2/754/5393/13
Справа № 754/16096/13-ц
Іменем України
13.11.2013 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Таран Н.Г.
при секретарі судового засідання - Сологуб А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач в особі Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № k3xrRX04540167 від 22.03.2008 року відповідач отримала кредит у розмірі 5374,80 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 22.03.2009 року.
Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.
ЗАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 5374,80 грн..
В порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 28.01.2013 року має заборгованість в розмірі - 26576,11 грн., яка складається з наступного: 4948,80 грн. - заборгованість за кредитом; 317,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 381,91 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 19185,73 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. А також штрафи відповідно до пункту 5.3 умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1241,72 грн. - штраф (процентна ставка).
В зв'язку з цим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ КБ «ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № k3xrRX04540167 від 22.03.2008 року у розмірі 26576,11 грн. та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 265,76 грн..
Представник позивача ПАТ КБ "ПриватБанк" - Давиденко М.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 26576,11 грн. та сплачену суму судового збору. Просив суд не задовольняти клопотання відповідача щодо застосування строків позовної давності, оскільки, відповідно до умов надання споживчого кредиту, які діяли в банку - строк позовної давності припиняється з моментом повного виконання боржником своїх зобов'язань, далі, посилаючись на те, що у своїз поясненнях він використав не ті умови, що були долучені до матеріалів справи, уточнив, що відповідно до п. 5.5, строк позовної давності визначений сторонами п'ять років.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі, суду пояснила, що кредит вона сплатила в повному обсязі, їй невідомо куди перераховувались кошти при сплаті кредиту, будь-яких договорів про продовження строків вона не укладала, отже відповідно до законів України, позивач пропустив строки, про що нею подана заява.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що поданий позов не підлягає задоволенню із наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 22.03.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № k3xrRX04540167 у вигляді анкети та заяви позичальника, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 5374,80 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 22.03.2009 року, що не оспорюється сторонами (а.с.6-7).
Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала вчасно, у зв'язку з чим виникала заборгованість, сплата кредиту проводилась з запізненнями, останній платіж здійснено відповідачем 19.03.2009 року, що підтверджується випискою з рахунку відповідача, копіями квитанцій та поясненнями представника позивача та відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.
Пунктом 4 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. При цьому загальна норма права встановлює письмову форму кредитного договору, як імперативну. Відповідно до ч. 2 ст. 259 ЦК України, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Частиною 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, аналізуючи зазначені норми законодавства, можна дійти висновку, що оскільки кредитний договір є двостороннім правочином він має бути підписаний двома сторонами.
Відповідно до ч. 4. ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця. Таким чином, договір в цілому або будь-яка його частина повинні бути підписані споживачем. Закон зобов'язує доводити не факт ознайомлення споживача з умовами договору й прийняття їх, а факт передання споживачеві оригіналу договору у письмовій формі. Оригінали будь-яких додатків, додаткових умов чи правил, на які містяться посилання у тексті договору також мають бути надані споживачеві у письмовій формі в оригіналі.
Позивачем не надано доказів, що саме умови, які передбачали збільшення позовної давності та які надані, як додаток до позовної заяви були вручені позивачу, оскільки ці умови не містять ні дати, ні номера, сам представник позивача при наданні своїх пояснень посилався на п 9 щодо строку давності звернення до суду, тобто на інші умови, що не долучені до матеріалів справи, що свідчить про наявність у позивачів декількох варіантів умов надання споживчих кредитів. Крім того, позивачем не надано суду умов про надання споживчого кредиту, які б були підписані відповідачкою, або на яких є підпис відповідача про ознайомлення її з даними умовами як сторони договору, або ж докази про існування лише одного варіанту вказаних умов, а отже посилання на те, що між сторонами підписано договір про збільшення позовної давності не відповідає дійсності.
Відповідач подала заяву про застосування позовної давності.
Відповідно до п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором належить відмовити, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вказаними вимогами.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, то відповідно до положень ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208-210, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 203, 257, 258, 259 ЦК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Десняський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення виготовлено 14.11.2013 року.
Суддя: Н.Г. Таран