Єдиний унікальний номер 728/1834/13-к
номер провадження № 1-кп/728/113/2013
14 листопада 2013 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді - Пархоменка П.І.
при секретарі - Горбач Н.Д., Оробей О.М., Макаренко Ю.Г.,
з участю прокурора - Лисун С.І., Лук'янець Д.П.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
захисника - адвоката ОСОБА_2,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013260070000487 від 03.06.2013 року по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Батурин, Бахмацького району, Чернігівської області, українця, громадянина України, зареєстрований АДРЕСА_1, фактично проживає АДРЕСА_2, освіта професійно-технічна, розлучений, має одну неповнолітню дитину, не працює, в силу ст. 89 КК України судимості не має, -
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст.125 КК України, -
03.06.2013 року близько 1-ї години ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_4, спричинив їй тілесні ушкодження, завдавши декілька ударів кулаками по обличчю та тримаючи за волосся головою вдарив об стінку, а потім ногами наніс декілька ударів по спині, чим заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді поверхневої травми голови із цефалічним синдромом, антено-вегетативними розладами, масових синців на лівій щоці, на чолі та на потилиці, які згідно висновку судово-медичного експерта № 130 від 04.06.2013 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликають короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_1 допитаний у судовому засіданні вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що 03.06.2013 року він в стані алкогольного сп'яніння не перебував і ОСОБА_4 ударів не наносив, бійки між ними не було, а в цей день остання повернулась додому пізно, вона перебувала в нетверезому стані і могла сама впасти. Також, ОСОБА_1 пояснив, що він з обвинувальним актом не ознайомлювався, підписів в матеріалах справи не ставив і їх не читав. Проти цивільного позову обвинувачений заперечував в повному обсязі, оскільки протиправних дій не вчиняв.
Між тим, не зважаючи на заперечення обвинуваченим вини у пред'явленому обвинуваченні обставини вчинення ним кримінального правопорушення (злочину) достовірно встановлені судом, стверджується доказами, які були розглянуті і перевірені в судовому засіданні.
Так, доказами на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотивами не врахування окремих доказів є:
Показання потерпілої ОСОБА_4, яка в судовому засіданні пояснила, що 03.06.2013 року вона була в гостях у подруги і на початку 1-ї години прийшла до дому, де у неї з ОСОБА_1 виникла сварка, при цьому, останній перебував в стані алкогольного сп'яніння. Під час сварки ОСОБА_1 наніс потерпілій удари по голові та обличчю, тоді вона вибігала у двір та зателефонувала своїй матері, яка приїхала і розбороняла їх, але вона також бачила, як ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_4 На ранок приїхала подруга та відвезла ОСОБА_4 в лікарню та міліцію.
Показання допитаної в якості свідка ОСОБА_5 яка пояснила, що приблизно о 2 годині на початку червня 2013 року подзвонила її донька ОСОБА_4 та сказала, що її б'є її чоловік ОСОБА_1, після чого ОСОБА_5 велосипедом приїхала до них до дому, де бачила, як обвинувачений бив потерпілу та бачила у її тілесні ушкодження, при цьому він був нетверезий.
Показання свідка ОСОБА_6, яка будучи допитаною в судовому засіданні пояснила, що конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вона не бачила, а на початку червня 2013 року вона відвозила ОСОБА_4 в міліцію, у останньої була трохи розбита губа, а з слів потерпілої її побив чоловік.
Показання допитаного свідка ОСОБА_7, яка в судовому засіданні пояснила, що обставин про сварку між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вона не знає, але бачила ОСОБА_4 04.06.2013 року на роботі.
Показання допитаної в якості свідка ОСОБА_8, яка дала аналогічні показання із свідком ОСОБА_7
Показання ОСОБА_9, який був допитаний в судовому засіданні в якості свідка та пояснив, що ОСОБА_1 у нього працював 14-16 червня 2013 року кожного дня.
Показання свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні пояснив, що 02.06.2013 року він прийшов в гості до ОСОБА_1 приблизно о 19 годині і пішов на початку 1 години, агресії від нього не було.
Показання допитаного свідка ОСОБА_11, який пояснив, що приблизно на початку літа 2013 року бачив потерпілу, яка казала, що її побив чоловік.
Показання допитаного слідчого ОСОБА_14., який пояснив, що від ОСОБА_4 була відібрана відповідна заява і вона була направлена на медичне освідування. Під час досудового розслідування обвинувачений був допитаний згідно із вимогами КПК України і ознайомлений з матеріалами справи, всі підписи в процесуальних документах він виконував особисто та копію обвинувального акту отримав. При цьому ОСОБА_14 сам бачив тілесні ушкодження у потерпілої.
Показаннями експерта ОСОБА_13, який в судовому засіданні пояснив, що на підставі постанови слідчого СВ Бахмацького РВ УМВС України в Чернігівській області він проводив освідування ОСОБА_4, він не міг би скласти акт освідування, якщо б не було тілесних ушкоджень, давність їх нанесення відповідає терміну вказаному в постанові. Під час дослідження у потерпілої були виявленні тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликають короткочасний розлад здоров'я.
Оцінюючи показання обвинуваченого надані в судовому засіданні щодо не вчинення ним злочину, суд розцінює їх як спосіб захисту власних інтересів, вони переслідують мету уникнення кримінальної відповідальності за скоєне, а тому їх суд відхиляє.
Суд знаходить, що показання потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, слідчого ОСОБА_14., експерта ОСОБА_13, логічно пов'язані між собою, узгоджуються з матеріалами справи і можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, оскільки суд безпосередньо їх сприймав під час судового засідання, що відповідає ч. 4 ст. 95 КПК України.
Показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, у взаємозв'язку з іншими доказами не містять відомостей, які можуть виправдати обвинуваченого і на основі їх суд не може дійти висновку про не винуватість ОСОБА_1
Крім цього, обставини вчиненого ОСОБА_1 стверджуються такими доказами:
· Заявою потерпілої ОСОБА_4 про нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень (а.с.6), яка відображена в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.06.2013 року (а.с.8) та рапортом про виявлення кримінального правопорушення (а.с.5), які стали підставою для внесення заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань і початку досудового розслідування за вчинення кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України;
· Висновком експерта № 103 від 04.06.2013 року (а.с.16), зміст якого відповідає ст. 102 КПК України, і згідно із якими у ОСОБА_4 маються тілесні ушкодження у вигляді поверхневої травми голови із цефалічним синдромом, антено-вегетативними розладами, масових синців на лівій щоці, на чолі та на потилиці, що по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я. Всі тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів чи при ударі об такі і могли бути отриманні при обставинах та в термін, як вказано вище. Не виключено, що деяке з ушкоджень могло виникнути при падінні з висоти власного зросту з подальшим ударом об тверду поверхню.
В судовому засіданні 30.09.2013 року обвинувачений та його захисник відмовились від заявленого клопотання про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи.
Оцінюючи зазначені вище докази, суд визнає їх належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують вину обвинуваченого, вони передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Доводи обвинуваченого про те, що він з обвинувальним актом не ознайомлювався, підписів в матеріалах справи не ставив і їх не читав спростовуються висновком судово-почеркознавчої експертизи № 2882-2887/13-24 від 31.10.2013 року (а.с.95-101), зміст якого відповідає ст. 102 КПК України, і згідно із яким підписи від імені ОСОБА_1 в повідомлені про підозру від 13.06.2013 року в графі „Підозрюваний:", в пам'ятці про права та обов'язки від 13.06.2013 року в графі „пам'ятку отримав", в протоколі допиту підозрюваного від 13.06.2013 року, в протоколі надання доступу до матеріалів від 18.06.2013 року, в протоколі ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 18.06.2013 року, в розписці про отримання копії обвинувального акта від 25.06.2013 року виконані самим ОСОБА_1
Зазначений висновок експертизи суд визнає як доказ оскільки він науково обґрунтований і будь-яких сумнівів у правильності такого висновку суд не має.
Суд, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України, знаходить, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, а вина його у скоєному доведена у повному обсязі.
Обставин, які пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_1 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, відношення обвинуваченого до вчиненого діяння після його скоєння, не бажання стати на шлях виправлення), особу винного - його вік, сімейний стан та стан здоров'я, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, постійного місця проживання та формально позитивної характеристики за таким, думку потерпілої, те, що ОСОБА_1 не працює, що позбавляє його можливості сплатити штраф, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, за наявності обставини, яка обтяжує таке, те, що він в силу ст. 89 КК України судимості не має, доходить висновку, що відсутні підстави для обрання покарань, не пов'язаних з триманням в умовах ізоляції, але обираючи таке, є всі підстави обрати його не в межах максимальної санкції закону, що передбачає відповідальність за вчинений злочин і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому йому необхідно призначити покарання у вигляді 2 (двох) місяців арешту. Підстав для обрання більш м'яких або тяжких покарань суд не знаходить.
При розгляді цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 суд враховує, що матеріально-правовою базою при вирішенні в кримінальній справі позовів про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, є норми цивільного законодавства і не дивлячись на не визнання обвинуваченим цивільного позову необхідно врахувати наступне.
Пред'явивши цивільний позов потерпіла просила стягнути з обвинуваченого моральну шкоду в розмірі 20000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч гривень 00 копійок).
Статтями 23, 1167 ЦК України встановлені загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, при наявності яких у особи настає відповідальність за її заподіяння.
Судом встановлено, що заподіяна моральна шкода сталася внаслідок протиправних дій ОСОБА_1, за наявності його вини, причинного зв'язку між протиправною поведінкою ОСОБА_1 та шкідливими наслідками, які були заподіяні потерпілій ОСОБА_4, при цьому протиправними діями обвинуваченого потерпілій дійсно завдані втрати немайнового характеру, внаслідок моральних страждань та інших негативних явищ.
Розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає з урахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнала ОСОБА_4 (береться до уваги те, що шкода заподіяна злочинними діями, які порівняно з іншими видами правопорушень є найбільш суспільно небезпечними), тривалістю відновлювального періоду, стану здоров'я потерпілої, тяжкості вимушених змін у її життєвих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану (оскільки шкода була заподіяна здоров'ю потерпілої, яке відповідно до ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю), а також виходячи із принципу справедливості та розумності. При цьому, суд знаходить, що розмір моральної шкоди в сумі 20000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч гривень 00 копійок) не знайшов підтвердження в судовому засіданні, за обставинами справи, а тому вона підлягає стягненню в розмірі 2000 грн. 00 коп. (дві тисячі гривень 00 копійок), що є підставою для часткового задоволення цивільного позову.
Процесуальні витрати по справі в розмірі 1764 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот шістдесят чотири гривні 00 копійок) за проведення експертизи покладаються на обвинуваченого відповідно до ст. 124 КПК України.
Речові докази по справі відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373-374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 2 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 2000 грн. 00 коп. (дві тисячі гривень 00 копійок) у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 1764 грн. 00 коп. (одну тисячу сімсот шістдесят чотири гривні 00 копійок) процесуальних витрат на користь держави за проведення експертизи.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок можуть бути подані апеляції до Апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Бахмацького районного суду
Чернігівської області П.І. Пархоменко