Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-11854/12/0170/31
05.11.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мунтян О.І.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Дудкіної Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Трансшип-Агент" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дудін С.О.) від 12.02.13 у справі № 2а-11854/12/0170/31
за позовом Дочірнього підприємства "Трансшип-Агент" (вул. Вишневая, 1, оф.78, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98312)
до Одеського міжрегіонального управління Державної інспекції України з безпеки на морському та річному транспорті (вул. Ланджероновська, 1, м.Одеса, Одеська область, 65026)
до Начальника Одеського міжрегіонального управління Державної інспекції України з безпеки на морському та річному транспорті ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 65026)
про визнання протиправними дій та рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду АРК від 12.02.2013 року по справі № 2а-11854/12/0170/31 ДП «Трансшип-Агент» відмовлено у задоволені позовних вимог до Одеського міжрегіонального управління Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, начальника Одеського міжрегіонального управління Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті ОСОБА_2 про визнання дій та рішення протиправними.
Не погодившись з постановою суду ДП «Трансшип-Агент» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, задовольнити позовні вимоги.
21 травня 2013 року ДП «Трансшип-Агент» подано заяву про зміну апеляційної скарги. Позивач відмовляється від апеляційної скарги в частині визнання протиправними дій начальника Одеського міжрегіонального управління Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті ОСОБА_2, а також у частині визнання протиправним акта перевірки від 26.04.2012 року, оскільки начальником ОМУУкрморрічінспекції вжито відповідні заходи реагування. Винні звільнені.
В іншій частині апеляційна скарга ДП «Трансшип-Агент» про визнання протиправними дій Одеського міжрегіонального управління Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті щодо встановлення в акті перевірки т / х «Аліна» від 26.04.2012 року порушення під кодом « 14121» у вигляді відкатки баласту без дозволу екологів, а також визнання протиправними дій Одеського міжрегіонального управління Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті у вигляді вимоги про надання результатів лабораторного аналізу проб ізольованого баласту т / х «Аліна» підтримується позивачем у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи. На думку апелянта, відповідачем перевищені повноваження з проведення перевірки т / х «Аліна» 25.04.2012 року, оскільки були відсутні правові підстави для проведення перевірки, а також закон не наділяє посадових осіб Укрморрічінспекції повноваженнями приймати рішення щодо відповідності якості вод нормативам граничнодопустимої концентрації речовин на підставі результатів аналізів води і робити висновки про наявність забруднень. Ізольований баласт не відноситься до вод, які містять забруднюючі речовини, і які заборонені до скиду.
У судових засіданнях 21.05.13р., 11.06.13р., 03.09.13р. представники ДП «Трансшип-Агент» підтримали апеляційну скаргу з підстав, які викладені в ній.
У судових засіданнях 21.05.13р., 11.06.13р. представник Одеського міжрегіонального управління Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті проти доводів апеляційної скарги категорично заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Не заперечував, що посадові особи, які проводили перевірку т / х «Аліна», звільнені.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 05 листопада 2013 року сторони не з'явились, представники позивача звернулись з заявою про розгляд справи у їх відсутності, наполягаючи на задоволені позовних вимог. Представник відповідача звернувся з заявою про відкладення розгляду справи. Підстав для її задоволення судова колегія не знаходить, вважає її невмотивованою, оскільки, як вбачається з матеріалів справи з аналогічною заявою відповідач звертався двічі, обидва рази судова колегія задовольняла заяву.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що ДП «Трансшип-Агент» здійснює послуги з управління, агентування т/х «Аліна» (прапор Україна, порт приписки Одеса, власник компанія «Alina Navigation LTD», постійна реєстрація в Грузії, регістровий номер 772378, ІМО 7525683 ) на підставі укладених угод.
Відповідно до статті 22 Кодексу торговельного мореплавства України, т/ х «Аліна» знаходиться під наглядом класифікаційного товариства Російського морського Регістру судноплавства.
Як вбачається з матеріалів справи, судно відповідає технічним та природоохоронним вимогам, що підтверджується чинними міжнародними сертифікатами.
Згідно регістрових документів, т/ х «Аліна» є балкером - судном для перевезення сухих, насипних і навалочних вантажів. Судно перевозить вантаж у закритих трюмах.
