Копія
Справа № 822/3852/13-а
28 жовтня 2013 року 12:05м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіМатущака В.В.
при секретаріКоновчук Т.В.
за участі:позивача: ОСОБА_3, представників відповідача: Смірнової С.М., Слободянюк Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом учасника ліквідації наслідків аварії ЧАЕС 3 категорії ОСОБА_3 до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України , Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації , Управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
До Хмельницького окружного адміністративного суду звернувся учасник ліквідації наслідків аварії ЧАЕС 3 категорії ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації, Управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі про:
визнання протиправними дій та рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики від 12.06.2013 року щодо визнання безпідставною видачі ОСОБА_3 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та його вилучення;
скасування вимоги Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації від 26.09.2013 року №11794 про здачу посвідчення категорії 3 серія НОМЕР_1 від 15.02.1993 року;
зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Хмельницької ОДА вжити заходів щодо поновлення його прав на соціальний захист, що існували до серпня 2013 року як особи - учасника ліквідації наслідків ЧАЕС;
зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі Хмельницької області сплачувати пенсію в розмірі, визначеному не меншому як був до серпня 2013 року, а також здійснити доплату за період, коли пенсія виплачувалася в зменшеному розмірі у зв'язку із прийняттям Комісію рішення від 12.06.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 1986 році перебуваючи в складі військової частини 31434 (с. Вільча) тимчасово працював на території безумовного (обов'язкового) відселення з 18.06.1986 року по 31.10.1986 року, брав участь у ліквідації наслідків аварії в населеному пункті смт. Вільча та с. Буда-Воровичі Поліського району, Київської області.
Даний факт підтверджується архівною довідкою галузевого Державного архіву Міністерства оборони України № 40070 від 5 грудня 2007 року в якій зазначено те, що згідно архівних документів військової частини № 31434 позивач дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 18 червня (наказ № 14) по 11 листопада 1986 року (наказ № 159), та вказано, що місцем дислокації військової частини у вказаний період було с. Вільча, з 23 серпня Буда-Воровичі, з 1 листопада Славута. Також відповідно до військового квитка та довідки військової частини 31434 № 288 від 5 листопада 1985 року зазначається його участь у ліквідації наслідків аварії.
Отримавши рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС №62 від 12.06.2013 року про вилучення посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 за безпідставністю видачі у зв'язку із не підтвердженням факту виконання робіт у зоні відчуження, позивач звернувся до суду та просив суд позов задовольнити повністю, оскільки позивач вказує на відсутність у відповідача причин для визнання видачі відповідного посвідчення безпідставним через не підтвердження факту перебування у зоні відчуження та виконання відповідних робіт, які дають право присвоєння статусу учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та видачу відповідного посвідчення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Також надав суду заперечення в якому відповідач не визнав позовні вимоги посилаючись на статтю 15 Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є періоди роботи (служби) у зоні відчуження, що не підтверджено відповідними документами, зокрема довідками про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та про заробітну плату за цей період, які видаються підприємствами, установами та організаціями (військкоматами). Як зазначив відповідач, надані докази підтверджують перебування ОСОБА_3 в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, а не в зоні відчуження, смт. Вільча та с. Буда-Воровичі не відносять до населених пунктів зони відчуження, що в свою чергу є підставою для визнання безпідставною видачу посвідчення категорії 3 учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Як наслідок рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України від 12.06.2013 року є законним, а тому з підстав викладених у запереченнях, просить у задоволенні позову відмовити.
Представник Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації в поданих запереченнях на адміністративний позов вказує, що Рішення Комісії є зобов'язального характеру та є підставою для вчинення подальших дій органом виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо видачі або вилучення посвідчення відповідної категорії. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник Управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі також позовні вимоги не визнала, зазначила, що працівники пенсійного органу діяли на підставі, в спосіб та в межах покладених на них повноважень. Відповідно до Порядку надання та оформлення документів для призначення, перерахунку пенсії особам, які постраждали в наслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, необхідна наявність документів, таких документів, як: посвідчення учасника ліквідації, довідка про період роботи в ліквідації, довідка військової частини, в складі якої особа брала участь на ліквідації або інші первинні документи. В разі відсутності одного із документів, який підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, пенсія не призначається. Представник відповідача просила у задоволенні позову відмовитию
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії А №580729 від 19.06.1991 року та аналогічне посвідчення категорії 3 серії НОМЕР_1 від 15.02.1993 року. Відповідно до архівної довідки галузевого Державного архіву Міністерства оборони України № 40070 від 5 грудня 2007 року зазначено про те, що згідно архівних документів військової частини № 31434 він дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 18 червня (наказ № 14) по 11 листопада 1986 року (наказ № 159). Із цієї ж довідки встановлено, що місцем дислокації військової частини у вказаний період було с. Вільча, з 23 серпня Буда-Воровичі, з 1 листопада Славута тобто було вказано населені пункти зони безумовного (обов'язкового відселення) де він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Також відповідно до військового квитка та довідки військової частини 31434 № 288 від 5 листопада 1985 року зазначається його участь у ліквідації наслідків аварії.
