Справа № 752/17364/13-к
Провадження № 1-кп/752/626/13
Іменем України
05.11.2013 р. Голосіївський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Білика О.В.
при секретарі Симоненко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12013110010009061 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця республіки Казахстан Кокчетавської області Рузаєвського району, с.Рузаєвка, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, одруженого, непрацюючого, має на утримані двох малолітніх дітей, та одного не повнолітнього, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає АДРЕСА_2 раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
з участю прокурора Коржа Р.О.
потерпілого ОСОБА_2
ОСОБА_1 знаходячись в стомленому стані 09.07.2013 приблизно о 03.05 годині, керуючи технічно справним автомобілем марки «ДАФ СТ85» д. н.з. НОМЕР_2, по типу «самоскид», рухаючись по першій смузі руху транспортних засобів проїзної частини автодороги Т-10-27 Київське півкільце вул. Кільцева дорога в м. Києві зі сторони вул. Ак. Заболотного у напрямку вул. Дмитра Луценка, зі швидкістю приблизно 50 км/год, будучи неуважним, та неправильно зреагувавши на зміну дорожньої обстановки, у темну пору доби в умовах недостатньої видимості, не вірно обрав безпечну швидкість руху щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, що призвело до наїзду на автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ 4502» типу «самоскид» н.з. НОМЕР_5, з причіпом-платформою-Е марки «ПЕМФ 8918» д.н.з. НОМЕР_1, на якому знаходилась маркувальна машина марки «НОРМАМ», д.н.з. НОМЕР_4, який виконував стоянку по виконанню дорожніх робіт, в другій смузі руху транспортних засобів на з'їзді з шляхопроводу на проїзну частину вул. Кільцева дорога в м. Києві, після чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, який виконував дорожні роботи, та знаходився попереду автомобіля марки «ЗИЛ-ММЗ 4502», чим порушив вимоги п.п. 2.3 б). 2.9 б), та п. 12.2 Правил дорожнього руху України.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку експерта №1323 Е від 15.08.2013 року, при поступленні до стаціонару 09.07.2013 року о 03.50 у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, мали місце:
- закрита черепно-лицева травма у вигляді забою головного мозку з формуванням вогнища геморагії у правій скроневій частці, травматичного субархноїдального крововиливу у праву гемісферу мозку, переломів латеральної стінки лівої орбіти, передньої та латеральної стінок правої гайморової пазухи, латеральної стінки лівої гайморової пазухи з крововиливами в обидві гайморові пазухи, лобну пазуху зліва, підшкірної гематоми м'яких тканин тім'яної ділянки зліва, навколо очних підшкірних гематом з субкон"юнктивальними крововиливами обох очей, саден м"яких тканин головита обличчя;
- забійно-рвана рана в проекції лівого ліктьового відростка;
- закритий вивих 1-го пальця правої кисті;
- численні садна тулуба та кінцівок.
Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючі обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони тупим предметом (ми), могли утворитись в термін та за обставин, що мали місце 09.07.2013 року при транспортній травмі.
Таким чином, між подіями транспортної травми від 09.07.2013 року та отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_2, є прямий причинно-наслідковий зв'язок.
За ступенем тяжкості вищевказана закрита черепно-мозкова травма відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), згідно з пунктом 2.1.3. Б, «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6 від 17.01.1995 року, погоджених з МВС України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України.
Порушення водієм ОСОБА_1, вимог п.п. 1.5, 2.3 б), 2.9 б), 12.2 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками, згідно яких:
1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
2.3.б) Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
2.9.б)Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу;
12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
Таким чином ОСОБА_1, своїми неумисними діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_2, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 286 КК України.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що 09.07.2013 року близько 3 години він керував технічно справним автомобілем НОМЕР_2 та рухався по вул. Академіка Заболотного у напрямку Кільцевої дороги виїхавши на шляхопровід «Одеський» та зайняв першу смугу руху транспортних засобів будучи стомленим, оскільки не спав дві доби, то заснув за кермом та прокинувся коли здійснив зіткнення з автомобілем марки «ЗІЛ». Одразу почав гальмувати та після зупинки він вийшов із автомобіля та побачив що здійснив наїзд на працівника дорожної служби. Розкаявся у вчиненому, просив суд не карати його суворо.