Конструктивно передбачено, що судно здійснює операції з ізольованим баластом. Як баласт використовується морська вода, яка приймається в ізольовані баластні танки перед входом в територіальне море України. На судні немає брудного і чистого баласту.
Згідно з листом Російського морського регістра судноплавства від 16.12.2010 року № 187-019-2/902 баластова система судна, що складається з спеціально призначених танків, трубопроводів, насосів є повністю ізольованою і призначена для прийому морської води в баластні танки з метою забезпечення необхідних умов безпечної експлуатації, а саме: для контролю диференту, крену, опади, остійності судна.
Згідно з актом огляду судна від 30.03.2011 року № 11.01005.180 баластова система судна відповідає вимогам Міжнародних конвенцій СОЛАС 73, МАРПОЛ 73/78 і Правил Регістру судноплавства. Баластова система судна повністю ізольована від всіх технологічних і вантажних систем судна. На судні не потрібно і не встановлено пристроїв для відбору проб баластної води з танків.
25 квітня 2012 року т/х «Аліна» прибув без вантажу у пункт пропуску ДП «Іллічівський морський торговельний порт», ошвартувався біля причалу порту для проходження формальностей, пов'язаних з оформленням приходу морського судна, і подальшого вантаження безпечного транзитного вантажу (Росія), раніше минувши екологічний контроль.
Відповідно до вимог пунктів 5, 10 Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон України осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, які ними переміщуються, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 року № 1989 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 року № 1030, т/х «Аліна» пройшов прикордонний, митний контроль, а також пройшов перевірку на предмет безпеки мореплавства та запобігання забрудненню суден з боку Інспекції Державного портового нагляду (далі ІДПН), що не заперечувалося відповідачем.
У ІДПН представлена ??баластова форма, в якій зазначено про наміри т / х «Аліна»: у який час, і в якій кількості зробити злив ізольованого баласту.
25 квітня 2012 року о 23:30 годині почалися навантажувальні роботи, при проведенні яких з метою безпеки проведений відкат баласту.
26 квітня 2012 року близько 08:00 години на борт судна прибули інспектори Одеського міжрегіонального управління Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (далі ОМУ Укрморрічінспекція) для проведення перевірки.
Правовою підставою для проведення перевірки є лист Державної екологічної інспекції з охорони Північно-Західного регіону Чорного моря від 25.04.2012 року № 1632 про не проходження судном екологічного контролю та про можливе забруднення навколишнього природного середовища в результаті скидання баластних вод.
За результатами перевірки складено акт перевірки судна т / х «Аліна» від 26 квітня 2012 року форми «А» і «В», в якому зафіксовано 12 зауважень.
28 квітня 2012 року класифікаційним товариством - Російським морським Регістром судноплавства (далі РМРС) проведено позачергове опосвідчення т / х «Аліна». Згідно з актом РМРС за результатом позачергового опосвідчення від 28 квітня 2012 року закрито 11 зауважень.
Дванадцяте порушення під кодом невідповідності « 14121» та цифровим кодом приписи « 30» - «відкатка баласту проводилася без дозволу екологів у 08-00 годині 26 квітня 2012 року (фото, підозра на забруднення)». Для його закриття відповідач зажадав пред'явити аналіз ізольованого баласту, який на момент проведення перевірки був відкатаний.
Для запобігання подальшого затримання т/ х «Аліна» на невизначений час незалежним сюрвейером «СЖС», відібрано проби залишку баласту судна шляхом відкриття горловин баластних танків. За результатами лабораторного аналізу у відібраній воді не було виявлено перевищення граничнодопустимої концентрації по зваженим речовинам, залізу і нафтопродуктам.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 квітня 2012 року т / х «Аліна» залишив порт Іллічівськ.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин пункт 5.8.10 Обов'язкових постанов по Іллічівському морському торговельному порту, затверджених наказом начальника порту від 01.12.2010 року № 1449, п. 4.4.7 Державні санітарні правила і норми скидання з суден стічних, нафтовмісних, баластних вод і сміття у водоймища (далі ДСанПІН 199-97), п.8.3.4.3 Державних санітарних правил для морських суден України, затверджених постановою Головного Державного санітарного лікаря України від 20.12.2000 року № 57.
