31 жовтня 2013 року Справа № 9104/6809/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Заверухи О.Б.,
суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області на постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 31 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -
26 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про нарахування та виплату підвищення до пенсії передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року, а також нараховувати і виплачувати таке підвищення і надалі.
Постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 31 травня 2010 року поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду. Позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області в частині відмови позивачу в нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, з врахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків. Крім того, законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни. Також вказує, що позивач пропустив строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позовних вимог за 2006 рік оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», були чинними і неконституційними не визнавались.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону, а Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року до кінця бюджетного року відповідач був зобов'язаний нараховувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком, на 30% якої підвищується пенсія дітям війни, визначається відповідно до положень Закону України «Про державний бюджет України» та статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відсутність бюджетного фінансування, на яку вказує відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Також суд першої інстанції правильно визнав неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області щодо невиплати позивачу підвищеної пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки таке рішення суду сприяє повному захисту прав позивача.
Крім того, суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати положення ст. 99 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції), якими передбачено річний строк звернення до адміністративного суду, чого суд не врахував, хоч відповідач наполягав на застосуванні такого строку під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Оскільки позивач звернулася до суду 26 лютого 2009 року, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - починаючи з 22 травня 2008 року.
Також колегія суддів вважає обґрунтованим і підставним зобов'язати відповідача продовжувати нарахування і виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на весь час дії цього Закону, оскільки визначення кінцевого періоду, за який необхідно здійснювати перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу, є безпідставним та суперечить самій правовій природі інституту призначення, перерахунку та виплати пенсії.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає частковому скасуванню в зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 211, 212, 254 КАС України,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області задовольнити частково.
Постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 31 травня 2010 року у справі № 2а-53/10 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розміні 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 22 травня 2008 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 22 травня 2008 року, з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: О.М. Гінда
В.В. Ніколін