11.11.2013
Справа № 335/8539/13-ц 2/335/2359/2013
11 листопада 2012 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Геєць Ю.В., при секретарі Замуруєвій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, про звернення стягнення на майно, -
ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль" звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому вказав, що 29 травня 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого за всіма правами та обов'язками виступає ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Запорізької обласної дирекції, та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/17-39/1700-34, за умовами якого позичальнику надано кредит в розмірі 30 374 доларів США 71 цент, зі сплатою 13,80 % відсотків річних на строк по 28 травня 2013 року для використання на споживчі цілі.
В забезпечення повернення кредитних коштів за кредитним договором між банком та позичальником було укладено договір застави транспортного засобу № 014/17-39/1700-34-1 від 29 травня 2008 року.
Предметом договору застави є автомобіль марки AUDI модель A6, 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний № НОМЕР_2, який належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4, виданого МРЕВ-1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області 29 травня 2008 року.
Станом на 08 лютого 2013 року заборгованість позичальника по кредитному договору становить 1 436 802 грн. 81 коп., з них: заборгованість по тілу кредиту - 29 439,74 доларів США, що становить 235 311,84 грн.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - 10 749,61 доларів США, що становить 85921,63 грн.; пеня за несвоєчасну сплату планового платежу по тілу кредиту та відсотках - 139 568,29 доларів США, що становить 1 115 569,34 грн.
У вересні 2013 року під час проведення з позичальником переговорів щодо погашення кредитної заборгованості банку стало відомо, що переданий у заставу автомобіль, без згоди банку, за угодою ААВ -454172 від 10 квітня 2013 року відчужений позичальником третій особі, ОСОБА_2
У зв'язку з чим, позивач просить в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором № 014/17-39/1700-34 від 29 травня 2008 року в розмірі - 1 436 802 грн. 81 коп., де: заборгованість по тілу кредиту - 29 439,74 доларів США, що становить 235 311,84 грн.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - 10 749,61 доларів США, що становить 85921,63 грн.; пеня за несвоєчасну сплату планового платежу по тілу кредиту та відсотках - 139 568,29 доларів США, що становить 1 115 569,34 грн., звернути стягнення на предмет договору застави транспортного засобу від 29 травня 2008 року, а саме автомобіль марки AUDI модель A6, 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний № НОМЕР_3, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_5 виданого Запорізьким ВРЕВ № 1 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області 12 квітня 2013 року, шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, а також стягнути з відповідача на користь банку судові витрати.
В судовому засідання представник позивача, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених в уточненій позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти позову заперечив, обґрунтувавши свої заперечення тим, що в порушення ст.ст. 24, 25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач, тобто банк, до початку процедури звернення стягнення на предмет застави не зареєстрував в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження та письмово не повідомив всіх обтяжувачів про початок судового провадження у справі про звернення стягнення, а також зазначив, що визначений позивачем розмір пені виходить за межі строків позовної давності в один рік, є занадто великим порівняно з основним боргом та не ґрунтується на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Вислухавши представників сторін, оцінивши надані докази у їх сукупності, проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 29 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого за всіма правами та обов'язками виступає Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль", в особі Запорізької обласної дирекції та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/17-39/1700-34, за умовами якого позичальнику надано кредит в розмірі 30 374 доларів США 71 цент, зі сплатою 13,80 % відсотків річних на строк по 28 травня 2013 року для використання на споживчі цілі (а.с. 6-9).
Кредитний договір підписано обома сторонами та скріплений печаткою банку.
Відповідно до п. 1.6 кредитного договору кредитор (Банк) надав кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.
Відповідно до п. 4.2. кредитного договору банк зобов'язаний відкрити позичальнику позичковий рахунок та надати кредитні кошти за умови надання позичальником забезпечення повернення кредиту.
Свої зобов'язання за кредитним договором банк виконав в повному обсязі, кредитні кошти видано, позичальником отримано.
Відповідно до п. 1.7. кредитного договору - грошові зобов'язання за кредитним договором є безумовними та безвідзивними, їх виконання має пріоритет над будь якими поточними та майбутніми грошовими зобов'язаннями позичальника, якщо інше не встановлено чинним законодавством України.
