154/3080/13-к
1-кп/154/175/13
14 листопада 2013 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі - Ваврисевич О.О.
з участю прокурора - Новікової О.В.
обвинуваченого - ОСОБА_2
адвоката - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
законного представника потерпілої - ОСОБА_5
представника служби у справах дітей - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський кримінальне провадження № 12013020060000637 внесеному до ЄРДР 13.07.2013 року по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючий ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, одруженого, не працюючого, раніше судимого: 16.11.2001 року вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області за ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 143 КК України (в редакції 1960 року) на 1 рік 6 місяців позбавлення волі; 14.05.2002 року вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі; 15.09.2006 року вироком Володимир-Волинського міського суду за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України на 4 роки позбавлення волі,
за ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 296 КК України,-
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_2 будучи раніше судимим за хуліганство та крадіжку, судимість не знятя і не погашена у встановленому законом порядку, 11 липня 2013 року, близько 14 години, на території зони відпочинку, біля озера Лісне, що поблизу м. Володимир-Волинський, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, шляхом нанесення численних ударів кулаками в обличчя, голову та тулуб, спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_7 у вигляді множинних синців на тілі, садин, перелому кісток носа, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
19.08.2013 року, близько 21 години, обвинувачений ОСОБА_2 знаходячись на літній площадці бару, котрий розташований на розі вулиць 20-го ОСОБА_6 та Привокзальна в м. Володимир-Волинський, реалізовуючи раптово виниклий умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, скориставшись тимчасовою відсутністю ОСОБА_8, повторно таємно викрав зі столу, залишений останнім мобільний телефон марки “Samsung В-100”, вартістю 170 грн. з сімкарткою стільникового зв'язку “Лайф”, вартістю 10 грн., чим заподіяв потерпілому майнову шкоду на загальну суму 180 гривень.
Крім того, на початку червня 2013 року, точної дати досудовим слідством не встановлено, в денну пору доби, обвинувачений ОСОБА_2 знаходячись по місцю свого проживання в квартирі № 7 житлового будинку № 11 по вул. Залізничній в м. Володимир-Волинський, з метою задоволення своєї статевої пристрасті зайшовши у дитячу кімнату, де в цей час залишилась сама без нагляду матері малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, скориставшись безпорадним станом потерпілої та достовірно знаючи, що остання є малолітньою, вчинив відносно неї розпусні дії сексуального характеру, котрі виразились у роздяганні малолітньої, оголенні свого статевого органу та торканні ним до її тіла, а також в пропозиції задоволення його статевої пристрасті неприроднім способом.
13.07.2013 року, близько 23 години 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою задоволення своєї статевої пристрасті зайшовши у дитячу кімнату, де знаходилась малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 та скориставшись її безпорадним станом, повторно вчинив відносно неї розпусні дії сексуального характеру, котрі виразились у роздяганні малолітньої та торканні до її тіла своїм оголеним статевим органом.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим в таємному викраденні мобільного телефона в ОСОБА_8 та вчинення хуліганських дій щодо ОСОБА_7 та заперечив вчинення ним розпусних дій щодо малолітньої ОСОБА_4, посилаючись на оговір його з боку співмешканки ОСОБА_5 та її сестри ОСОБА_9
Крім визнавальних показань обвинуваченого, його винуватість у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 296 КК України підтверджується зібраними по справі доказами.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження було визнано не доцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення обвинуваченим таємного викрадення чужого майна та вчинення хуліганських дій, які ніким не оспорюються.
При цьому, судом з'ясовано правильне розуміння зазначеними особами змісту цих обставин, встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, і роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, а тому суд обмежився лише допитом обвинуваченого по зазначених епізодах.
Вчинення обвинуваченим розпусних дій щодо малолітньої особи, не дивлячись на невизнання їх обвинуваченим, повністю доведені в суді та підтверджується зібраними по справі доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_4 ствердила, що у відсутність її матері, влітку 2013 року, ОСОБА_2 покликав її в дитячу кімнату де знявши з неї шорти та трусики поклав її на ліжко, а сам приліг з-заду і пхав свій статевий орган до її куприка та пальцями тер між її ягодиць, від чого вона відчувала біль. Тоді ж казав їй брати його статевий орган в рот та робити “масаж”, попередивши нікому про це не розповідати. Іншого разу, коли вона дрімала в ліжку, ОСОБА_2 знявши їй трусики тер своїм оголеним статевим органом біля її заднього проходу. Наступного дня про зазначені дії ОСОБА_2 вона розповіла мамі.
Як ствердила законний представник потерпілої ОСОБА_5, що 13.07.2013 року в нічний час побачила як ОСОБА_2 виходив з дитячої кімнати. Його відповідь з приводу перебування в ній її здивувала та насторожила, а тому вона зайшовши в кімнату та оглянула дітей та виявила в дочки ОСОБА_10 почервоніння в області куприка.
Вранці, наступного дня, будучи наляканою, дочка розповіла про болі в ділянці куприка та пояснила, що вони виникли від того, що ОСОБА_2 вночі торкався і тер її оголеним статевим органом. При цьому дочка зізналась, що антологічний випадок був і в червні 2013 року, коли крім зазначених дій ОСОБА_2 заставляв її “масажувати” ротом його статевий орган.
Показаннями свідка ОСОБА_9 стверджується, що вранці 13.07.2013 року до неї подзвонила сестра ОСОБА_5 та плачучи, розповіла про розпусні дії ОСОБА_2 щодо дочки ОСОБА_10. При спілкуванні з ОСОБА_4 остання розповіла їй які саме дії ОСОБА_2 вчиняв з нею. Про зазначені обставини вона повідомила службу у справах дітей Володимир-Волинської міської ради.
Як свідчить виписка з амбулаторної картки приймального відділення Володимир-Волинського ТМО, що при огляді малолітньої ОСОБА_4 20.07.2013 року в неї були виявлені ушкодження куприка та його болючість (а.с.12-13).
Згідно акту судової психолого-психіатричної експертизи, потерпіла ОСОБА_4 в силу свого психічного розвитку може давати правильні покази про місце, задіяних осіб, приблизний час, послідовність подій, в неї не виявлено підвищеної схильності до навіювання чи фантазування. В період скоєння щодо неї кримінального правопорушення ОСОБА_4 не виявляла ознак будь-якого психічного розладу, котрий міг би позбавляти її можливості правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, ознак будь-якого психічного захворювання на даний час у неї не виявлено (а.с. 76-77).
Вищенаведені докази спростовують твердження обвинуваченого про його невинуватість у вчиненому злочині.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно, розпусні дії щодо малолітньої особи, а також грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та будучи раніше судимим за хуліганство, його дії підлягають кваліфікації за ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 156 та ч. 3 ст. 296 КК України.
При обранні міри покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого, а саме, що два із вчинених кримінальних правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння та рецедив злочинів.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому ОСОБА_8
Враховуючи вищенаведені обставини, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, за місцем проживання характеризується негативно, суд вважає, що подальше його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень неможливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідним та достатнім буде призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статтей, за якими він притягується до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Питання речових доказів вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а саме: мобільний телефон марки “Samsung В-100” повернути потерпілому.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч., ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 296 КК України, та призначити покарання:
за ч. 2 ст. 156 КК України - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
за ч.3 ст.296 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання - з 23.09.2013 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередньо обрану - тримання під вартою
Речові докази по справі: мобільний телефон марки “Samsung В-100” повернути потерпілому ОСОБА_8
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженим протягом цього ж строку з моменту отримання його копії.
Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуюча /-/ підпис
Згідно з оригіналом
Суддя Н.В. Пікула