05 листопада 2013 року Справа № 5011-66/18522-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіХодаківської І.П. - головуючого,
суддівДанилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,
за участю представників:
позивачаШумов А.Ю. (дов. від 03.06.2013 р.)
відповідачівКулинич В.Л. (дов. від 04.03.2013 р. № 44)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнокомплекс"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 р.
у справі № 5011-66/18522-2012 господарського суду міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнокомплекс"
доВідкритого акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління № 41"
простягнення 1 339 449, 20 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехнокомплекс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління № 41" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 07/11 від 28.07.2011 р. у сумі 1 316 888, 76 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21.01.2013 р.), з яких 1 110 906, 94 грн. основного боргу, 82 465, 00 грн. пені, 106 467,50 грн. штрафу та 1 749,31 грн. - 3% річних.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.02.2013 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 р. у справі № 5011-66/18522-2012 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 728 372, 66 грн. боргу, 73 594, 75 грн. пені, 106 467, 50 грн. штрафу та 17 049, 31 грн. - 3% річних, 21 160, 37 грн. витрат по сплаті судового збору; в частині стягнення 382 534, 28 грн. основного боргу провадження у справі припинено; в іншій частині в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2013 р. рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 р. у справі № 5011-66/18522-2012 в частині стягнення 3% річних змінено та стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління № 41" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнокомплекс" 17 002, 71 грн. - 3% річних; в частині стягнення 735 94,75 грн. пені, 106 467, 50 грн. штрафу постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 р. залишено без змін; здійснено новий розподіл судових витрат; стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління № 41" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнокомплекс" 21 151, 05 грн. судового збору за подання позовної заяви, 0,46 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 0,46 грн. судового збору за подання касаційної скарги; повернуто відкритому акціонерному товариству "Шляхово-будівельне управління № 41" з Державного бюджету України 258, 74 грн. надлишково сплаченого судового збору за подання касаційної скарги за квитанцією № 852\з6 від 22.05.2013 р.
Відкрите акціонерне товариство "Шляхово-будівельне управління № 41" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2013 р. по справі № 5011-66/18522-2012 в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2013 р. (суддя - Привалов А.І.), яку залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 р. (колегія суддів: головуючий: Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Шапран В.В.), заяву відкритого акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління № 41" про відстрочку виконання рішення задоволено; відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2013 р. до 01.08.2014р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехнокомплекс" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 01.08.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 р., та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права у зв'язку з неповним та неналежним встановленням обставин справи.
Відкрите акціонерне товариство "Шляхово-будівельне управління № 41" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити ухвалу господарського суду міста Києва від 01.08.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 р., а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнокомплекс" залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд міста Києва рішенням від 20.02.2013 р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 р., позов задовольнив частково; стягнув з відкритого акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління № 41" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехкомплекс" 728 372, 66 грн. боргу, 73 594, 75 грн. пені, 106 467, 50 грн. штрафу, 17 049, 31 грн. - 3 % річних, 21 160, 37 грн. витрат по сплаті судового збору.
На виконання вказаного рішення суду господарським судом міста Києва від 30.05.2013 р. видано відповідний наказ.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2013 р. рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 р. в частині стягнення 3% річних змінено та здійснено новий розподіл судових витрат.
16.07.2013 р. матеріали справи № 5011-66/18522-2012 повернуто до господарського суду міста Києва.
Під час перебування справи у Вищому господарському суді України, 12.07.2013 р. до господарського суду міста Києва надійшла заява відкритого акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління № 41", в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2013 р. по справі № 5011-66/18522-2012 до 01.08.2014 р.
Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Вказаними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Згідно з пунктом 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р., підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Мотивуючи заяву про відстрочення виконання рішення по справі № 5011-66/18522-2012, відкрите акціонерне товариство "Шляхово-будівельне управління №41" зазначало про те, що заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтехкомплекс" виникла, зокрема, в зв'язку із неоплатою ДТГО "Південно-Західна залізниця" виконаних ВАТ "Шляхово-будівельне управління №41" робіт по влаштуванню під'їзних доріг "Залізнично-автомобільного мостового переходу через річку Дніпро у м. Києві (із підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський - Дарниця", які фінансуються за рахунок державного бюджету, про що свідчить лист Дирекції з будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві від 30.02.2013 р. за № Д11-6-6/725.
Крім того, відкритим акціонерним товариством "Шляхово-будівельне управління № 41" була надана довідка публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" за № 979 від 01.08.2013 р., з якої вбачається, що на рахунок ВАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" накладено арешт у відповідності з постановами державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції по виконавчому провадженню № 33882748, проте кошти на рахунку відсутні та надходжень за період з 19.04.2013 р. по 31.07.2013 р. з інших банків не було.
Згідно з доводами відкритого акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління № 41", вказані обставини свідчать про те, що у разі ненадання судом відстрочки для виконання рішення, ВАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" може дійти до стану неплатоспроможності, що, у свою чергу, ускладнить виконання рішення суду та унеможливить його виконання у встановлений строк.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення та враховуючи те, що заявником надано докази на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або унеможливлюють його виконання, а також з метою уникнення негативних наслідків неплатоспроможності боржника, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшов висновку про необхідність відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2013 р. у справі № 5011-66/18522-2012 до 01.08.2014 р.
Беручи до уваги вищезазначене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що в даному випадку у суду першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, було достатньо правових підстав для застосування приписів частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, та відстрочення виконання рішення суду у даній справі.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає доводи, викладені у касаційній скарзі, непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи, а прийняту у справі постанову апеляційного суду такою, що відповідає нормам процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.
Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнокомплекс" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 р. у справі № 5011-66/18522-2012 господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий суддя І. Ходаківська
Судді: М. Данилова
Т. Данилова