Позичальником порушено умови кредитного договору, а саме, згідно п. 5.3. кредитного договору - позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту рівними щомісячними платежами відповідно до графіку погашення кредиту та інших платежів, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту.
Згідно п. 7.1. кредитного договору - у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та/або договорами, що забезпечують виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом, пеню.
Згідно п. 7.3. кредитного договору - позичальник зобов'язаний виконати вимогу кредитора про дострокове погашення грошових зобов'язань за кредитним договором протягом не більш ніж 30 календарних днів з моменту її пред'явлення. У разі невиконання позичальником цієї вимоги кредитор має право за власним вибором звернути стягнення на майно позичальника, або звернутися до майнових поручителів, відповідно до вимог чинного законодавства України або вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за кредитним договором, які не суперечать чинному законодавству України.
В забезпечення повернення кредитних коштів за кредитним договором між банком та позичальником було укладено договір застави транспортного засобу № 014/17-39/1700-34-1 від 29 травня 2008 року (а.с 23-25).
Предметом договору застави є автомобіль марки AUDI модель A6, 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний № НОМЕР_2, який належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4, виданого МРЕВ-1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області 29 травня 2008 року.
Відповідно до п. 8.1. договору застави - у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем всіх або окремих зобов'язань, що забезпечені заставою, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави і задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави.
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про заставу", заставодержатель (банк) має право задовольнити свої вимоги по погашенню заборгованості до закінчення терміну дії кредитного договору та звернути стягнення на предмет застави у випадку порушення позичальником/заставодавцем умов договору застави та/або умов кредитного договору.
Впродовж дії кредитного договору позичальником неодноразово порушувались умови п.п. 5.1., 5,3 кредитного договору, щодо своєчасного часткового погашення кредиту та відсотків за фактичне використання кредитних коштів.
З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника, в умовах кризових явищ в економіці України, між банком та позичальником було укладено додаткові угоди до кредитного договору, а саме: додаткова угода від 29 травня 2008 року, додаткова угода від 17 березня 2009 року, 15 квітня 2009 року та додаткова угода від 20 травня 2010 року (а.с. 11-14, 16-17, 20-21, 22).
Заборгованість за кредитом виникла, починаючи з 30 травня 2010 року.
До відповідача були застосовані заходи попередження, направлені на погашення заборгованості за кредитом в позасудовому порядку.
Так, 14 вересня 2010 року на адресу позичальника надіслана вимога про повернення заборгованості за кредитом, в якій його повідомлено про суму заборгованості за кредитом та попереджено про можливість прийняття примусових заходів стягнення заборгованості, в разі несплати боргу протягом встановленого у вимозі строку. Вказана вимога була отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак залишена відповідачем без задоволення (а.с 26-27).
Станом на 08 лютого 2013 року заборгованість позичальника по кредитному договору становить 1 436 802 грн. 81 коп., з них: заборгованість по тілу кредиту - 29 439,74 доларів США, що становить 235 311,84 грн.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - 10 749,61 доларів США, що становить 85921,63 грн.; пеня за несвоєчасну сплату планового платежу по тілу кредиту та відсотках - 139 568,29 доларів США, що становить 1 115 569,34 грн.
Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується доданим до позовної зави розрахунком, виданим посадовою особою Банку, який в силу ст.ст. 59, 64 ЦПК України являється допустимим доказом у справі (а.с. 28-29).
У передбаченому законом порядку вказаний письмовий доказ відповідачем не спростований і не оспорений. Будь-яких клопотань про витребування копії рахунку позичальника, призначення судової бухгалтерської експертизи, тощо, в порядку, передбаченому ст.ст.134, 143 ЦПК України, відповідачі суду не заявляли.
Доказів в обґрунтування неправильності визначення суми боргу представник відповідача не надав, клопотання про їх витребування не заявляв.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства.
На умовах ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави.
Статтею 590 Цивільного кодексу України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
У вересні 2013 року під час проведення з позичальником переговорів щодо погашення кредитної заборгованості банку стало відомо, що переданий у заставу автомобіль, без згоди банку, за угодою ААВ-454172 від 10 квітня 2013 року відчужений позичальником третій особі, ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 87).
