04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"11" листопада 2013 р. Справа№ 910/7938/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шевченка Е.О.
суддів: Алданової С.О.
Зеленіна В.О.
при секретарі Грабінській Г.В.
За участю представників:
від позивача: Кордівська Н.С.
від відповідача: Грабчак В.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державного підприємства «Санаторний комплекс «Пуща-Озерна»
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2013р.
у справі №910/7938/13 (суддя Босий В.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2»
до Державного підприємства «Санаторний комплекс «Пуща-Озерна»
про стягнення 72 933,87 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Край-2» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом Державного підприємства «Санаторний комплекс «Пуща-Озерна» про стягнення з відповідача 71 488,43 грн. заборгованості та 3 261,91 грн. 3% річних, а також про стягнення судового збору.
До прийняття рішення по суті позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, за якою позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 71 488,43 грн. та 3% річних у розмірі 1 445,44 грн., яка прийнята господарським судом до розгляду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2013р. позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Державного підприємства «Санаторний комплекс «Пуща-Озерна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» заборгованість у розмірі 71 488,43 грн., 3% річних у розмірі 1 445,44 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач - Державне підприємство «Санаторний комплекс «Пуща-Озерна», подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2013р. скасувати в частині стягнення з відповідача 59 187,83 грн. та нарахованих на цю суму 3% річних, та відмовити в задоволенні позову в цій частині.
Як зазначає апелянт, матеріалами справи, а саме накладними на поставку товару, підтверджується, що в межах Договору, який зазначений як підстава для позову, було здійснено лише дві поставки на загальну суму 3 884,40 грн. Всі інші поставки відбувалися, як вказує скаржник, на підставі інших договорів, а тому накладні, в яких вказані ці інші договори, не можуть бути належними та допустимими доказами у цій справі.
Відповідач надав апеляційному суду письмового відзиву на позов, за яким вважає, що судом першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013р. колегію суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., суддя Алданова С.О., Зеленін В.О. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Санаторний комплекс «Пуща-Озерна» та розгляд справи призначено на 11.11.2013р.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» та Державного підприємства «Санаторний комплекс «Пуща-Озерна» виникли на підставі Договору №84 від 14.02.2011р., який за своєю правовою природою є договором поставки.
У відповідності до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставка одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Так, за умовами Договору №84 від 14.02.2011р. позивач, як постачальник, зобов'язався здійснити поставку риби охолодженої у власність відповідача, як замовника, в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (Додаток №1), що додається до цього Договору та є його невід'ємною частину, на умовах DDP-Інкотермс у редакції 2000р.
У відповідності до п. 2.1. Договору сума Договору складає 98 952,00 грн.
Статтею 3 Договору визначено, що товар за даним Договором постачається окремими партіями у відповідності з накладними на основі заявок замовника. Постачальник здійснює поставку товару замовнику з 9-00 до 16-00 години в робочі дні. Термін поставки складає 3 дні з дати подання заявки. Поставка товару здійснюється постачальником на умовах DDP згідно з правилами «Інкотермс 2000» за адресою: 04075, м. Київ, Пуща-Водиця, вул. 14-та лінія, Державне підприємство «Санаторний комплекс «Пуща-Озерна».
В Специфікації до Договору (Додаток №1 Договору) сторони визначили предмет поставки, а саме: лосось охолоджений в кількості 50 кг на суму 5 940,00 грн., судак с/м в кількості 1 400 кг на суму 90 636,00 грн., форель с/м в кількості 20 кг на суму 2 376,00 грн. Всього на загальну суму 98 852,00 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем на виконання умов Договору було здійснено поставки риби охолодженої за наступними накладними: №2468 від 01.03.2011р. на суму 1 961,62 грн., №2892 від 09.03.2011р. на суму 2 686,71 грн., №3408 від 18.03.2011р. на суму 944,49 грн., №6757 від 17.05.2011р. на суму 1 654,11 грн., №7324 від 27.05.2011р. на суму 666,82 грн., №7608 від 03.06.2011р. на суму 1 294,80 грн., №7875 від 09.06.2011р. на суму 3 593,07 грн., №10159 від 04.08.2011р. на суму 4 531,80 грн., №10646 від 17.08.2011р. на суму 6 474,00 грн., №10874 від 23.08.2011р. на суму 6 474,00 грн., №11232 від 01.09.2011р. на суму 4 046,00 грн., №11601 від 08.09.2011р. на суму 1 553,76 грн., №11897 від 14.09.2011р. на суму 6 474,00 грн., №12322 від 22.09.2011р. на суму 3 237,00 грн., №12726 від 30.09.2011р. на суму 3 237,00 грн., №14415 від 03.11.2011р. на суму 3 237,00 грн., №16320 від 01.12.2011р. на суму 1 942,20 грн., №16558 від 05.12.2011р. на суму 1 942,20 грн., №17898 від 22.12.2011р. на суму 1 942,20 грн., №18410 від 29.12.2011р. на суму 1 942,20 грн., №183 від 05.01.2012р. на суму 3 237,00 грн., №965 від 19.01.2012р. на суму 3 237,00 грн., №1391 від 26.01.2012р. на суму 3 237,00 грн., №2263 від 11.02.2012р. на суму 1 942,20 грн. Всього на загальну суму 71 488,43 грн.
Судовою колегією не приймаються доводи відповідача про те, що оскільки деякі накладні містять посилання, як на підставу поставки товару, на Договір №76 від 14.02.2011р., №83 від 14.02.2011р. та №123 від 01.11.2011р., то вони не можуть слугувати належним доказом поставки товару згідно Договору №84 від 14.02.2011р.
При цьому апеляційний суд зазначає, що зі змісту договорів №76 від 14.02.2011р., №83 від 14.02.2011р. та №123 від 01.11.2011р. вбачається, що вони були укладені на поставку цукерок шоколадних, яєць та свинного черева, а тому зазначення їх в накладних, за якими здійснювалась поставка охолодженої риби, суд визнає як допущення помилки та приймає відповідні накладні, з урахуванням того, що між сторонами інших договорів на поставку риби охолодженої не укладалось, як докази поставки охолодженої риби за Договором №84 від 14.02.2011р.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту поставки товару (риби охолодженої) відповідачеві на загальну суму 71 488,43 грн. за період з 01.03.2011р. по 11.02.2012р.
У відповідності до п. 2.4. Договору поставки №84 від 14.02.2011р. з урахуванням Протоколу розбіжностей від 14.02.2011р. до нього усі розрахунки за Договором проводяться відповідачем у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення на підставі накладних протягом 30 календарних днів з дати отримання товару.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем позивачем грошових коштів за поставлений товар згідно Договору.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, припинення зобов'язання може бути обумовлено не будь-яким, а лише належним його виконанням. Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язання. Якщо учасники зобов'язання порушують хоча б одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а змінюється, оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Факт невиконання відповідачем умов Договору щодо сплати коштів за поставлений позивачем товар доведений належними засобами доказування, разом з тим відповідачем не надано доказів на підтвердження зворотнього, у зв'язку з чим правомірно визначено господарським судом до стягнення з боржника заборгованості у розмірі 71 488,43 грн.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з наведеної норми, наявність факту прострочення відповідачем позивачеві коштів за Договором, правильність розрахунку позивача 3% річних суд погоджується з господарським судом про можливість стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 445,44 грн.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Санаторний комплекс «Пуща-Озерна» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2013р. у справі №910/7938/13 залишити без змін.
3. Справу №910/7938/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Е.О. Шевченко
Судді С.О. Алданова
В.О. Зеленін