номер провадження справи 12/17/13
29.10.2013 Справа № 908/2972/13
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2972/13
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар'єр», смт. Кам'яне
до відповідача: Державного підприємства «Підприємство Кам'янської виправної колонії Управління Державної Пенітенціарної Служби України в Запорізькій області (101)», смт. Кам'яне
про стягнення 82 217,45 грн.
за участю представників:
від позивача - Іванчеко П.О., довіреність від 14.01.2013 року
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Янцівський гранітний кар'єр» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Державного підприємства "Підприємство Кам'янської виправної колонії Управління Державної Пенітенціарної Служби України в Запорізькій області (101)" про стягнення 83 217,45 грн. заборгованості за договором № 384 від 29.11.2010 року.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.
Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно ст. 28 ГПК України.
До прийняття рішення по справі, позивач звернувся до суду, згідно ст. 22 ГПК України, із заявою про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з чим відбулося формування нової ціни позову, в розумінні п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 р. за № 18. Зокрема, нова ціна позову, яка заявлена позивачем, становить:
· основний борг - 73 883, 90 грн.;
· пеня - 3 651, 01 грн.;
· інфляційні - 3018,18 грн.;
· три проценти річних - 1 664, 36 грн.
Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України ) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.
Враховуючи викладене, фактично відбулося зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у зв'язку із її частковою сплатою. Вказана правова позиція визначена у пункті 3.11 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 р. за № 18. Таким чином, має місце нова ціна позову, заявлена позивачем, з якої спір вирішується судом по суті.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 29.11.2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Янцівський гранітний кар'єр» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Янцівський гранітний кар'єр») як Власником мереж, та Державним підприємством «Підприємство Кам'янської виправної колонії Управління Державної Пенітенціарної Служби України в Запорізькій області (101)», як Споживачем, було укладено Типовий договір № 384, далі Договір, предметом якого є (п. 1.1.) забезпечення Власником мереж технічної можливості передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а Споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги.
Відповідно до п. 4.1.1. Договору Споживач зобов'язався Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії електричної енергії» та за технічне обслуговування електричних установок Споживача (якщо таке обслуговування передбачене договором) відповідно до додатка «Виконання додаткових робіт з технічного обслуговування електричних установок споживача».
Пунктом 7.4. Договору визначено, що на підставі показів засобів обліку електричної енергії у терміни, передбачені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», Споживачем та Власником мереж оформлюється акт про обсяг переданої Споживачу електричної енергії, акт результатів замірів потужності, що кореспондується із положеннями п. 3.4. Додатку № 6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії» до Договору, далі Порядок.
Одночасно, згідно умов пунктів 5, 6 Порядку за підсумками розрахункового періоду Основний споживач - Відкрите акціонерне товариство «Янцівський гранітний кар'єр», виписує Субспоживачу - Державному підприємству «Підприємство Кам'янської виправної колонії Управління Державної Пенітенціарної Служби України в Запорізькій області (101)» рахунок або платіжну вимогу-доручення на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. При цьому, сума платежу визначається з обсягів фактично спожитої та генерованої Субспоживачем реактивної електричної енергії, згідно даних наданих Споживачем "Акта про обсяги перетікання реактивної енергії з мереж Основного споживача в мережі Субспоживача протягом розрахункового періоду", "Акта про обсяги перетікання реактивної енергії з мереж Субспоживача в мережі Основного споживача протягом розрахункового періоду" та умов цього додатку з урахуванням сум платежів, що надійшли від Субспоживача, а рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються Основним споживачем Субспоживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику Субспоживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та. скріпленому печаткою Основного споживача журналі. Субспоживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення (п.5 цього Додатку), здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Основним споживачем. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається при направленні рекомендованим листом - дата зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням Поштового пробігу документа (по місту - З дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).
Так, на виконання умов укладеного договору між сторонами складено. Підписано та скріплено печатками підприємств акти надання послуг у кількості 15 штук за період з 31.05.2012 року по 31.07.29013 року на загальну суму 82 773, 06 грн. Разом з тим, позивачем направлено на адресу відповідача рахунок № 254 від 31.07.2013 року на оплату послуг по компенсації реактивної електроенергії в сумі 76883, 90 грн.
