Справа № 226/3054/13-ц
Справа № 2/226/989/2013
22 жовтня 2013 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі
головуючого - судді Перекупка І.Г.,
при секретарі Пікало К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта ім. О.Г. Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з травмою отриманою на виробництві,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з травмою отриманою на виробництві. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з 14.06.1979 р. по 21.02.2013 р. він працював на шахті «ім. О.Г. Стаханова»
23.06.2002 р. працюючи у відповідача машиністом гірничо-виїмкових машин, він і ГРОВ ОСОБА_2Б, отримали наряд від гірничого майстра ОСОБА_3 на видачу кінцевого валу конвеєра СП-202 по конвеєрному штреку 3 південної лави південного ухилу пл. L3 блоку №2 на каретці по балках МРД. При проштовхуванні вручну каретки, відбулося її заклинювання. Він почав різко її штовхати, однак при цьому він не втримався на ногах і впав. При падінні він вдарився головою об грунт вироблення і був травмований. Після чого він був доставлений у Димитровську центральну міську лікарню, де було встановлено діагноз: забій головного мозку 1 ступеня, забійна рана лобної області с упорною вазомоторною цефалгією, лікворною дисцикуляцією в стадії субкомпенсації.
Рішення Димитровського міського суду Донецької області визнано нещасний випадок, що стався з ним 23.06.2002 р. пов'язаним з виробництвом. На підставі вказаного рішення суду по даному факту на підприємстві складено акт розслідування нещасного випадку від 06.09.2006 р. та акт № 20 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом форми Н-1 від 07.09.2006 р.
10.11.2006 р. по даній травмі первино МСЕК встановила йому 20% втрати працездатності безстроково.
Димитровським відділенням Фонду ССНВВ йому призначено одноразову допомогу та виплачуються щомісячні страхові виплати. Моральна шкода в зв'язку з виробничою травмою йому не призначалася та не виплачувалася.
Проте внаслідок виробничої травми, яка сталася 23.06.2002 р., йому заподіяна моральна шкода, яку він відчуває з моменту травми та продовжує відчувати до теперішнього часу.
До судового засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, полягав на задоволені позовних вимог.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, заперечував проти задоволені позовних вимог.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що з 14.06.1979 р. по 21.02.2013 р. ОСОБА_1 працював на шахті «ім. О.Г. Стаханова». (а. с. 6)
23.06.2002 р. працюючи у відповідача машиністом гірничо-виїмкових машин, він і ГРОВ ОСОБА_2Б, отримали наряд від гірничого майстра ОСОБА_3 на видачу кінцевого валу конвеєра СП-202 по конвеєрному штреку 3 південної лави південного ухилу пл. L3 блоку №2 на каретці по балках МРД. При проштовхуванні вручну каретки, відбулося її заклинювання. Він почав різко її штовхати, однак при цьому він не втримався на ногах і впав. При падінні він вдарився головою об грунт вироблення і був травмований. Після чого він був доставлений у Димитровську центральну міську лікарню, де було встановлено діагноз: забій головного мозку 1 ступеня, забійна рана лобної області с упорною вазомоторною цефалгією, лікворною дисцикуляцією в стадії субкомпенсації. (а. с. 7-10).
Рішення Димитровського міського суду Донецької області визнано нещасний випадок, що стався з ним 23.06.2002 р. пов'язаним з виробництвом. На підставі вказаного рішення суду по даному факту на підприємстві складено акт розслідування нещасного випадку від 06.09.2006 р. та акт № 20 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом форми Н-1 від 07.09.2006 р.
10.11.2006 р. по даній травмі первино МСЕК встановила йому 20% втрати працездатності безстроково. (а. с. 33).
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв ' язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Законом України «Про охорону праці», а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров'я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23 лютого 2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.
Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.
Судом встановлено, що в зв'язку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він був здоровою працездатною людиною, втратив 20% працездатності в зв'язку з травмою пов'язоною з виробництвом.
Позивач ОСОБА_1 отримав травму на виробництві і при цьому мала місце протиправність дій відповідача ОСОБА_4 підрозділі «шахта ім. О.Г.Стаханова» Державного підприємства «Красноармійськвугілля», пов'язаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”, «Правил безпеки у вугільних шахтах”, що стало причиною нещасного випадку.
Вищезазначене законодавство, а також роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року із змінами від 25 травня 2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов'язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрєс, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров'я позивача, те, що професійна працездатність в зв'язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 20%.
Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 (двадцять тисяч грн.) 00 коп.
Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я. Оскільки моральна шкода у позивача виникла внаслідок ушкодження здоров'я, пов'язаного з травмою на виробництві, то заперечення відповідача являються необґрунтованими.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору - в розмірі 229 грн. 40 коп.
На підставі викладеного , керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з травмою на виробництві задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863» ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь ОСОБА_1 20 000 (двадцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863» ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Димитровського міського суду
Донецької області ОСОБА_5