05 листопада 2013 року Справа № 901/755/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Шевчук С.Р.,
суддів:Акулової Н.В.,
Владимиренко С.В. -доповідач,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Санвіре"
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 09.07.2013р.
у справі№901/755/13-г господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Санвіре"
до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Аю-Даг-97" 2.Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління"
за участютретьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Гурзуфської селищної ради
за участютретіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1.Комунального підприємства "Гурзуф" 2.Верховної Ради Автономної Республіки Крим 3.Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з будівництва та архітектури
прозобов'язання не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним договору,
Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Кота О.В. від 31.10.2013р. №02-05/873 у зв'язку з відпусткою судді Запорощенка М.Д. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Шевчук С.Р., суддів Акулової Н.В., Владимиренко С.В.
За участю представників:
- позивача: Леонова К.О., дов. №01 від 15.01.2013р.;
- відповідача1: не з'явилися;
- відповідача2: Драюк І.В., дов. №201 від 22.01.2013р.;
- третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явилися;
- третьої особи1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явилися;
- третьої особи2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : не з'явилися;
- третьої особи3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явилися;
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Санвіре" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та заявою про часткову зміну предмету позову, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аю-Даг-97", Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" про зобов'язання відповідача-1 не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,13га, кадастровий номер 0111946800:01:006:0078, розташованої за адресою: смт. Гурзуф, вул. Набережна Пушкіна, в районі кафе "Сафарі" шляхом заборони здійснювати будь-яку господарську діяльність у межах границь цією земельної ділянки; та визнати недійсним договір №17/11 експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд, укладений 24.06.2011р. між Кримським республіканським підприємством "Протизсувне управління" та товариством з обмеженою відповідальністю "Аю-Даг-97".
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.04.2013р. у справі №901/755/13-г (суддя Чумаченко С.А.) позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним договір №17/11 експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд, укладений 24.06.2011р. між Кримським республіканським підприємством "Протизсувне управління" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аю-Даг-97". У задоволенні позовних вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аю-Даг-97" не чинити перешкод Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Санвіре" у користуванні земельною ділянкою площею 0,13га, кадастровий номер 0111946800:01:006:0078, розташованою за адресою: Набережна ім. А.С. Пушкіна, в районі кафе "Сафарі", смт. Гурзуф, шляхом заборони здійснювати будь-яку господарську діяльність в межах цієї земельної ділянки відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.07.2013р. у справі №901/755/13-г (колегія суддів у складі головуючого судді Антонової І.В., суддів Заплава Л.М., Градової О.Г.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аю-Даг-97" задоволено. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.04.2013р. у справі №901/755/13-г скасовано частково - в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору №17/11 від 24.06.2011р. експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд, укладеного між Кримським республіканським підприємством "Протизсувне управління" та товариством з обмеженою відповідальністю "Аю-Даг-97". Прийнято у вказаній частині нове рішення. У позові відмовлено. Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Аю-Даг-97" не чинити перешкод позивачу в користуванні земельною ділянкою площею 0,13га, кадастровий номер 0111946800:01:006:0078, яка розташована за адресою: Набережна ім. А.С. Пушкіна, в районі кафе "Сафарі", смт. Гурзуф, шляхом заборони здійснювати будь-яку господарську діяльність в межах цієї земельної ділянки залишено без змін.
Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.07.2013р. у справі №901/755/13-г та залишити в силі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.04.2013р. у справі №901/755/13-г.
Відповідачем-2 подано відзив на касаційну скаргу з проханням оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а у задоволенні касаційної скарги - відмовити.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, на підставі рішення Гурзуфської селищної ради №11 від 04.03.2004р. "Про укладення договорів оренди з підприємствами, організаціями, установами, приватними підприємцями на земельні ділянки Гурзуфської селищної ради", акту винесення в натурі меж земельної ділянки від 28.07.2004р., між позивачем (орендар) та Гурзуфською селищною радою (орендодавець) 28.07.2004р. було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: смт.Гурзуф, Набережна ім. А.С.Пушкіна, в районі кафе "Сафарі", кадастровий номер 0111946800:01:006:0078 строком на 10 років, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,13га із земель загального користування Гурзуфської селищної ради, класифікація угідь земельної ділянки - "землі інших закладів, установ, організацій", по угіддям - "відкриті без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом, кам'янисті місця, галька"(графи 68, 67 форми 6-зем). Даний договір було зареєстровано Кримською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" у книзі записів договорів оренди земельних ділянок за №00123 від 06.09.2004р. Умовами пунктів 5.1, 5.2 цього договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування берегової смуги пляжної зони, цільове призначення якої - обслуговування захисної берегової смуги пляжної зони. 08.09.2004р. між позивачем та Гурзуфською селищною радою складено акт приймання-передачі земельної ділянки загальною площею 0,13га, розташованої за адресою: смт.Гурзуф, Набережна ім.А.С.Пушкіна, в районі кафе "Сафарі".
24.06.2011р. між відповідачем-2 (управління) та відповідачем-1 (користувач) був укладений договір №17/11 експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд, за умовами якого управління передає користувачу в експлуатацію майно, яке знаходиться на балансі управління берегоукріплювальні споруди у смт. Гурзуф - ділянка в 12м південніше буни №1 протяжністю 12м, а користувач передає управлінню кошти (плата за експлуатацію майна) на відновлення та капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд. З договірних умов, визначених у пунктах 1.3, 3.1, 3.2 та 8.1 цього договору, судами попередніх інстанцій зазначено, що майно передається в експлуатацію із складенням акту технічного стану майна, що передається, та додатком схеми розташування майна, а користувач набуває право експлуатації майна з моменту набрання чинності договором. Користувач перераховує управлінню плату за експлуатацію переданого в користування майна у розмірі коштів на поточне утримання, відновлення та капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд, які знаходяться на балансі управління. За перший рік дії договору (2011рік) кошти, що передаються, складають 2466,16грн. Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами за умови виконання умов пунктів 1.3, 3.2 договору та діє 49 років. За актом приймання-передачі майна відповідачу-1 передано в експлуатацію орендоване майно.
