Справа № 110/3798/13-ц
"13" листопада 2013 р.
Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Халдєєвої О.В.
при секретарі Бурдиленко Ю.О.
розглянувши|розгледівши| у відкритому|відчиненому| судовому засіданні в м. Красноперекопськ справу|річ| за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
30.08.2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 36958,44 грн., мотивуючи вимоги тим, що 13.10.2006 року між банком і відповідачем був укладений договір б/н, згідно якого відповідачці був наданий кредит в розмірі 2500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ПАТ КБ «Приватбанк» звої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, тим самим не виконала зобов'язання за договором, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 36958,44 грн., яка складається з наступного:
- 9740,07 грн. - заборгованість за кредитом;
- 24982,25 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;
а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);
- 1736,12 грн. - штраф (процентна складова).
У судовому засіданні представник банку позовні вимоги підтримав у повному обсязі і наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідачки - ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 дійсно брала кредит, користувалася відповідально даною кредитною картою для особистих потреб і не мала наміру порушувати зобов'язання, але вона тяжко захворіла та не змогла відповідати за свої грошові зобов'язання, так як багато коштів уходило на придбання ліків, розрахунок ,який склав відповідач їй не зрозумілий, крім того, просить суд застосувати строк загальної позовної давності, врахувати тяжку та довготривалу хворобу та відмовити у задоволенні позову повністю.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено:
- згідно заяви про надання кредитної карти та умов і правил користування банківських послуг відповідачка ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» уклали договір б/н від 13.10.2006 року (а.с. 9 - 13);
- згідно медичних документів ОСОБА_1 тяжко хворіла в період з лютого 2009 року до теперішнього часу (а.с. 28 - 29, 33, 44 - 73).
Із змісту ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або дострокова зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов'язок кредитодавця надати грошові кошти позичальнику, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки.
Статтями 256 - 257 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Укладеним між сторонами договором передбачено, що позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, сплачувати комісію на умовах, передбачених договором.
За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до умов договору договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом даного строку ні одна зі сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий самий строк.(а.с.12).
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення ч. 3 ст. 551 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що договір між позивачем та відповідачем уклався 13.10.2006 року та до сьогодні припинений не був, оскільки ОСОБА_1 письмово не заявила про бажання припинити договір позивачу, тому у суду не має підстав застосовувати строк позовної давності.
Даною кредитною лінією, як вбачається з руху коштів по карті, активно користувалися до лютого місяця 2009 року, що дає можливість зробити висновок про добросовісного боржника, але дана кредитна лінія відкрита для користування для відповідачки і до сьогодні. Заборгованість утворилась саме після користування даною картою, з моменту тяжкої хвороби відповідачки.
Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, суд бере до уваги розрахунок позивача, який не викликає сумнівів у суду щодо правильності нарахувань.(а.с.6-8) Але, посилаючись на норму законодавства про зменшення розміру неустойки, враховуючи підтверджений документально факт тяжкої хвороби відповідачки, неможливість її самостійно переміщатися, так як вона прикута до ліжка, той факт, що розмір заборгованості в рази перевищує розмір збитків, суд вважає можливим зменшити суму заборгованості в частині суми процентів за користування кредитом до 1/4 частини заборгованості по процентам за користування кредитом, та стягнути не 24982,25 грн., а лише 6245,56 грн., і звільнити відповідачку від сплати штрафів 500 грн. (фіксована частина) і 1736,12 грн. (процентна складова)
Відповідно до ст. 5 п 9 Закону України «Про судовий збір», відповідачка яка є інвалідом 1 групи , за законом звільнена від сплати судових витрат.
Таким чином, даний позов слід задовольнити в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 15985,63 грн., а саме 9740,07 грн. - заборгованість за кредитом, 6245,56 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, та в інший частині у позові слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 256, 257, 525 - 527, 530, 551, 612, 1054 ЦК України, ст. ст. 3 - 11, 30, 60, 88 ч. 1, 212 - 215, 226 ЦПК| України, |суд
В И Р І Ш И В|розв'язав|:
Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ростов - на - Дону, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29098829000000 (для погашення заборгованості), МФО 305299 заборгованість за кредитним договором б/н від 13.10.2006 року в сумі 15985,63 гривень.
В решті частині у задоволенні позову відмовити.
Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим |розв'язання,вирішення,розв'язування| |із моменту| через Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня проголошення рішення.|такого| |потім|
Суддя: О. В. Халдєєва