05 листопада 2013 року Справа № 9104/142743/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого: Довгополова О.М.,
суддів: Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни, -
25 серпня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із нарахування на отримані суми 20% підвищення за проживання в гірському населеному пункті за період з 04 березня 2011 року.
Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2011 року позов задоволено частково: визнано протиправною відмову відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячне підвищення пенсії як дитині війни у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу щомісячне підвищення пенсії, розмір якої визначається відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням 20% надбавки відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів» за період з 25 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржив відповідач, у скарзі, покликаючись на порушення судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає доцільним розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про часткове її задоволення, враховуючи наступне.
Встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Враховуючи, що відповідно до законодавства держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% підвищення до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в його систему, але вони не вчинили необхідних дій для нарахування цих коштів та їх виплати, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.
Наявність у позивача права на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (стаття 46 Конституції України).
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195 (далі - Закон № 2195) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої, у свою чергу, обчислюється за правилами, встановленими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Вирішуючи питання про те, яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для вирішення спорів зазначеної категорії, судам необхідно надавати перевагу тій із них, що прийнята пізніше. У цих правовідносинах така норма міститься у Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
На виконання вимог цього Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
До набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, при вирішенні справ цієї категорії щодо розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни застосуванню підлягають положення статті 6 Закону № 2195.
Згідно ч.1 ст.137 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.
Враховуючи наведене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції істотно вийшов за межі позовних вимог і зобов'язав нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 спірне підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 25.02.2011 року по 22.07.2011 року, тоді як позивач згідно із заявленими ним у позовній заяві вимогами просив здійснити таку виплату починаючи з 04 березня 2011 року, а зміна позовних вимог згідно із ч.1 ст. 137 КАС України можлива протягом усього часу судового розгляду шляхом подання письмової заяви, проте позивач наданим йому правом не скористався, оскільки не подав заяву про збільшення позовних вимог, відтак правові підстави для застосування у спірних правовідносинах ч.2 ст.11 КАС України - відсутні.
З огляду на викладене, суд першої інстанції неправильно і неповно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, а тому наявні правові підстави для скасування постанови суду та задоволення позову ОСОБА_1 у частині нарахування та виплати підвищення до пенсії за період з 04 березня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Встановлено, що у період з 23.07.2011 року управління Пенсійного фонду діяло відповідно до постанови від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», його дії є правомірними, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.
Судом першої інстанції правильно враховано положення п.2 ст.6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», за яким розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинними законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків.
Керуючись статтями 99, 195, 197 ч. 1 п. 3, 198, 202 п. 4, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області задовольнити частково, постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2011 року у справі № 2-а-4947/11- скасувати та прийняти нову постанову.
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 04 березня 2011 року по 22 липня 2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.2 ст.6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» та виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: Л.Я. Гудим
В.В. Святецький