ун. № 759/14249/13-а
пр. № 2-а/759/524/13
12 листопада 2013 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Лук'яненко Л. М. розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання неправомірною відмову у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва ( далі - Управління) здійснити перерахунок пенсії згідно статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» на підставі, поданої заяви від 17 липня 2013 року .
Позивачка зазначала, що працює суддею Апеляційного суду м. Києва і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України " Про державну службу" .
17 липня 2013 року вона звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати з підстав, передбачених ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» та надала відповідні довідки про зміну заробітної плати.
Однак, відповідач своїм листом №1195/7 від 18 липня 2013 року відмовив у задоволенні заяви з тих підстав, що питання здійснення з 01.01.2012 року перерахунку пенсій , призначених суддям відповідно до ст.. 37 Закону України " Про державну службу ", у зв'язку з набранням чинності ст.. 129 Закону України " Про судоустрій і статус суддів " на даний час не вирішено на законодавчому рівні.
Проте відмова Управління вважає позивачка є протиправною, оскільки обмежується її право на пенсійне забезпечення та суперечить вимогам закону, зокрема, ст.. 37-1 Закону України "Про державну службу".
Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
З врахуванням того, що у справі наявні достатні докази, суд приходить до висновку про можливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання, а відтак у відповідності до ч. 4 ст. 183-2 КАС України справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
До суду надійшли заперечення від представника відповідача, в яких останній вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Вивчивши наведені сторонами доводи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається , що позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва та отримує пенсію державного службовця, призначену згідно Закону України «Про державну службу» з 2007 року, розмір якої розраховано на підставі довідок Апеляційного суду м. Києва про розмір заробітної плати на посаді судді Апеляційного суду м. Києва, з якої призначено пенсію позивачці.
Згідно з Конституцією України правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні; виключно законами України визначається статус суддів (частина 1,2 статті 55, пункт 14 частини 1 статті 92, частина перша статті 127).
Правовий статус суддів та гарантії їх незалежності визначені Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453VI (у редакції закону №3668 ), що відповідає частині першій статті 126 Конституції України, згідно з якою незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України.
Конституційним судом України викладені правові позиції стосовно гарантій незалежності суддів в рішеннях від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року №19- рп/2004, від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 та від 03.06.2013 року №3-рп/2013.
Згідно вказаних рішень, визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).
Розмір заробітної плати суддів регулюється Законом України «Про судоустрій і статус суддів», зі змінами та доповненнями, внесеними до нього, в тому числі і Бюджетним кодексом України.
На суддів поширюється положення статей 37, 37-1 Закону України «Про державну службу».
Діяльність суддів, встановлення їм розміру заробітної плати регулюється Законом України «Про судоустрій і статус суддів», прийнятий 08 липня 2010 року, зі змінами та доповненнями, внесеними, в тому числі і Бюджетним кодексом України.
Відповідно до статті 129 Бюджетного кодексу України, відмінна від попередньої суддівська винагорода, що за змістом відповідає заробітній платі судді, регулюється Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Законом України «Про Конституційний Суд України» і не може визначатися іншими нормативними актами.
Частиною 2 ст. 129 Закону України «Про судоустрій у статус суддів» встановлено, що винагорода суддів складається з окладу та доплат за: 1) вислугу; 2) перебування на п 3) науковий ступень; 4) робота, яка передбачає доступ до державної таємниці.
З матеріалів справи вбачається, що з 01 січня 2012 року та з 01 січня 2013 року заробітна плата позивачці була перерахована у відповідності з прийнятим 08 липня 2010 року Законом України «Про судоустрій і статус суддів», на підставі чого позивачці були видані відповідні довідки.
Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 37-1 Закону України "Про державну службу" передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Суд вважає, за умови підвищення посадових окладів працюючим суддям з 01.01.2012 року наявні підстави і для перерахунку пенсій працюючим суддям, пенсії яким призначено як державним службовцям.
Таким чином, позивачка набула право на перерахунок пенсії, визначений ст. 37-1 Закону України «Про державну службу».
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що дії Управління Пенсійного фонду в Святошинському районі м. Києва щодо відмови позивачці у перерахунку пенсії є протиправними, а тому порушують права і законні інтереси останньої, які мають бути поновлені шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 17 липня 2013 року.
На підставі викладеного та керуючись ч.1,2 ст. 55, п.14.ч.1 ст. 92, ч.І ст.127 Конституції України, ст. 129 Бюджетного кодексу України, ч.2,3 ст. 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст.37, 37-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення",, ст. ст. 2, 6, 7-9. 17, 71, 72, 94, 158-163, 167, 183-2 та 254 КАС України, суддя -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як державному службовцю, згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» на підставі поданої заяви від 17 липня 2013 року .
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, прож. АДРЕСА_1, як державному службовцю, у відповідності до вимог ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» на підставі поданої заяви від 17 липня 2013 року та довідки про судівську винагороду, з урахуванням здійснених виплат з 17 липня 2013 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів .
Суддя