Представник позивача неоднарозово звертав увагу колегії суддів, що у порушення приписів пункту 3 частини 1 статті 161 КАС України судом першої інстанції до спірних правовідносин не застосовані п.п.3.4.1 п.3.4, 4.4.4 ДСанПІН 199-97, п.2.2, п.п.2.5.2 Інструкції про порядок пломбування в морських торговельних і річкових портах України суднових запірних пристроїв, призначених для скидання забруднюючих речовин та вод, що їх містять, затвердженої наказом Міністерства транспорту України 30.09.2002 р. № 695, а також невірне застосовано і розтлумачено п. 4.4.7 ДСанПІН 199-97.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України державні органи, їх посадові особи зобов'язані діяти у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.
Указом Президента України від 08.04.2011 року № 447/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з безпеки на морському та річковому транспорті (далі Положення про Укрморрічінспекції).
Укрморрічінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському транспорті (п.1 Положення про Укрморрічінспекцію).
Пунктом 7 Положення про Укрморрічінспекцію передбачено, що Укрморрічінспекція реалізує свої повноваження безпосередньо, та через свої міжрегіональні територіальні органи.
Пунктом 23 Положення про Укрморрічінспекцію передбачено, що інспекція «здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства та стандартів на морському та річковому транспорті».
Пунктом 29 передбачено, що інспекція «здійснює контроль та нагляд за дотримання правил користування засобами морського та річкового транспорту».
Пункт 37 передбачає, що інспекція «здійснює контроль держави прапору за виконанням міжнародних договорів України з безпеки судноплавства та запобіганням забрудненню довкілля із суден, що плавають під прапором України, незалежно від форми власності (крім риболовних суден)».
Аналіз вищевказаних норм права свідчить про відсутність повноважень у посадових осіб Укрморрічінспекції приймати рішення щодо відповідності якості вод нормативам граничнодопустимої концентрації речовин на підставі результатів аналізів води і робити висновки про наявність забруднень.
З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що посилання відповідача на пункти 23, 29, 37 Положення про Укрморрічінспекцію як на правову підставу своїх дій є помилковим.
Більш того, наказом Міністерства транспорту України від 17.07.2003 року № 545 із змінами, внесеними наказом Міністерства транспорту України від 01.11.2011 року № 487, затверджено Правила контролю суден з метою безпеки мореплавства (далі Правила контролю суден).
Правила контролю суден розроблені для встановлення порядку державного контролю в портах за дотриманням на суднах вимог Міжнародних конвенцій, Кодексу торговельного мореплавства України, законодавчих актів України з безпеки мореплавства та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища (п.1.1 Правил контролю суден).
Відповідно до п.1.5 Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства та запобігання забруднення суден, усі судна, які прибувають в українські морські порти, підлягають обов'язковому контролю державними інспекторами Інспекції державного портового нагляду морських портів України і вибірковому контролю Укрморрічінспекції.
Додатком 1 до пункту 2.1.1 Правил контролю суден затверджено Перелік свідчень і документів, які перевіряються на суднах. Наявність дозволу на скидання баласту і результати лабораторного аналізу вод даним документом не передбачено.
Відповідно до п. 2.2.14. Правил контролю суден передбачено, що «Якщо внаслідок огляду судна отримані дані про скидання судном шкідливих речовини у портах, біля віддалених від берега терміналів або в територіальних морських водах України, Укрморрічінспекція повідомляє про це компетентні органи Міністерства екології та природних ресурсів України для проведення ними розслідування та притягнений до відповідальності винних осіб згідно з чинним законодавством».
Законом України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877 із змінами, внесеними згідно із Законом від 20.11.2012 року № 5502 (далі Закон № 877), передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) (стаття 3).
З огляду на наведене судова колегія зазначає, що функції з проведення розслідування про забруднення акваторії порту і щодо притягнення до відповідальності винних осіб покладені виключно на компетентні органи Міністерства екології та природних ресурсів України, у зв'язку із чим вищезазначені дії відповідача є поза межами його повноважень.
