05 листопада 2013 року Справа № 9104/8884/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.05.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області про зобов'язання провести перерахунок і виплату підвищення до пенсії, як дитині війни,-
27.04.2011 року позивач звернувся в суд із позовом до відповідача. У позовній заяві просить поновити строк звернення до суду, визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача здійснити нарахування і виплату щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 01.04.2011 року і проводити таку виплату в подальшому щомісячно.
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни. Згідно з статтею 6 цього закону йому повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога виплачувалась в не повному обсязі. Просив позов задовольнити.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.05.2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області про зобов'язання провести перерахунок і виплату підвищення до пенсії, як дитині війни за період по 26.10.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.05.2011 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 27.10.2010 року по 31.05.2011 року включно, з врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з врахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позивних вимог - відмовлено.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржив позивач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни. Згідно з статтею 6 цього закону йому повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога виплачувалась в не повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України колегія суддів вважає доцільним розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, оскільки статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, суд першої інстанції невірно вирішив питання про межі позовних вимог, що підлягають задоволенню, оскільки в позовній заяві позивач також просив зобов'язати відповідача здійснювати нарахування і виплату щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому, щомісячно. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги лише за період з 27.10.2010 року по 31.05.2011 року - дату ухвалення постанови. Як вбачається з матеріалів справи, від позивача не надходило клопотання про зміну позовних вимог згідно із ч.1 ст. 137 КАС.
За таких обставин, із урахуванням позовних вимог та виходячи із встановленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду, колегія суддів приходить до переконання про правомірність задоволення позовних вимог позивача за період з 27.10.2010 року і до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі відповідача, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМУ № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.
За таких обставин судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наведене в силу ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови, що оскаржується, та прийняття нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.05.2011 року у справі № 2а-10319/11 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області про визнання бездіяльності відповідача протиправною, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області щодо не нарахування та не виплати соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни ОСОБА_1 за період з 27.10.2010 року і до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, з врахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, обчисленої виходячи з вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 27.10.2010 року і до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, з врахуванням проведених виплат.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
О.М. Довгополов