ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/17151/13 04.11.13
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА - Логістик»
доФізичної особи - підприємця Єгорової Ірини Олегівни
простягнення 29 083,81 грн.
Суддя Балац С.В. Представники сторін:
позивачаСіленко А.О. - представник за довіреністю;
відповідача Єгорова І.О. - особисто.
Суть спору: на розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА - Логістик» про стягнення з Фізичної особи - підприємця Єгорової Ірини Олегівни заборгованості за договором поставки продукції № 756 від 02.05.2013 р. у розмірі 29 083,81 грн. в тому числі 28 424,98 грн. - основного боргу, 549,03 грн. - пені та 109,80 грн. - 3 % річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання перед позивачем, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлений позивачем товар за договором поставки продукції № 756 від 02.05.2013 р. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість за договором поставки продукції № 756 від 02.05.2013 р. у розмірі 29 083,81 грн. в тому числі 28 424,98 грн. - основного боргу, 549,03 грн. - пені та 109,80 грн. - 3 % річних.
Проте, 04.11.2013 р. від представника позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку із сплатою відповідачем суми основної заборгованості у розмірі 28 424,98 грн., відповідно до якого, позивач просив суд стягнути з відповідача 549,03 грн. - пені та 109,80 грн. - 3 % річних.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку із сплатою відповідачем суми основної заборгованості.
Відповідач у судове засідання з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору.
Представниками сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 04.11.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
02.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛГА - Логістик», як постачальником (надалі - позивач) та Фізичною особою - підприємцем Єгорова Ірина Олегівна, як покупцем (надалі - відповідач) укладено договір поставки продукції № 756 (надалі - договір). відповідно до п. 1.1. якого постачальник продає та поставляє товар а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом - передачу товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього договору.
Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п. 1.3. договору).
Пунктом 3.3. договору встановлено, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару протягом (але не пізніше) 7 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.
Позивач, на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 28 424,98 грн., відповідно до наступних видаткових накладних, належним чином засвідчені копії яких, наявні в матеріалах справи: ТТН № ДОК - 013599 від 18.06.2013 р. на загальну суму 3 925,22 грн., ТТН № ДОК - 013601 від 18.06.2013 р. на загальну суму 3 052,40 грн., ТТН № ДОК - 013600 від 18.06.2013 р. на загальну суму 3 486,36 грн., ТТН № ДОК - 014012 від 22.06.2013 р. на загальну суму 2 634,00 грн., ТТН № ДОК - 014011 від 22.06.2013 р. на загальну суму 2 954,00 грн., ТТН № ДОК - 014275 від 26.06.2013 р. на загальну суму 3 120,00 грн., ТТН № ДОК - 014010 від 22.06.2013 р. на загальну суму 435,00 грн., ТТН № ДОК - 014542 від 28.06.2013 р. на загальну суму 450,00 грн., ТТН № ДОК - 014274 від 26.06.2013 р. на загальну суму 4 048,00 грн., ТТН № ДОК - 014545 від 28.06.2013 р. на загальну суму 90,00 грн., ТТН № ДОК - 014546 від 28.06.2013 р. на загальну суму 1 800,00 грн., ТТН № ДОК - 014544 від 28.06.2013 р. на загальну суму 2 250,00 грн., ТТН № ДОК - 014543 від 28.06.2013 р. на загальну суму 180,00 грн.
Отримання відповідачем товару підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на накладних про отримання товару.
Відповідач за поставлений товар не розрахувався в повному обсязі, що стало підставою для звернення позивача до суду з розглядуваним позовом.
Проте, під час розгляду справи судом відповідач повністю сплатив наявну заборгованість за договором на загальну суму 28 424,98 грн., що підтверджується квитанцією № 0519599455 від 24.09.2013 р. на суму 2 500,00 грн., квитанцією № 0519651127 від 30.09.2013 р. на суму 2 500,00 грн., квитанцією № 0519745450 від 10.10.2013 р. на суму 10 000,00 грн., квитанцією № 0519748326 від 11.10.2013 р. на суму 1 510,48 грн. та розпискою директора позивача про отримання від відповідача 09.10.2013 р. грошових коштів на загальну суму 11 914,50 грн. в якості оплати за товар поставлений згідно умов договору (належним чином засвідчені копії вказаних документів наявні в матеріалах справи).
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Так як, відповідачем було погашено заборгованість з оплати отриманого від позивача за договором товару, тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 28 424,98 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 549,03 грн. та 3 % річних у розмірі 109,80 грн.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.3. договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань за договором встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, тому вимоги позивача про стягнення пені та 3 % річних є обґрунтованими.
Перевіривши розрахунки пені та 3 % річних надані позивачем, суд визнає їх арифметично вірними, а тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 549,03 грн. та 109,80 грн. - 3 % річних підлягають задоволенню в повному обсязі.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця Єгорової Ірини Олегівни 28.424,98 грн. основної заборгованості.
2. Решту вимог задовольнити повністю.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Єгорової Ірини Олегівни (місце проживання: 02133, місто Київ, Дніпровська набережна, будинок 5-Б, квартира 91; ідентифікаційний номер 2224719427) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА - Логістик» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Софійська, будинок 10-А; ідентифікаційний код 36001805) пеню у розмірі 549,03 (п'ятсот сорок дев'ять) грн. 03 коп., 3 % річних у розмірі 109,80 (сто дев'ять) грн. 80 коп. та 1 720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Дата складення повного рішення 11.11.2013 р.
Суддя С.В. Балац