Допитпний в ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що 09.07.2013 року він в складі бригади здійснював ремонтні роботи на автодорозі Е-10-27. Близько 03.00 години вони стояли перед автомобілем «ЗІЛ» на відстані 4-5 метрів та працювали. Почувши звук схожий на зіткнення автомобілів його відкинуло у ліву сторону від проїжої частини далі нічого не пам'ятає оскільки втратив свідомість. Свідок ОСОБА_5 під час допиту в судовому засіданні пояснив, що 09.07.2013 року він в складі дорожної бригади здійснювали ремонт автодороги Т-10-27. Близько 3 години він побачив як автомобіль марки "ДАФ" здійснив зіткнення з їхнім автомобілем марки "ЗІЛ". Від даного зіткнення постраждав їх працівник - ОСОБА_2
Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_6 надав аналогічні покази зі свідком ОСОБА_5
Додатково вина підсудного у вчиненні злочину підтверджується первинно зібраними матеріалами дорожньо-транспортної пригоди, а саме:
Висновком судово-медичної експертизи № 1323/Е від 15.08.2013 року, відповідно до якого при поступленні до стаціонару 09.07.2013 року о 03.50 у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, мали місце:
- закрита черепно-лицева травма у вигляді забою головного мозку з формуванням вогнища геморагії у правій скроневій частці, травматичного субархноїдального крововиливу у праву гемісферу мозку, переломів латеральної стінки лівої орбіти, передньої та латеральної стінок правої гайморової пазухи, латеральної стінки лівої гайморової пазухи з крововиливами в обидві гайморові пазухи, лобну пазуху зліва, підшкірної гематоми м'яких тканин тім'яної ділянки зліва, навколо очних підшкірних гематом з субкон"юнктивальними крововиливами обох очей, саден м"яких тканин головита обличчя;
- забійно-рвана рана в проекції лівого ліктьового відростка;
- закритий вивих 1-го пальця правої кисті;
- численні садна тулуба та кінцівок.
Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючі обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені воні тупим предметом (ми), могли утворитись в термін та за обставин що мали місце 09.07.2013 року при транспортній травмі. а.с. 54-60 т. 2
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою до нього від 09.07.2013 року, в якому зафіксовано обстановку на місці ДТП (том 2, а.с. 9-15).
На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що дії підсудного за ст. 286 ч. 2 КК України кваліфіковано правильно як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження.
При обранні міри покарання підсудному, суд враховує наступні обставини справи: ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину; особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утримані двох малолітніх дітей та одного неповнолітнього.
Обставиною, що пом'якшує покарання винного у відповідності зі ст. 66 КК України, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання винного згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи також те, що даний злочин вчинений з необережності, суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ст. 286 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, та із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
На погляд суду, саме таке покарання, тобто не пов'язане з реальним позбавленням волі, буде сприяти виправленню підсудного та забезпечить поновлення порушених прав потерпілого в частині відшкодування йому заподіяної злочином шкоди, враховуючи, що підсудний зможе продовжувати працювати.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 пред'явлений ним до обвинуваченого ОСОБА_1 в розмірі 50000 грн. підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Потерпілий ОСОБА_2 та його сім'я перетерпіли значних вимушених змін в своїх життєвих стосунках, а саме він довгий час лікується та не працює, не отримує ніякого дохіду, тому суд вважає необхідним задовольнити розмір моральної шкоди на суму 40000 грн., виходячи із характеру завдання такої шкоди, а саме внаслідок вчинення злочину з необережності, а також враховуючи майновий стан ОСОБА_1, в іншій частині позову слід відмовити за його безпідставністю.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 374, 120, 123 КПК України, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу, у вигляді особистого зобовязання, до всупу вироку в законну силу ОСОБА_1, залишити без змін.
Цивільний позов ОСОБА_2- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, моральну шкоду в розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень 00 коп.
В іншій частині позову - відмовити. Речові докази по справі автомобіль марки «DAF CF 85.840» державний номерний знак НОМЕР_2 який переданий під зберігальну розписку ОСОБА_7 залишити йому як власнику.
Автомобіль марки «ЗІЛ ММЗ 450» державний номерний знак НОМЕР_5 з напівпричепом «ПГМФ-8918» державний номерний знак НОМЕР_1 із розміточною машиною «Хофман» державний номерний знак НОМЕР_4 який переданий під зберігальну розписку ОСОБА_8 залишити філії «Білоцерківського Районного Дорожного управління» як Власнику.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.
Суддя О.В.Білик