Водночас судами попередніх інстанцій з'ясовано, що 01.08.2011р. між Кримським республіканським підприємством "Протизсувне управління" (управління) та позивачем (користувач) було укладено договір №41/11 експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд, за умовами якого управління передає користувачу в експлуатацію майно, яке знаходиться на балансі управління: берегоукріплювальні споруди у смт. Гурзуф - ділянка в 12м південніше буни №1 протяжністю 85м, а користувач передає управлінню кошти (плата за експлуатацію майна) на відновлення та капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд зі складенням акту технічного стану майна, що передається, та додатком схеми розташування майна, та користувач набуває право експлуатації майна з моменту набрання чинності договором. Умовами пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 8.1 договору сторонами визначено, що користувач перераховує управлінню плату за експлуатацію переданого в користування майна у розмірі коштів на поточне утримання, відновлення та капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд, які знаходяться на балансі управління. За перший рік дії договору (2011 рік) кошти, що передаються, складають 14012,25грн. У наступні роки експлуатації майна користувач перераховує кошти на підставі розрахунків на черговий календарний рік, наданих управлінням, які є невід'ємною частиною договору. Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами за умови виконання умов пунктів 1.3, 3.2 договору та діє 49 років. На підставі акту приймання-передачі майна позивачу передано в експлуатацію берегоукріплювальні споруди, розташовані в смт. Гурзуф, ділянка в 12м на південь буни №1 у складі: штучний гальковий пляж, гідротехнічна стіна 1-ого ярусу, пандус, водовипуск №2, 3, набережна.
Врахував вищевикладені обставини, з'ясовані з аналізу матеріалів справи, здійсненого у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, положення рішення виконавчого комітету Кримської обласної промислової ради депутатів трудящих від 16.09.1964р. №493, прийнятого на підставі постанови Ради Міністрів Української РСР від 09.05.1963р. №569, приписи п.6 постанови Ради Міністрів Української РСР від 26.06.1986р. №238 "Про підвищення ефективності робіт по захисту берегів Чорного і Азовського морів від руйнувань", дані проведеної у 1986-1987 роках інвентаризації, приписи постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим №110-1 від 29.06.1992р. "Про розмежування майна державної (Республіки Крим) власності і власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної)" з додатком №1 до неї, постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим №68 від 11.03.1997р. "Про заходи по інженерному захисту берегів Чорного та Азовського морів і територій, що підпадають під вплив дій негативних природних процесів", постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 23.11.2005р. №540, ч.1 ст.74 Господарського кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірне майно передане Кримському республіканському підприємству "Протизсувне управління" органом управління, відноситься до майнової належності Автономної Республіки Крим та знаходиться на балансі підприємства на праві господарського відання.
Як з'ясовано судом апеляційної інстанції з аналізу матеріалів справи, на підставі акту №45 державного приймання споруд, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кримської обласної ради №229-р від 13.05.1977р., на державне підприємство "Кримське республіканське протизсувне управління", правонаступником якого є Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління", покладено обов'язок експлуатації комплексу берегоукріплювальних споруд в смт.Гурзуф (міська набережна) протяжністю 312м берегової смуги від буни №1 до буни т/л "Супутник".
При цьому, судом апеляційної інстанції на підставі представлених сторонами доказів та встановлених обставин справи, вірно з'ясовано, що договір №41/11 від 01.08.2011р. на експлуатацію берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд був укладений між відповідачем-2 та позивачем після укладення оскаржуваного договору №17/11 від 24.06.2011р., що свідчить про відсутність у позивача переважного права на укладення договору експлуатації берегоукріплювальних споруд, що є предметом спірного договору. Крім того, суд апеляційної інстанції, врахував приписи ст.203, ч.1 ст.626, ст.627 Цивільного кодексу України, надавши належну правову оцінку оскаржуваному позивачем договору, дійшов висновку про його відповідність вимогам законодавства та відсутність підстав для визнання його недійсним. При цьому, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що місцевий господарський суд, визнав недійсним вказаний договір, не встановив та не зазначив норм матеріального права, яким вказаний договір не відповідав, як підстав для визнання його недійсним. На підставі зазначеного суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняв нове рішення про відмову в позові у цій частині.
Розглядаючи заявлену у даній справі позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача-1 не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,13га, розташованою за адресою: Набережна ім. А.С. Пушкіна, в районі кафе "Сафарі", смт. Гурзуф, шляхом заборони здійснювати будь-якої господарської діяльності в межах цієї земельної ділянки, суд першої інстанції, з посиланням на приписи ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України, вказав про незазначення позивачем, які саме перешкоди чиняться відповідачем-1, та що слід йому зборонити, внаслідок чого дійшов висновку відсутність підстав для задоволення вказаної позовної вимоги, з чим погодився суд апеляційної інстанції, що не оспорюється позивачем.
Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, колегією суддів касаційної інстанції відхиляються, оскільки вони зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що у відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції, та не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженого судового рішення.
У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Санвіре" залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.07.2013р. у справі №901/755/13-г - без змін.
Головуючий суддя:С. Шевчук
Судді: Н. Акулова
С. Владимиренко