Втім, свої зобов'язання з оплати наданих послуг відповідач виконав частково, у зв'язку з чим за ним утворився борг в сумі 73 883, 90 грн., який позивач намагається стягнути.
Оскільки, зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і з його боку мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, що спричинило звернення з позовом до суду, а тому позивач додатково просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 3651, 01 грн. за період з серпня 2012 року по липень 2013 року, передбачену у п. 8.2. Договору. Так, у разі внесення платежів з порушенням термінів, Споживач сплачує Власнику мереж пеню в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково інфляційні в сумі 3 018, 18 грн. за період вересень 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, травень 2013 року, та три проценти річних в сумі 1664, 36 грн. за період з 01.09.2012 року по 31.08.2013 року.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір надання послуг. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки наданих послуг, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 901, 903 ЦК України договір вважається укладеним.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГК України.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Оскільки між сторонами виникли відносини пов'язані з передачею, постачанням та використанням енергії, тому до спірних відносин застосовуються приписи Закону України «Про електроенергетику», далі Закон.
Статтею 1 встановлено, що передача електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з транспортуванням електричної енергії за допомогою електричних мереж на підставі договору. Відповідно до п. 1.2. «Правил користування електричною енергією», затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України, далі Правила, визначено, що договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.
Основний споживач, в розуміння Правил, це споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації Під технічним забезпеченням електропостачання споживача (субспоживача) розуміється забезпечення власником електричних мереж технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії в точку приєднання електроустановок споживача (субспоживача) в певних обсягах у межах дозволеної потужності споживача (субспоживача) з показниками параметрів якості електричної енергії в точці приєднання електроустановок споживача (субспоживача) відповідно до умов договору, що кореспондується зі ст. 1 Закону.
Пунктом 10 .2 Правил Споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії та здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії , про що сторони диспозитивно домовилися в п. 4.1.1. Договору.
Як свідчать матеріали справи, відповідач частково розрахувався за надані послуги, в зв'язку з чим позивач, за приписами ст. 530 ЦК України, надіслав йому претензію № 1127 від 07.03.2013 року. Відповідно до листа від 02.04. 2012 року № 11/12-1590 Державне підприємство «Підприємство Кам'янської виправної колонії Управління Державної Пенітенціарної Служби України в Запорізькій області (101)» визнало заборгованість. Однак, в матеріалах справи відсутні докази сплати боргу з боку вказаного підприємства.
В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем доведено суду факт порушення зобов'язань з боку відповідача. Відповідач доказів сплати наданих послуг суду не надав, заявлені вимоги не спростував. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 73 883, 90 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені обґрунтовані. Втім, при її розрахунку позивачем було припущено помилок, в зв'язку з чим судом зроблено перерахунок. Так, за проведеним судом розрахунком, вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 3 622, 57 грн.
Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних та трьох процентів річних також підлягають задоволенню, зокрема, три проценти річних в сумі 1 664, 36 грн., інфляційні в сумі 3 018, 18 грн.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно приписів частини п'ятої статті 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 29.10.2013 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст.1 ЗУ «Про електроенергетику», ст. ст. 530, 599, 625, 638, 639, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 232 ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 28, 33, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар'єр» до Державного підприємства «Підприємство Кам'янської виправної колонії Управління Державної Пенітенціарної Служби України в Запорізькій області (101)» задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Кам'янської виправної колонії Управління Державної Пенітенціарної Служби України в Запорізькій області (101)», 70050, смт. Кам'яне, вул. Зелена, код ЄДРПОУ 08680112, на користь:
- Публічного акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар'єр», 70050, смт. Кам'яне, вул. Зелена, буд. 30, код ЄДРПОУ 05467607, заборгованість в сумі 73 883 (сімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 90 коп., пеню в сумі 3 622 (три тисячі шістсот двадцять дві) грн. 57 коп., інфляційні в сумі 3 018 (три тисячі вісімнадцять) грн. 18 коп., три проценти річних в сумі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн. 36 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) грн. 90 коп., видавши наказ.
3. У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар'єр» до Державного підприємства «Підприємство Кам'янської виправної колонії Управління Державної Пенітенціарної Служби України в Запорізькій області (101)» щодо стягнення пені в сумі 28 (двадцять вісім) грн. 44 коп. - відмовити.
Повне рішення складено - 04.11.2013 року
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.