Справа № 524/8529/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/3915/2013
Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О.С.
Доповідач Дряниця Ю. В.
14 листопада 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді : Дряниці Ю.В.
Суддів: Кривчун Т.О., Пилипчук Л.І.
При секретарі: Ткаченко Т.І.
З участю: представника відповідача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -
У вересні 2013 року позивач звернулася до місцевого суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно на її утримання до досягнення сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 вересня 2013 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним та об'єднано з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Роз'єднано подані в одному провадженні вимоги ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дружини, оскільки їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 жовтня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кошти на її утримання в розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 02 вересня 2013 року до досягнення дитиною трьох років.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. Рішення в частині стягнення сум платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, зупинити провадження у справі до набрання чинності судовими рішеннями у цивільних справах про визнання шлюбу недійсним та про виключення з актового запису про народження дитини запису про батька. Посилається на те, що при ухваленні рішення судом неповно з'ясовані обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що судом не враховано, що шлюбних відносин між сторонами фактично не існувало, шлюб був недійсним та він не являється батьком дитини. Також зазначає, що позивачка отримує доходи, які складаються з щомісячних виплат на дитину, виплат аліментів на дитину, соціальних виплат на дитину, вважає, що дохід позиваки є достатнім, а тому відсутні підстави для стягнення аліментів на її утримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, сторони зареєстрували шлюб 05 травня 2012 року. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 року у них народився син ОСОБА_6.
На даний час сторони спільно не проживають, на утримання дитини за рішенням суду з відповідача стягнуто аліменти в розмірі ? частини всіх видів заробітку. Позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною - сином ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.н. до досягнення ним трирічного віку.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання аліментів на своє утримання до досягнення дитиною трирічного віку та враховуючи матеріальний стан відповідача аліменти повинні бути стягнуто в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку.
Судом першої інстанції встановлено, що з 05 травня 2012 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає разом із матір'ю.
На момент звернення до суду позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, у зв'язку з чим позбавлена можливості одержувати будь-який дохід.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка, батька дитини, до досягнення дитиною трьох років.
Таким чином, незалежно від працевлаштування, наявності постійного заробітку чи розміру доходу чоловік зобов'язаний утримувати дружину, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років. Така особа не може бути визнана неспроможною сплачувати аліменти, якщо вона, будучи працездатною, не працює без поважних причин.
Матеріали справи містять довідки, відповідно до яких ОСОБА_2 працював в ПП «Діапазон» та звільнений з роботи 28.12.2012 року; з 26.02.2013 року працює в ПАТ «Уукртатнафта».
Суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи та належним чином оцінивши надані докази, при визначенні розміру аліментів відповідно до ст. 182 СК України правильно враховував матеріальне положення платника аліментів і зробив висновок про те, що відповідач спроможний платити аліменти на утримання дружини в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку.
Таким чином, колегія суддів вважає, що визначений місцевим судом розмір аліментів є співмірним до можливостей відповідача платити аліменти, як на утримання дитини, так і на утримання дружини, оскільки він працевлаштований та має постійний заробіток.
Доводи апелянта про те, що він не є біологічним батьком сина ОСОБА_6 та укладений з позивачем шлюб є недійсним не можуть бути взяті до уваги, оскільки на момент ухвалення рішення місцевим судом дані обставини у визначеному законом порядку не бути встановлені та не існувало належних та допустимих доказів про те, що укладений шлюб визнаний недійсним і ОСОБА_2 не являється батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Окрім того, слід зазначити, що нормами ч. 2 ст. 85 СК України визначено, що право дружини на утримання припиняється, якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка має достатній дохід, а тому відсутні підстави для стягнення аліментів на її утримання, не беруться до уваги, так як вказані кошти позивачка отримує на утримання дитини, а тому вони не можуть вважатися її доходом. Окрім того, такі твердження не ґрунтуються на нормах матеріального права, зокрема ч. 4 ст. 84 СК України, відповідно до якої, дружина має право на утримання незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Твердження апелянта про перебування на його утриманні батьків-пенсіонерів не доведено належними та допустимими доказами, як і не доведено, що його батьки потребують додаткової допомоги на своє утримання внаслідок отримання незначної за розміром пенсії.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідачем не було надано ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції беззаперечних доказів, які б вказували на відсутність можливості останнього утримувати дружину до досягнення дитиною трирічного віку.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду повинно ґрунтуватись на доказах, досліджених при розгляді справи, а не на припущеннях, які на думку осіб, що беруть участь у справі доводять спростування пред'явлених вимог. Оцінка доказів місцевим судом проведена вірно з дотриманням статті 212 ЦПК України.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою.
Колегія суддів вважає, що висновки місцевого суду зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким дана відповідна правова оцінка.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.
Тлумачення норм матеріального та процесуального права апелянтом проведено поверхово, без повного та системного аналізу норм, а тому доводи викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу. Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Дряниця Ю.В.
Судді: Кривчун Т.О.
Пилипчук Л.І.
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Дряниця Ю.В.