Відповідно до положень ст. 27 Закону України „Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
Разом з цим, в задоволені позову в частині звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості у визначеній сумі заборгованості по пені слід відмовити з наступних підстав.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих вимог законом може встановлюватися спеціальна позовні давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).
При цьому, як передбачено ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовні давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Сторони у кредитному договорі у пункті 14.7 погодили збільшений строк позовної давності тривалістю у три роки до всіх вимог та правовідносин, що випливають з кредитного договору, та банком нараховано пеню у межах трьох років.
Разом з тим, суд вважає, що доводи представника відповідача щодо занадто великого розміру неустойки порівняно з основним боргом заслуговують на увагу.
Відповідно до частини 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення для справи.
Виходячи з загальних положень цивільного законодавства про відповідальність та про забезпечення виконання зобов'язання санкція у вигляді пені спрямована на забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань по поверненню позикию.
Зважаючи на те, що розмір нарахованих Банком штрафних санкцій значно перевищує розмір боргу за тілом кредиту і процентам, враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за можливе на підставі ст. ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити загальну суму нарахованих Банком за кредитним договором штрафних санкцій.
Згідно з наданим розрахунком заборгованості основний борг складає 179 757,64 доларів США (кредит 29439,74 доларів США + відсотки 10 749,61 доларів США = 40 189,35 доларів США), а нарахований на цей борг загальний розмір пені складає 139 568,29 доларів США, що в 4 рази перевищує основний борг. Тому суд вважає за можливе скористатись своїм правом, передбаченим ч. 3 ст. 551 ЦК України, та зменшити розмір неустойки до 40 189,35 доларів США (гривневий еквівалент 40 189,35 х 7,993 = 321 233,47 грн.), що відповідає загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, справедливості та розумності.
У зв'язку із зменшенням розміру неустойки зменшується і загальний розмір суми заборгованості, яка буде складати в такому разі 40 189,35 доларів США + 40 189,35 доларів США = 80 378,7 доларів США, або 80 378,7 х 7,993 = 642 466,94 грн.
Тому, в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором № 014/17-39/1700-34 від 29 травня 2008 року в розмірі 642 466 грн. 94 коп., з них: заборгованість за кредитом - 235 311 грн. 84 коп. (що еквівалентно 29 439,74 доларам США), заборгованість по відсоткам - 85 921 грн. 63 коп. (що еквівалентно 10 749,61 доларам США), пеня за прострочення - 321 233 грн. 47 коп. (що еквівалентно 40 189,35 доларів США), слід звернути стягнення на предмет договору застави транспортного засобу від 29 травня 2008 року, а саме автомобіль AUDI модель А6, 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_3, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, виданого Запорізьким ВРЕВ № 1 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області від 12.04.2013 року, шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне зменшити суму боргу до 642 466,94 грн. за рахунок зменшення розміру неустойки у відповідності ч. 3 ст. 551 ЦК України.
Інші доводи представника відповідача не дають підстав для висновку про те, що порушення банком процедури передбаченої ст.ст. 24, 25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є підставою для відмови у задоволені позову про звернення стягнення на заставлене майно, а отже судом не приймаються до уваги при вирішенні спору.
ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль", як сторона на користь якої виноситься рішення суду, також має право в порядку ст. 88 ЦПК України на стягнення з відповідача ОСОБА_2 понесених документально підтверджених витрат, зокрема судового збору у розмірі 3 441 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, про звернення стягнення на майно - задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором № 014/17-39/1700-34 від 29 травня 2008 року в розмірі 642 466 грн. 94 коп., з них: заборгованість за кредитом - 235 311 грн. 84 коп. (що еквівалентно 29 439,74 доларам США), заборгованість по відсоткам - 85 921 грн. 63 коп. (що еквівалентно 10 749,61 доларам США ), пеня за прострочення - 321 233 грн. 47 коп. (що еквівалентно 40 189,35 доларів США), звернути стягнення на предмет договору застави транспортного засобу від 29 травня 2008 року, а саме автомобіль AUDI модель А6, 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_3, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, виданого Запорізьким ВРЕВ № 1 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області від 12.04.2013 року, шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
В задоволені позову в частині звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості у визначеній позивачем сумі заборгованості (по пені) - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль" судовий збір у розмірі 3 441 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Ю.В.Геєць