КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/7034/13-ц
Провадження № 2/552/2442/13
12.11.2013 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.
При секретарі - Геті А.О.
За участю адвоката - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права спадкування, -
08 жовтня 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 про усунення від права спадкування, мотивуючи свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла її мати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкала на момент смерті в АДРЕСА_1. Її мати за життя не склала заповіт. Єдиними спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері залишилися вона та її рідний брат - ОСОБА_3. Інших спадкоємців не має. Вона постійно проживала разом з матір»ю, відповідно до ст.1261 ЦК України має право на спадкування за законом в першу чергу та у встановлений ст.1270 ЦК України строк звернулась до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини.
В позові вказувала, що ще в 2008 році при житті матері, відносини між матір»ю та ОСОБА_3 погіршилися, в зв»язку з чим брат припинив спілкування з матір»ю. Останні роки життя її мати тяжко хворіла, через що була в безпорадному стані, потребувала постійного піклування, догляду та сторонньої допомоги. Однак відповідач під час хвороби матері, яка була в безпорадному стані, мав можливість, але свідомо ухилявся від надання матері будь-якої матеріальної допомоги та моральної підтримки. Більше того, періодично мешкаючи з матрі»ю, ОСОБА_3 відбирав у неї гроші, які витрачав на алкогольні напої та створював для матері умови, які не надавали їй можливості мешкати в будинку. Вироком Київського районного суду м.Полтави від 28.05.2013 року ОСОБА_3 був визнаний винним та засуджений до покарання за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, а саме за те, що 12.02.2013 року близько 06 години 30 хвилини ОСОБА_3, перебуваючи в нетверезому стані вдома за адресою: АДРЕСА_1, в ході конфлікту з матір»ю ОСОБА_4, на грунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс матері тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості. Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, була в безпорадному стані. Просила суд постановити рішення, яким усунути ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 від права спадкування за законом спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 позов підтримала. Просила суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_5 з позовом не згодна. Просила суд в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
Суд, заслухавши представника позивача адвоката ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_5, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити за безпідставністю.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла ОСОБА_4 (а.с.10). Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно: а саме на ? частину будинку АДРЕСА_1.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
В судовому засіданні встановлено, що спадкоємцями померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_4 є її діти: донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.4-5, 8) та син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
19 липня 2013 року ОСОБА_2 звернулась з заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року матері ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкала на момент смерті АДРЕСА_1 (а.с.7).
В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 наполягала на задоволенні позовної заяви, оскільки у відповідача ОСОБА_3, ще в 2008 році відносини з матір»ю ОСОБА_4 погіршилися, в зв»язку з чим він припинив спілкування з нею. Останні роки життя ОСОБА_4 тяжко хворіла, через що була в безпорадному стані, потребувала постійного піклування, догляду та сторонньої допомоги. Однак ОСОБА_3 під час хвороби матері, яка була в безпорадному стані, мав можливість, але свідомо ухилявся від надання матері будь-якої матеріальної допомоги та моральної підтримки. Більше того, періодично мешкаючи з матрі»ю, ОСОБА_3 відбирав у неї гроші, які витрачав на алкогольні напої та створював для матері умови, які не надавали їй можливості мешкати в будинку.
Вироком Київського районного суду м.Полтави від 28.05.2013 року (а.с.11-12) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначено йому покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього вироком зобов»язання. Відповідно до статті 76 КК України зобов»язано підсудного протягом іспитового строку періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти про зміну місця проживання та роботи.
Частиною 1 статті 1224 ЦК України встановлено, що не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.
Частиною 5 статті 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Частиною 1 статті 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні представником позивача адвокатом ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження заявлених позовних вимог. Не надано суду доказів того, що відповідач ОСОБА_3 ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві ОСОБА_4, яка через тяжку хворобу перебувала у безпорадному стані. В матеріалах справи відсутні медичні документи, які б стверджували, що ОСОБА_4 тяжко хворіла, потребувала постійного піклування, догляду та сторонньої допомоги. Не надано позивачем доказів, що ОСОБА_4 перебувала у безпорадному стані. Сам по собі вирок Київського районного суду м.Полтави від 28.05.2013 року свідчить проте, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 склалися неприязні стосунки, але вказаний вирок суду не може слугувати підставою для усунення ОСОБА_3 від права на спадкування за законом.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.1224, 1261 ЦК України, ст.4-14, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права спадкування відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Т.В.Турченко