Рішенням головного управління праці та соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації (засідання тимчасової комісії при Хмельницькій ОДА по перевірці правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС" від 05.06.1997 року - протокол №10) підтверджено правильність видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС" категорії 3 ОСОБА_3
31.08.2010 року постановою Теофіпольського районного суду задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі про призначення пенсії. Разом з тим дії Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років з 1 квітня 2010 року визнані неправомірними та зобовязано Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі Хмельницької області призначити ОСОБА_3, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років з 1 квітня 2010 року та забезпечити її виплату.
Відповідно до п. 1.1.3 Плану контрольно - ревізійної роботи Держфінінспекції на VI квартал 2011 року працівниками Державної фінансової інспекції (далі - ДФІ) в Хмельницькій області проведено ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності територіальних підрозділів Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі, в частині правильності призначення пенсії, допомог і компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обґрунтування видачі документів, що слугували підставою для призначення пенсії, допомог і компенсацій за період з 01.01.2009 по 01.12.2011 рік.
В результаті перевірок правильності призначень пенсій постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи громадян ДФІ у Хмельницької області встановлено розбіжності по справі позивача.
Головним управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації (лист від 07.11.2012 № 03/02- 1593) особову справу позивача за результатами перевірки ДФІ (лист ДФІ у Чернігівській області (від 19.03.2012 № 2-33/279, від 28.12.2012 № 16-35/102 та від 3131.01.2012 № 16-35/5) було надіслано на розгляд Комісії копію довідки Теофіпольського районного трудового архіву Хмельницької області від 15.12.11р. № 759; копія архівної довідки ГДА МОУ від 14.02.12р. № 71884, від 09.07.10р. №53143; копія рішення Теофіпольського суду від 31.08.10р.; пояснювальна записка; витяг з протоколу тимчасової комісії ОДА від 05.06.97р. № 10; копія паспорту; копія посвідчення категорії 3; архівна довідка Прикарпатського в/округу від 24.11.92 № 27/2588.
Відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України на запит КРВ в Теофіпольському районі щодо підтвердження факту перебування в 30-ти кілометровій зоні (зоні відчуження) позивач перебував в складі військової частини 31434 з 23.08.1986р. - Буда-Варовичі, з 11.11. 1986 - Славута. Місце дислокації зазначеної військової частини за вказаний період - смт. Вільча.
На підставі наданих документів, Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України прийнято рішення від 12.06.2013 року (протокол№62) прпо визнанння безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 ОСОБА_3, оскільки не підтверджено факт виконання робіт в зоні відчуження. Посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Не погодившись з рішенням Комісії позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із зазначеними вище позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між позивачем та відповідачами, суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28.02.1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 9 Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнаються:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 10 вказаного Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ визначено осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, якими вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно зі статтею 2 цього ж Закону залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунтів, міри перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих і соціально-побутових відносин, територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.
Так, зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році (пункт перший частини першої статті 2 Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ).
Згідно з частиною другою даної статті межі зон територій радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи установлюються та переглядаються Кабінетом Міністрів України на основі експертних висновків Національної академії наук України, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах охорони здоров'я, управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, за поданням обласних рад і затверджуються Верховною Радою України.
Статтею 14 Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій.
Так, до категорії 3 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:
- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів;
- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році.
У відповідності до статті 15 вищезазначеного Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 3 серії НОМЕР_1 від 15.02.1993 року. Згідно архівної довідки галузевого Державного архіву Міністерства оборони України № 40070 від 5 грудня 2007 року зазначено про те, що згідно архівних документів військової частини № 31434 він дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 18 червня (наказ № 14) по 11 листопада 1986 року (наказ № 159). Із цієї ж довідки встановлено, що місцем дислокації військової частини у вказаний період було смт. Вільча, з 23 серпня Буда-Воровичі, з 1 листопада Славута, тобто було вказано населені пункти зони безумовного (обов'язкового відселення) де він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Також відповідно до військового квитка та довідки військової частини 31434 № 288 від 5 листопада 1985 року зазначається його участь у ліквідації наслідків аварії.
Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року №106 (в редакції від 29.08.1994 року №600), відповідно до якої смт. Вільча та с. Буда-Воровичі Поліського району, Київської області віднесені до зони безумовного (обов'язкового) відселення.
Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовані «Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 року №501 (який був чинний на момент видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та підлягає до застосування у редакції на момент видачі відповідного посвідчення).
Так, згідно з абз.2 п.5 зазначеного Порядку До пунктів дезактивації техніки і санітарної обробки населення належать пункти у межах сіл Діброви Поліського, Дитяток і Старих Соколів Іванківського районів, на аеродромах Чернігівського вищого військового училища льотчиків у місті Чернігові і селі Малійках Чернігівського району Чернігівської області та пункт дезактивації залізничного транспорту на станції Вільча Поліського району.
Судом встановлено, що відповіно до архівної довідкою галузевого Державного архіву Міністерства оборони України № 40070 від 5 грудня 2007 року в якій зазначено те, що згідно архівних документів військової частини № 31434 позивач дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 18 червня (наказ № 14) по 11 листопада 1986 року (наказ № 159), та вказано, що місцем дислокації військової частини у вказаний період було смт. Вільча, з 23 серпня Буда-Воровичі, з 1 листопада Славута. Також відповідно до військового квитка та довідки військової частини 31434 № 288 від 5 листопада 1985 року зазначається його участь у ліквідації наслідків аварії.
Суд відхиляє доводи відповідача на обґрунтування відсутності підстав для видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з підстав не підтвердження факту виконання робіт в зоні відчуження, оскільки Комісією досліджено лише одну із підстав надання особі даного посвідчення - перебування в зоні відчуження. Проте залишився поза увагою той факт, що смт. Вільча Поліського району віднесене до пунктів дезактивації техніки і санітарної обробки населення, тобто позивач знаходився на тих об'єктах, що дають право вважатися ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки перебування на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році є умовою видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3.
Суд звертає увагу на наявність в матеріалах справи постанови слідчого Теофіпольського РВ УМВС України в Теофіпольському районі від 20.09.2013 року, якою закрито кримінальне провадження по факту підроблення невідомою особою документів на жителя смт. Теофіполь Деркача М.С. щодо отримання останнім посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Дане провадження було закрите у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Згідно рішення Теофіпольського районного суду від 31.09.2013 року, задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі про призначення пенсії. Разом з тим дії Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років з 1 квітня 2010 року визнані неправомірними та зобовязано Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі Хмельницької області призначити ОСОБА_3, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років з 1 квітня 2010 року та забезпечити її виплату.
Крім того свідок - ОСОБА_7 в судовому засіданні вказала, що ОСОБА_3 є членом організації ТРГОІ "Союз Чорнобиль України" згідно списків, наданих Теофіпольським управлінням соціального захисту населення. Разом іншими Чорнобильцями ОСОБА_3 був призваний військоматом на ліквідацією аварії в перший період 1986 року.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що відповідач - Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, не довів перед судом правомірності свого рішення про визнання безпідставною видачу позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3, доводи в обґрунтування позиції відповідача не знайшли належного підтвердження обставинами справи, встановленими судом.
Суд зазначає, що позовні вимоги позивача щодо зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Хмельницької ОДА вжити заходів щодо поновлення його прав на соціальний захист, що існували до серпня 2013 року як особи - учасника ліквідації наслідків ЧАЕС та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі Хмельницької області сплачувати пенсію в розмірі, визначеному не меншому як був до серпня 2013 року, а також здійснити доплату за період, коли пенсія виплачувалася в зменшеному розмірі у зв'язку із прийняттям Комісію рішення від 12.06.2013 року задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Діяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування регулюють закони та підзаконні акти, ці закони та підзаконні акти дають суб'єктам владних повноважень можливість користуватись певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.
Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Крім того, адміністративний суд, перевіряє рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям. Суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, без порушень принципу розподілу влади, у зв'язку з чим заявлені позовні вимога про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Хмельницької ОДА вжити заходів щодо поновлення його прав на соціальний захист, що існували до серпня 2013 року як особи - учасника ліквідації наслідків ЧАЕС та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі Хмельницької області сплачувати пенсію в розмірі, визначеному не меншому як був до серпня 2013 року, а також здійснити доплату за період, коли пенсія виплачувалася в зменшеному розмірі у зв'язку із прийняттям Комісію рішення від 12.06.2013 року суд визнає такими, що задоволенню не підлягають.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України та Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації.
Визнати протиправним рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики від 12.06.2013 року про визнання безпідставною видачі ОСОБА_3 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та його вилучення.
Скасувати вимогу Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації від 26.09.2013 року №11794 про здачу посвідчення категорії 3 серія НОМЕР_1 від 15.02.1993 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 01 листопада 2013 року
Суддя/підпис/В.В. Матущак
"Згідно з оригіналом" Суддя В.В. Матущак