Справа № 1718/2-1546/11
06 листопада 2013 року м. Сарни
жарненський районний суд Рівненської області - одноособово суддя Довгий І.І.
при секретареві - Сосюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» до ОСОБА_1, співвідповідача ПАТ «Державний ощадний банк України», про стягнення шкоди,
Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (далі - ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО»), яке змінило свою назву з ВАТ «Дженералі Гарант», звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат на виплату страхового відшкодування та судових витрат в сумі 2713,03 гривень, понесених позивачем внаслідок оплати по договору страхування наземного транспорту стосовно дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), яка сталася 04.08.2008 року о 11 год. 20 хв. по вул. Широкій в м. Сарни Рівненської області між застрахованим автомобілем марки «ЗАЗP», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_2, та автомобілем марки „ВАЗ-21099”, державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1, в результаті чого з вини відповідача ОСОБА_1 застрахованому автомобілю марки «ЗАЗP», який належить ОСОБА_2, було завдано механічних ушкоджень.
За клопотанням сторін до участі в справі в якості співвідповідача залучено ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Сарненського відділення, що знаходиться за адресою м. Сарни Рівненської області, вул. Широка, 9.
Представник позивача позов підтримав повністю, дав пояснення згідно позовної заяви.
Відповідач ОСОБА_1 підтвердив наявність обставин, викладених у позовній заяві, позов не визнав та пояснив, що належним відповідачем є ПАТ «Державний ощадний банк України», оскільки ДТП сталося під час виконання ОСОБА_1 службових обов'язків інкасатора вказаної установи відповідно до шляхового листа.
Особи, які беруть участь у справі, та їх представники подали заяви з проханням справу розглянути за їх відсутності. Крім цього, представник позивача ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» ОСОБА_3 просить стягнути кошти з ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Сарненського відділення; представник відповідача ОСОБА_4 також просить стягнути кошти з ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Сарненського відділення та залишити без розгляду раніше подане клопотання про залучення до участі в справі ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС». Представник ПАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_5 в поданих заявах позов не визнала повністю.
Дослідивши документи і матеріали справи, з'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Факт вчинення ОСОБА_1. неправомірних діянь, які спричинили пошкодження транспортного засобу, підтверджується наданими довідками органів Державної автомобільної інспекції Сарненського району Рівненської області від 04.08.2008 року, 05.08.2008 року, постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 26.08.2008 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 гривень.
З постанови суду вбачається, що близько 11 години 20 хвилин 4 серпня 2008 року по вул. Широкій в м. Сарни Рівненської області ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ-21099», що має державний номерний знак НОМЕР_2, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «ЗАЗP», що має державний номерний знак НОМЕР_1, який рухався по головній дорозі, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Вказана постанова від 26.08.2008 року, якою встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, є у відповідності до вимог ст. 61 ЦПК України обов'язковою для висновку про цивільно-правові наслідки дій відповідача з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони відповідачем.
Власником транспортного засобу „ВАЗ-21099”, державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував під час ДТП ОСОБА_1, є ПАТ «Державний ощадний банк України», що сторонами не заперечується та підтверджується довідкою № 383 від 05.08.2008 року, виданою відділом ДАІ по обслуговуванню адміністративної території Сарненського району та автомобільно-технічної інспекції УМВС України в Рівненській області.
05.06.2008 р. між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 1495/354/16, поліс № 19G - 0183068, відповідно до умов якого договір діє в період з 05.06.2008 р. по 04.06.2008 р., а страховими ризиками є пошкодження, незаконне заволодіння, наслідки стихійного лиха. Франшиза складає 0,5/1 % у разі ДТП, страхова сума - 46850,00 грн.
06.08.2008 р. ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою про страхову виплату.
Завдана матеріальна шкода власнику транспортного засобу «ЗАЗP», що має державний номерний знак НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок ДТП, визначена звітом № 351 ПП «Експерт-Сервіс-Альфа». Вказаний звіт було оформлено на підставі протоколу огляду транспортного засобу та калькуляції від 20.10.2008 р. Згідно розрахунку спеціаліста-автотоварознавця розмір матеріальної шкоди становить 3146,74 грн.
Відповідно до страхового акту № 37460 від 12.11.2008 року позивачем із врахуванням франшизи визначено до виплати для ОСОБА_2 2388,03 грн. Вартість складання звіту № 351 ПП «Експерт-Сервіс-Альфа» складає 325 грн.
ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» сплачено: для ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 2388,03 грн. згідно платіжного доручення № 1560 від 17.11.2008 р.; для ПП «Експерт-Сервіс-Альфа» оплата за проведення дослідження у розмірі 325 грн. згідно платіжного доручення № 1551 від 12.11.2008 р.
Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.
Як вже було зазначено, особа, що є винною у скоєнні ДТП, наслідком якого стало пошкодження майна застрахованої позивачем особи, а отже і особою, винною у завданні збитків є ОСОБА_1 За таких обставин, відповідно до приписів вищенаведених правових норм, позивач, після виплати застрахованій ним особі, може звернутися з відповідною вимогою до ОСОБА_1 - винного в завданні застрахованій позивачем особі збитків.
Правила щодо відшкодування шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу та порядок виплати страхового відшкодування встановлені, зокрема, ст.ст. 29, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Таким чином, відшкодування шкоди здійснюється у порядку, що встановлений зазначеним Законом.
Як вже було зазначено, позивач сплатив для ОСОБА_2 страхове відшкодування за договором добровільного страхування та вважає, що до нього перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку
Статтею 1191 ЦК України визначене право позивача на зворотну вимогу (регрес) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Правила щодо регресного позову страховика встановлені ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пп. 38.1.1 п. 38.1 якої страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані сп'яніння під впливом алкоголю, наркотичних, психотоксичних чи інших одурманюючих речовин; б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди чи ухилився від проведення в установленому порядку перевірки, констатуючої дію алкогольних напоїв, наркотичних чи інших одурманюючих речовин, чи споживав ці речовини після дорожньо-транспортної пригоди до відповідної констатуючої перевірки; г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Отже, якщо страхувальник або водій, який спричинив ДТП, повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 вищезгаданого Закону, то до страховика, що виплатив страхове відшкодування потерпілій та застрахованій ним особі, переходить право регресного позову до страховика, який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Суду не надано належних та допустимих доказів, що страхувальник в особі ПАТ «Державний ощадний банк України», чи водій ОСОБА_1, що спричинив ДТП, повідомили страховика, який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду у строки, визначені у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 вищезгаданого Закону про настання ДТП. Також суду не надано відповідного договору та полісу, інших належних та допустимих доказів: страхування страховиком транспортного засобу, належного ПАТ «Державний ощадний банк України», яким керував ОСОБА_1 під час ДТП.; чи використання транспортного засобу ОСОБА_1 не в службових цілях.
Оскільки ДТП сталася з вини водія відповідача - ОСОБА_1, позивач звернувся до нього з регресною вимогою про стягнення 2713,03грн. В судовому засіданні після залучення до участі в справі в якості співвідповідача ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Сарненського відділення, представник відповідача просить кошти стягнути з ПАТ «Державний ощадний банк України», як з власника автомобіля марки „ВАЗ-21099”, державний номерний знак НОМЕР_2.
За таких обставин, доводи позивача про наявність правових підстав про стягнення за регресним позовом страхового відшкодування в розмірі 2388,03 грн. обґрунтовані. Відповідно до приписів п. п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ч. 2 ст. 1187 ЦК України позивач ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» набув право регресного позову саме до співвідповідача ПАТ «Державний ощадний банк України», в задоволенні позову про стягнення коштів з ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до ст.ст. 79 ч. 2, 88 ЦПК України з співвідповідача ПАТ «Державний ощадний банк України» стягуються на користь: позивача - документально підтверджені судові витрати в розмірі 325 гривень витрат, пов'язаних із проведенням авто товарознавчого дослідження ПП «Експерт-Сервіс-Альфа»; Державного бюджету України - 229 грн. 40 коп. судового збору.
Таким чином, стягненню з ПАТ «Державний ощадний банк України» на користь ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» підлягає сума в розмірі 2713,03 грн. (2388,03+325).
На підставі викладеного, ст.ст. 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України, суд,
Задовольнити позов частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» 2713 гривень 03 копійок суми страхового відшкодування та судових витрат, понесених публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» внаслідок оплати по договору страхування наземного транспорту № 1495/354/16.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь Державного бюджету України 229 грн. 40 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд Рівненської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя :