Справа № 127/25849/13-а
12 листопада 2013 року
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бар'як А.С. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії, зазначивши, що звернувся до відповідача з заявою про переведення його з пенсії за віком на пенсію державного службовця в порядку ст. 37 Закону України «Про державну службу», так як на день звернення до відповідача мав вік 61 рік, продовжував працювати на посаді судді Апеляційного суду Вінницької області, стаж державної служби становив понад 10 років, однак з інформаційного листа, наданого відповідачем, позивачу стало відомо про відмову у призначенні йому пенсії державного службовця, оскільки він не звільнився з роботи, а продовжував працювати, зазначаючи про необхідність звільнення з держслужби, що на думку позивача, не відповідає нормам законодавства, в силу чого, позивач просить визнати дії відповідача щодо не призначення йому пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» - неправомірними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці призначити йому пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» з 04.01.2012 року.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
В запереченні проти позову відповідач зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду, подавши позов 24.10.2013 року з вимогами, що стосуються 2012 року, посилається на те, що посада судді не відноситься до посади державного службовця, зазначаючи, що для отримання пенсії згідно Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 зобов'язаний звільнитись із займаної посади. Просив відмовити в задоволенні позову.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, а саме: копію трудової книжки ОСОБА_1, 1952 року народження, з якої вбачається, що ОСОБА_1 працював на посаді судді, починаючи з 20.06.1982 року по день звернення до суду, останнє підтверджує довідка № 50/2-46 від 34.10.2013 року, видана Апеляційним судом Вінницької області, при цьому в період з 28.06.1976 року по 16.06.1978 року ОСОБА_1 перебував на посаді заступника голови виконавчого комітету Гніванської селищної ради, а в період з 23.07.2003 року по 01.11.2010 року займав адміністративну посаду в суді, будучи першим заступником голови апеляційного суду, виходячи із особливого статусу судді як носія державної влади, на якого поширюється дія положень статей 1, 2 Закону України «Про державну службу», що вказує на належність судді до державної службової особи, врахувавши норму п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 з наступними змінами, яка визначає зокрема, що до стажу державної служби зараховується робота(служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців: на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання, взявши до уваги правову позицію Вищого адміністративного суду України, закріплену в Ухвалі від 12.06.2013 року по справі К/800/15632/13 де зазначено, що Закон України «Про статус суддів» не містить положень, які б регулювали порядок пенсійного забезпечення працюючого судді, а робота (служба) на посадах суддів зараховується до стажу державної служби нарівні з роботою (службою) на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», то пенсійне забезпечення працюючих суддів повинно регулюватись положеннями статті 37 Закону України «Про державну службу», а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо не призначення позивачу пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» - є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
Разом з тим, врахувавши, що позивач звернувся до відповідача про призначення пенсії державного службовця 17.10.2013 року, з огляду на норму ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», де зазначено, що пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, суд вважає, що позовна вимога щодо зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», починаючи з 04.01.2012 року, в частині, що стосується строку, який передував дню зверненню за пенсією, є безпідставною та необгрунтованою, а тому в цій частині задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 25, 37 Закону України «Про державну службу», п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 з наступними змінами, ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 183-2 КАСУ, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» - протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», починаючи з 17.10.2013 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький міський суд Вінницької області з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції, у разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя