05 листопада 2013 року Справа № 914/1143/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Бакуліної С.В.,
суддів:Данилової Т.Б.,
Малетича М.М.,
Панової І.Ю.,
Першикова Є.В.,
розглянувши заяву Товариства з обмежено відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит"
про перегляд постановиВищого господарського суду України від 04.09.2013
у справі№ 914/1143/13
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кранова компанія "Спецтехсервіс"
простягнення 10 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.04.2013 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 рішення Господарського суду Львівської області від 29.04.2013 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2013 у справі № 914/1143/13 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит" подало заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 04.09.2013 у справі № 914/1143/13 в якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кранова компанія "Спецтехсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит" 10000,00 грн. безпідставно отриманих коштів та судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної скарги, касаційної скарги та заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України загальною сумою 4301,25 грн., мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статті 181 Господарського кодексу України та статті 1212 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником подано постанову Вищого господарського суду України від 11.09.2013 у справі №910/1031/13.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не знайшла підстав для допуску справи № 914/1143/13 до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше аналогічних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Як вбачається зі змісту постанови від 04.09.2013 у справі №914/1143/13, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про стягнення безпідставно отриманих коштів, оскільки спірна сума коштів була перерахована позивачем на виконання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу краново-маніпуляційної установники, що свідчить про те, що спіні кошти не були набуті відповідачем без достатніх правових підстав.
Водночас зі змісту постанови від 11.09.2013 у справі №910/1031/13, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій в частині стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів, оскільки предмет договору між сторонами погоджений не був, товар та роботи відповідачем не передавались та не виконувались, а у виставленому відповідачем позивачу рахунку фактурі відсутнє найменування, марка, виробник товару, найменування та вид робіт, а тому такий правочин не може вважатися укладеним.
Проаналізувавши зміст наведених постанов, колегія суддів дійшла висновку, що судом касаційної інстанції не допущено різного застосування норм матеріального права. Судові рішення в цих справах прийнято і застосовано норми права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
З огляду на викладене заявником не доведено наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих же норми матеріального права з ухваленням різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а тому відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит" у допуску справи № 914/1143/13 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяС.Бакуліна
Судді Т.Данилова
М.Малетич
І.Панова
Є.Першиков