту на належне йому майно, а саме на земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:39:004:0039, за адресою: Одеська області, м. Одеса, вулиця Золотий берег, 9-а.
15 жовтня 2010 року постановою слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області кримінальна справа закрита на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.
14 грудня 2011 року постанову слідчого від 15 жовтня 2010 року скасовано, справу направлено до СУ ГУМВС України в Одеській області для проведення подальшого досудового слідства.
21 лютого 2012 року винесено постанову про закриття кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.
23 лютого 2013 року слідчим СУ ГУМВС України в Одеській області винесено постанову про скасування арешту з земельної ділянки, кадастровий номер 5110136900:39:004:0039,розташованої за адресою: Одеська області, м. Одеса, вулиця Золотий берег, 9-а.
Відповідно до змісту ч. ч. 1, 2, 6, 7 ст. 1176 ЦК України шкода завдана, фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду; право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду, виникає в разі постановлення виправдувального вироку, скасування незаконного вироку суду, закриття кримінальної справи органом попереднього слідства, а також у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, шкода завдана фізичній або юридичні особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах; порядок відшкодування шкоди, завданої діями або бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Статтею 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями або бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду» визначено, що підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи та інших процесуальних дій, що обмежують право громадян, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями або бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду» прав на відшкодування шкоди в розмірах і порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: - постановлення виправдувального вироку суду, встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями або бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду» у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем не представлено жодного доказу, який б підтверджував факт незаконності дій слідчого під час проведення досудового слідства, більш того за скаргами позивача діям слідчого неодноразово надавалася оцінка Прокуратурою Одеської області, та будь-яких порушень встановлено не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Частиною 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем також жодним чином не доведено, що він мав намір здійснити продаж, належної йому земельної ділянки та житлового будинку, у зв'язку з чим в результаті існування даного арешту, він позбавлений був даної можливості.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 60, 61, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1168, 1174 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», суд
Позов ОСОБА_1 до Слідчого управління ГУМВС України в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа Прокуратура Одеської області про відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Головуючий Калініченко Л. В.