05 листопада 2013 р.Справа № 2а/1570/2450/2011
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Градовського Ю.М.,
судді -Вербицької Н.В.
(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа
розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Голови Овідіопольської районної державної адміністрації Жидкова М.А., за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, садівниче об'єднання громадян «Ветеран», ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
В березні 2011 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження Голови Овідіопольської районної державної адміністрації №913 від 13.08.2010 року, мотивуючи тим, що позивачі є членами садівничого об'єднання громадян «Ветеран», яке надало їм у користування земельні ділянки АДРЕСА_1 Рішенням Молодіжненської сільської ради №927-V від 11 жовтня 2007 року позивачам надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок та складання Державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення садівництва в с. Молодіжному, в СОГ «Ветеран». Позивачі стверджують, що спірним розпорядженням відповідача №913 від 13.08.2010 року було надано дозвіл іншій особі на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, які перебувають в їх користуванні, що порушує їх права на користування вказаними земельними ділянками.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 року позов ОСОБА_5 залишений без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.155 КАС України.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, просять постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є членами садівничого об'єднання громадян «Ветеран», яке надало їм у користування земельні ділянки АДРЕСА_1
Рішеннями сесії Молодіжненської сільської ради 651-V від 25.05.2007 року та №927-V від 11.10.2007 року позивачам надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та складання Державного акту на право власності безкоштовно на земельній ділянці для ведення садівництва в с. Молодіжному, в СОГ «Ветеран».
На час вирішення даного спору процедура набуття позивачами права власності на вказані земельні ділянки не завершена.
Розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації №913 від 13.08.2010 року затверджено громадянину України ОСОБА_8 містобудівне обґрунтування для розміщення індивідуального садівництва на земельній ділянці загальною площею 1,00 га за адресою: АДРЕСА_1 сільської ради; присвоєно земельним ділянкам орієнтовною площею до 0,6500 га, що оформляються у власність громадянам для ведення садівництва, адресу: АДРЕСА_1 (за межами населених пунктів), та номери згідно зі списком, що додається; надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність зазначених земельних ділянок із земель рекреаційного призначення, які не надані у власність або користування і перебувають у запасі, для ведення садівництва на масиві «Сонячний» на території Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) згідно з додатком до розпорядження.
Позивачі стверджують, що вказане розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації стосується у тому числі земельних ділянок, які перебувають в їх користуванні.
З метою встановлення факту накладення чи заміщення земельних ділянок відведених рішенням Молодіжненської сільської ради №927-V від 11.10.2007 року та розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації №913 від 13.08.2010 року по справи була проведена будівельно-технічна експертиза за висновками якої №363 від 15.03.2013 року межі земельної ділянки позивача, відведеної рішенням Молодіжненської сільської ради №927-V від 11.10.2007 року, можливо встановити на місцевості згідно із технічним звітом про виконання кадастрової зйомки, однак встановити на місцевості межі земельної ділянки, відведеної розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації №913 від 13.08.2010 року, не надається можливим, в зв'язку з чим не можливо надати відповідь про накладення або заміщення зазначених земельних ділянок.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу відведено земельну ділянку, яка знаходиться в межах населеного пункту (с. Молодіжне), а розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації №913 від 13.08.2010 року громадянам виділено земельну ділянку, яка знаходиться за межами населених пунктів, а тому ці земельні ділянки є різними, і будівельно-технічною експертизою не можливо встановити накладення або заміщення зазначених земельних ділянок.
З цих підстав суд першої інстанції визнав недоведеним порушення спірним розпорядженням прав позивача.
З такою позицією суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст.116 Земельного кодексу України, в редакції чинній на час винесення спірного розпорядження, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Позивач стверджує, що земельна ділянка, яка передбачена розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації №913 від 13.08.2010 року, раніше була надана у користування СОГ «Ветеран» розпорядженням цієї ж адміністрації №418 від 01.03.2002 року в межах с. Молодіжне, а СОГ «Ветеран» в свою чергу надало земельні ділянки своїм членам. Оскільки вилучення землі у СОГ «Ветеран» не проводилось, і позивачі не позбавлялися права користування наданими їм ділянками, то спірне розпорядження винесено із порушенням вимог Земельного кодексу України.
Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частина 4 вказаної статті зобов'язує суб'єкт владних повноважень подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За змістом наведених норм в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості, яка покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.
Отже, у даній справі саме Овідіопольська районна державна адміністрація повинна довести, що прийняте нею розпорядження №913 від 13.08.2010 року є законним та не порушує права та інтереси позивача.
В той же час, відповідач ухилився від виконання цього обов'язку, участі свого представника в розгляді справи не забезпечив, заперечень по суті позову не надав, наведені позивачами твердження належними доказами не спростував.
Згідно листів Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» №11-08/15374 від 15.09.2010 року (т.1 а.с.10), №06-12/30560/12-ДВ, №06-12/30559/12-ДВ від 22.10.2012 року (т.1 а.с.230, 231), та підтверджено висновком будівельно-технічної експертизи №363 від 15.03.2013 року, надані позивачам у користування земельні ділянки №66 та 68 в межах ІІІ масиву 13 лінії розташовані на землях, які входять до складу села Молодіжне, Овідіопольського району.
У висновках будівельно-технічної експертизи №363 від 15.03.2013 року експертом зазначено, що встановити на місцевості межі земельної ділянки, відведеної розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації №913 від 13.08.2010 року є неможливим, що в свою чергу робить неможливим відповідь на питання про накладення або заміщення земельних ділянок, які знаходяться у користування позивачів із земельними ділянками за спірним розпорядженням.
При цьому експерт дійшов висновку про можливість встановлення на місцевості меж земельної ділянки позивача на підставі технічного звіту про виконання кадастрової зйомки.
Висновок експерта жодним чином не спростував доводи позовної заяви, що передбачені розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації №913 від 13.08.2010 року земельні ділянки раніше були відділені СОГ «Ветеран» та передані у користування позивачів.
Наведений експертом висновок про неможливість встановлення на місцевості меж земельної ділянки, відведеної розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації №913 від 13.08.2010 року, колегія суддів розцінює як такий, що свідчить про прийняття відповідачем спірного розпорядження без дотримання критеріїв, визначених ч.3 ст.2 КАС України, оскільки не може вважатися законним рішення про відведення земельної ділянки, відносно якої неможливо встановити її межі на місцевості.
Оскільки відповідач в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України не довів законність розпорядження №913 від 13.08.2010 року та відсутність порушень прав позивачів внаслідок його прийняття, а також враховуючи встановлений будівельно-технічною експертизою №363 від 15.03.2013 року факт неможливості встановлення на місцевості меж земельної ділянки, відведеної спірним розпорядженням, колегія судів приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Понесені по справі судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання позову в сумі 3,40 грн. (т.1 а.с.4) та апеляційної скарги в сумі 17,20 грн. (т.2 а.с.163) підлягають поверненню позивачу.
Керуючись ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року -скасувати.
Винести по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації №913 від 13 серпня 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 20 (двадцять) грн. 60 коп..
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя:К.В. Кравченко
Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька