Р І Ш Е Н Н Я Справа № 2/251/1860/13
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 251/6255/2013
31.10.2013 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі: судді Щербаченко І.В. при секретарі Студенковій Т.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором , -
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу за кредитним договором в розмірі 3 246,50 гривень , вказавши, що 07 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № ГО/07/819, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 2 750,00 гривень. Відповідно до п.2.2 вищевказаного договору , відповідач повинен сплачувати щомісячно нараховані проценти та частину кредиту в терміни та розмірах не менше , ніж відповідно вказаного у рекомендованого графіку платежів .
Від добровільного виконання своїх обов'язків відповідач ухиляється і тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у вищевказаній сумі .
Позивач надав заяву про підтримку позовних вимог в повному обсязі та розгляду справи в його відсутності , проти заочного рішення не заперечував .
Відповідач надала заяву про розгляд справи в її відсутності , позовні вимоги не визнала , просила застосувати строк позовної давнини , а також надала посвідчення про те, що вона є інвалідом другої групи .
Суд дослідивши письмові матеріали по справі , і давши їм оцінку у сукупності , приходить до наступного.
07 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № ГО/07/819, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 2 750,00 гривень .
Відповідно до п.2.2 вищевказаного договору , відповідач повинен сплачувати щомісячно нараховані проценти та частину кредиту в терміни та розмірах не менше, ніж відповідно вказаного у рекомендованого графіку платежів .
Згідно розрахунку суми заборгованості сума до закриття кредитного договору стає у розмірі 3 246,50 гривень .
Згідно з вимогами ст..ст. 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону .
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики (кредиту) одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного Кодексу України, якщо договором позики (кредиту) встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики (кредита), розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.
Разом з тим , судом встановлено , що сума заборгованості , пред'явлена позивачем до стягнення , утворилася у період з 2007 року тобто за період , що суперечить встановленому ст. 257 ЦК України строку , але при цьому позивачем не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку та не надано доказів в обґрунтування поважності причин пропуску даного строку .
Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк , у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу .
Відповідно до ст. 257 ЦК України позовна давність встановлюється тривалістю у три роки .
Відповідно до ст. 267 ч.3 ЦК України встановлено , що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі , зробленою до винесення ним рішення .
Відповідно до ст. 267 ч.4 ЦК України сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у спорі , є підставою для відмови у позові .
Пунктом 31 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено , що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі .
Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), зазначене вище правило застосовується й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Зазначене роз'яснення стосується і позасудового порядку вирішення спорів , і в разі звернення з відповідним позовом до суду .
Офіційне тлумачення ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» надано також і в Рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 ( справа про захист прав споживачів кредитних послуг) .
У разі , якщо відповідач подав заперечення проти позову , пославшись на сплив позовної давності , то зазначена заява є підтвердженням того , що відповідач зробив заяву про застосування позовної давності .
Позивачем не надано суду жодних доказів щодо неодноразового повідомлення відповідача про факт виникнення заборгованості по оплаті передбачених кредитним договором платежів та її розмір, а також доказів уникнення відповідача від зустрічей з представниками позивача .
Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі .
Згідно ст. 2012 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів .
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях .
З урахуванням вищевикладеного , суд дійшов висновку , що задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв'язку зі спливом строків позовної давності .
На підставі ст.ст.1046, 1048, ч. 2 ст. 1050, ст. 1054 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215, 218 ЦПК України, -
У задоволенні позовних вимог Кредитної спілки « Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором № ГО/07/819 від 07 вересня 2007 року відмовити у повному обсязі .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: І.В. Щербаченко