Справа № 2-1155/2011 Головуючий у І інстанції Віговський С.І.
Провадження № 22-ц/780/5458/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А.
Категорія 47 14.11.2013
Іменем України
7 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Волохова Л.А.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,
при секретарі Лопатюк В.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Сквирського районного суду Київської області від 13 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на власне утримання по догляду за дитиною - інвалідом,-
в становила:
У грудні 2011 року позивач звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на власне утримання по догляду за дитиною-інвалідом у сумі 700 гривень щомісяця. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі, який було розірвано у 2009 році. Від шлюбу мають дитину, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який з 2004 року є інвалідом. Син повністю знаходиться на утриманні позивача, а відповідач додаткових коштів не надає, своє місце роботи та отриманий дохід приховує, тому просила стягнути аліменти у твердій грошовій сумі.
Заочним рішенням Сквирського районного суду Київської області від 21 грудня 2011 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини-інваліда, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 700 гривень, починаючи з 08.12.2011 року, протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп.
13.05.2013 року Сквирським районним судом Київської області ухвалено додаткове рішення на підставі п. 1 ч. 1 ст.220 ЦПК України , відповідно до якого, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на власне утримання по догляду за дитиною-інвалідом, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на власне утримання по догляду за дитиною - інвалідом ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн., щомісячно, починаючи стягнення з 08.12.2011 року, протягом всього часу проживання з дитиною - інвалідом та опікування нею, допущено обов'язкове негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один
місяць, стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 214, 60 грн.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 30.07.2013 року рішення Сквирського районного суду Київської області від 21 грудня 2011 року скасовано (а.с. 97 -99).
Не погодившись з додатковим рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, просив додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволені позову з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що у зв'язку з матеріальним становищем не має змоги надавати додаткову матеріальну допомогу позивачу. Крім того, позивачем не надано доказів того, що дитина не може обходитися без постійного стороннього догляду.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПР" України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що що ОСОБА_2 є батьком, а ОСОБА_6 - матір'ю ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 від 18 березня 1998 року.
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_2 від 12 лютого 1999 року шлюб між позивачем і відповідачем розірвано.
Відповідач сплачує на утримання дитини, ОСОБА_5, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку.
ОСОБА_5 є дитиною-інвалідом з 2004 року і отримує соціальну пенсію, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_3 від 16 квітня 2004 року.
Згідно довідки про склад сім'ї від 19.09.2011 року, виданої виконавчим комітетом Сквирської міської ради, ОСОБА_3 проживає з сином ОСОБА_5
Згідно акта депутата Сквирської міської ради від 13 грудня 2011 року мати відповідача ОСОБА_7 перенесла гострий інсульт та знаходиться в реабілітаційному періоді, який потребує досить тривалого часу. ОСОБА_2 проживає разом з матір'ю і повністю взяв на себе догляд за нею, включаючи витрати по її лікуванню.
Відповідно до ст.88 СК України якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції керувався положеннями ч. 1 ст. 88 СК України та прийшов до висновку, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу позивачу по утриманню дитини-інваліда. Проте колегія суддів вважає, що такий висновок суду не відповідає встановленим обставинам справи.
Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України, частиьа перша якої передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до виписки із медичної картки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11-12), дитина перебуває на диспансерному обліку в дитячій поліклініці у лікаря ендокринолога. Отримує постійно лікування (гармон росту - за рахунок лікарні, а гармони щитовидної залози, вітаміни - за рахунок матері; потребує дієтичного, збалансованого харчування.
Проте, позивач в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, не надала безспірних доказів того, що дитиною-інвалідом не може обходитися без постійного стороннього догляду позивача, а також доказів, що відповідач може надавати матеріальну допомогу позивачу по утриманню дитини-інваліда.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на власне утримання по догляду за дитиною - інвалідом відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Додаткове рішення Сквирського районного суду Київської області від 13 травня 2013 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на власне утримання по догляду за дитиною - інвалідом відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді :