справа № 333/6884/13-Ц
13.11.2013 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді: Ярошенко А.Г.,
при секретарі: Демченко В.В.
за участю позивачів ОСОБА_1
ОСОБА_2
представник позивача ОСОБА_3
представник відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за квартиру, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, -
Враховуючи складність справи, складення рішення суду у повному обсязі переноситься на 5 днів.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 526, 610, 611, 629, ЦК України, ст.ст. 57, 79, 88, 208, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за квартиру, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області, через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Комунарського районного
суду м. Запоріжжя А.Г. Ярошенко
справа № 333/6884/13-Ц
13.11.2013 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді: Ярошенко А.Г.,
при секретарі: Демченко В.В.
за участю позивачів ОСОБА_1
ОСОБА_2
представник позивача ОСОБА_3
представник відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за квартиру, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, -
Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів за квартиру, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди. В позовній заяві посилаються на те, що наприкінці квітня 2004 року відповідач ОСОБА_5 показала позивачам для огляду і подальшої купівлі 2-х кімнатну кв. АДРЕСА_1.
Ця квартира належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_7
Коли вони оглядали вищезазначену квартиру, то ця квартира знаходилась в руйнівному стані, були поломані вхідні двері, не було у вікнах скла, повністю був відсутній в квартирі ремонт та опалення.
У зв'язку з тим, що квартира була в руйнівному стані вони домовились з відповідачами про продажну ціну квартири - 800 доларів США.
05.05.2004 р. ОСОБА_1 в якості завдатку передав ОСОБА_5 500 доларів США, про що було складено розписку і договір у присутності двох свідків, а останню суму - 300 доларів США ми домовились передати до 01.10.2004 р.
31 вересня 2004 року згідно попередньо укладеного договору ОСОБА_1 передав останню суму коштів 300 доларів США ОСОБА_5 про що була складена письмова
розписка про отримання коштів. Що становить еквівалент 800 доларам США за курсом 1$ - 8,12 грн. на день подачі позовної заяви 6496 грн. 00 коп.
Після передачі всіх коштів на зазначену квартиру відповідач передала позивачам оригінали всіх установчих документів, а саме: свідоцтво про право власності на житло № 146, видане 14.04.1997р. та технічний паспорт на квартиру.
Після отримання ними всіх документів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстрували їх в цій квартирі і ОСОБА_5 знялись з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Після цього відповідачка передала позивачам у користування зазначену квартиру, а позивачі, згідно ст. 151 ЖК України прийняли на себе зобов'язання закріплені в цій статті по забезпеченню сохраності та проведенню поточного та капітального ремонту.
Дійшовши згоди з відповідачем, вони зустрілись у нотаріуса, щоб нотаріально оформити угоду договір-купівлі продажу вищезазначеної квартири. Але нотаріус не зміг посвідчити договір купівлі-продажу квартири у зв'язку з тим, що частки в спільному сумісному майні (квартирі) не виділені, треба було прибути всім співвласникам, а ОСОБА_7 проходив службу у армії.
Відповідачі запевняли позивачів, що у будь який час підпишуть необхідні папери про нотаріальне оформлення угоди, як тільки з армії повернеться їхній син, ОСОБА_7
Тим часом, доки проходив ОСОБА_7 службу в армії, позивачі розпочали робити ремонт в квартирі. Для цього ОСОБА_1 звернувся до «ЗапоріжАгропроект» за розробкою проекту підводу газу в квартиру АДРЕСА_1. Виконавши проект підводу газу та встановивши опалювальний прилад та газову плиту на їх ім'я був виданий технічний паспорт на газифікацію квартири та укладений договір про надання послуг з газопостачання на ім'я ОСОБА_1.
Крім цього ними було сплачено борги за комунальні платежі, які заборгували відповідач за 3 (три роки) до нашого вселення.
За час проживання у цій квартирі, а саме більш ніж 8 років ми провели газ, опалення в квартирі, встановили батареї, лічильник газу, провели воду, поміняли вікна та зробили ремонт в квартирі.
Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження фактично виконаних робіт з капітального ремонту жилої квартири АДРЕСА_1, експерт регіонального судово-експертного бюро зробив висновок, на підставі наданих експерту документів та виїзду за місцем знаходження квартири наступне, що будівельні роботи, зазначені в заяві ОСОБА_1 відповідають фактично виконаним роботам і вартість на день проведення дослідження становить 41940, 00грн.
Також, всі договори на комунальні послуги які надаються в квартиру по АДРЕСА_1 зареєстровані за ОСОБА_1.
На теперішній час відповідачка повідомила, що продавати квартиру не бажає і гроші поверне лише за рішенням суду.
У зв'язку з чим вважає, що дії ОСОБА_5 суперечать чинному законодавству України та звертаючись до суду просять стягнути кошти передані за оплату вартості квартири та моральну шкоду.
В судовому засіданні позивачі та їх представник наполягали на повному задоволенні позову з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовної заяви вказавши, що між сторонами був укладений договір найму, домовленості про купівлю - продаж не існувало, дозвіл на проведення опалення та інші ремонтні роботи відповідачі не надавали. Будь-які докази підтверджуючі обставини викладені в позовній заяві відсутні.
Вислухавши позивачів їх представника, представника позивача, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 146, яке видане 14.04.1997 р. на підставі розпорядження № 52 керівника ВАТ «Янцевський гранітний кар'єр», і зареєстроване у ЗМБТІ 27.08.1997 р. (а.с. 5-7).
05.05.2004 року між сторонами укладено договір найму спірного житла.
Договору купівлі-продажу майна укладено не було. Про неможливість укладення такого договору відповідно до їх пояснень позивачі дізнались у через 2 роки після укладення договору найму. Причиною було відсутність одного з співвласників.
Відповідно до рішення Апеляційного суду Запорізької області від 13.08.2013 року встановлено, відсутність належним чином укладеного договору купівлі-продажу та те, що власниками є відповідачі.
Крім того судом встановлено, що за 9 років з моменту виникнення правовідносин позивачі жодного разу не звернулись до правоохоронних органів з метою відновлення порушених прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 ЖК України (в редакції на момент виникнення правовідносин між сторонами) строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до ч. 3 ст. 773 ЦПК України (в редакції на момент виниклих правовідносин) наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У зв'язку з тим, що всі переліченні позивачами роботи були здійсненні без згоди наймодавця та не надавши жодного доказу про таку згоду крім особистих пояснень, суд вважає, що вимога стосовно стягнення витрат на ремонт не підлягає задоволенню.
Стягнення оплати вартості квартири не може бути стягнута оскільки договором найму передбачає таку оплату за найм спірного майна.
У зв'язку з вище викладеним моральна шкода не підлягає стягненню оскільки не знайшла своє підтвердження доказами.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати не підлягають стягненню з відповідачів у зв'язку з відмовою в задоволенні позовної заяви.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 526, 610, 611, 629, ЦК України, ст.ст. 57, 79, 88, 208, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за квартиру, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області, через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Комунарського районного
суду м. Запоріжжя А.Г. Ярошенко