13 листопада 2013 р. Справа № 902/1447/13
Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А., при секретарі судового засідання Віннік О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
до: Військової частини А0549 21007, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, 105
про стягнення 24 796,05 грн. згідно договору купівлі-продажу №206 від 04.10.2013 р. про купівлю будівельних матеріалів
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1;
відповідача: Савоткін Д.М. - за довіреністю.
Заявлено позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Військової частини А0549 про стягнення заборгованості в сумі 24796,05 грн. згідно договору купівлі - продажу №206 від 04.10.2013 р.
Ухвалою від 24.10.2013 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1447/13 та призначено до розгляду на 13.11.2013 року.
04.11.2013 року через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву (вх.№08-46/13285/13), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 04.10.13 р. між Військовою частиною А0549 (Покупець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) було укладено договір №206 про купівлю будівельних матеріалів.
Відповідно до п. 1.1 укладеного Договору Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець прийняти будівельні матеріали та своєчасно здійснити їх оплату на умовах договору.
Номенклатура, асортимент, кількість товару зазначені у специфікації (Додатку № 1 до договору).
Постачання товару здійснюється протягом 3 днів з дня підписання укладеного договору.
Якість товару, його тара та упаковка, маркування повинні відповідати вимогам заводу виробника. Документи на товар, які продавець повинен передати покупцю: рахунок, видаткова накладна. (п.3.1. Договору).
Відповідно п.4.4. договору сторони погодили, що розрахунки за товар здійснюються шляхом оплати поставленого та належним чином прийнятого товару протягом 5-ти календарних днів після надання Продавцем Покупцю в установленому порядку наступних документів: рахунку- фактури - 1 прим., видаткової накладної - 1 прим., акту прийому - передачі - 1 прим. за умови надходження бюджетних коштів на рахунок військової частини А0549 за кодом надходжень КПК 2101020 КЕКВ 2210 стаття 1008/1/9 загального фонду.
До вказаного договору сторонами підписано специфікацію, в якій визначено найменування товару, їх кількість та вартість.
На виконання умов договору № 206 від 04.10.2013 року позивач передав відповідачу товар на загальну суму 24796,05 грн., про що свідчить видаткова накладна №НП - 00129 від 04.10.13 р. та акт прийому - передачі товару від 04.10.13 р.
Однак відповідач за отриманий товар відповідно до умов договору розрахунку не провів.
Наявність заборгованості в розмірі 24796,05 грн. підтверджується обопільно підписаним актом звірки взаємних розрахунків станом на жовтень 2013 року.
Непроведення розрахунків відповідачем в добровільному порядку спонукало позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору купівлі - продажу.
Згідно ст. 692 ЦК України за договором купівлі-продажу, положення якого застосовуються до договорів поставки згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України одна сторона (продавець) зобов'язується передати у власність другій стороні (покупцеві) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму після прийняття товару, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару.
Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позовні вимоги про стягнення 24796,05 грн. боргу стверджуються договором № 206 від 04.10.2013 року, додатками до нього, видатковою накладною №НП - 00129 від 04.10.13 р., актом прийому - передачі товару від 04.10.13 р., актом звірки станом на жовтень 2013 р., іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в заявленій сумі відповідно до ст.ст. 525, 526, 527, 712 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Всупереч наведеним вище процесуальним нормам та вимогам ухвали відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів тощо).
Заперечення відповідача наведені у його відзиві оцінюються судом критично, оскільки не спростовують правомірності та обгрунтованості заявленого позову.
Зокрема посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування та кошторисних призначень на підставі ч.2 ст.617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Вказану правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі № 3-28гс12.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Військової частини А0549 (21007, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, 105, код ЄДРПОУ-08540799) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) - 24796,05 грн. - боргу та 1720,50 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.
3. Видати наказ в день набрання рішення законної сили.
Повне рішення складено 14 листопада 2013 р.
Суддя Мельник П.А.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу АДРЕСА_1
3 - відповідачу 21007, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, 105