Крім того, підпунктом 2.3.3. п.п.2.3 Правил контролю суден передбачені наступні правові підстави інспектування українських судів Укрморрічінспекцією, а саме:
- вибірково, в плановому порядку за графіком, затвердженим начальником Укрморрічінспекції;
- на підставі заяви судновласника;
- якщо під час перевірки судноплавної компанії виявлені недоліки з питань управління безпеки експлуатації суден;
- на підставі інформації ІДПН про необхідність здійснення більш детальної перевірки;
- при отриманні актів про затримання судна іноземним інспектором контролю держави порту;
- при отриманні інформації від членів екіпажу або від інших осіб про невідповідність судна вимогам міжнародних конвенцій, про забруднення судном навколишнього природного середовища або про порушення судном умов перевезення.
Судова колегія зазначає, що перелік підстав контролю, інспектування є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка ОМУ Укрморрічінспекції проведена на підставі листа Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря від 25.04.2012 року № 1632 про можливе забруднення акваторії порту.
Однак, за своїм змістом лист екологічної інспекції від 25.04.2012 року № 1632 про можливе забруднення акваторії порту не містить жодних доказів про встановлення факту забруднення, тому є інформаційним, який не тягне за собою жодних правових наслідків, у тому числі не є підставою для проведення перевірки .
В матеріалах справи взагалі відсутні докази про наявність факту забруднення акваторії порту Іллічівськ, в результаті зливу баласту т / х «Аліна».
Крім того, відповідач не надав жодного нормативного акту, відповідно до якого оскаржуваному порушенню «відкатка баласту без дозволу екологів» присвоєно код невідповідності « 14121», виставлення якого послужило підставою для затримання судна, тобто для застосування коду припису « 30».
Судова колегія зауважує, що кожен код невідповідності описує порушення Міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною. Від правильності виставленого коду невідповідності залежить термін виправлення того чи іншого порушення.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що дії відповідача щодо встановлення в акті перевірки т / х «Аліна» від 26.04.2012 року порушення під кодом « 14121» у вигляді відкатки баласту без дозволу екологів, на законі не ґрунтуються, тому є протиправними.
Що стосується посилань позивача на те, що дозвіл екологічної інспекції потрібен на скидання стічних вод, а не ізольованого баласту судова колегія зазначає наступне.
Судова колегія вважає, що посилання суду першої інстанції на пункти 4, 5 Правил з охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. № 269 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 431 (далі Правила № 269) є помилковими.
Так, пункт 5 вказаних вище Правил передбачає умови скидання стічних вод, до яких ізольований баласт не відноситься.
Згідно з цим пунктом «Дозволено скидання стічних вод із суден:
- які перебувають у внутрішніх морських водах і територіальному морі України, а також у портах України, за умови очищення стічних вод на суднових установках,
- які відповідають вимогам, установленим МАРПОЛ 73/78 та підтвердженим свідоцтвом класифікаційного товариства; які не обладнані закритими системами стічних вод, якщо чисельність осіб, що перебувають на борту, не перевищує 10 чоловік.
- рішення щодо відповідності якості вод нормативам ГДК речовини приймається відповідно державними інспекціями охорони Чорного та Азовського морів Мінприроди на підставі результатів аналізів води.
Судова колегія зазначає, що прирівнювання відповідачем ізольованого баласту до стічних вод, та вимагання дозволу екологічної інспекції на вимогах Закону не ґрунтується.
Пункт 4 названих Правил застосовується до вод, які містять забруднюючі речовини у концентраціях, що перевищують нормативи гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин (далі - ГДК).
Однак, ізольований баласт не відноситься до вод, що містять забруднюючі речовини, або до вод, заборонених до скиду.
Стаття 67 Водного кодексу України передбачає «Особливості користування водними об'єктами для потреб водного транспорту».
Згідно з частинами 3, 4 статті 67 Водного Кодексу України - всі судна та інші плавучі засоби мають буті обладнані ємкостями для збирання лляльних та інших забруднюючих вод, які повинні систематично передаватися на спеціальні очисні споруди для очищення та знезараження.
Забороняється заходження в територіальне море суден, які не провели заміну ізольованого баласту і не обладнані цистернами і закритими системами для збирання стічних вод будь-якого походження чи установками для очищення та знезараження цих вод, що відповідають міжнародним стандартам.
Більш того, судова колегія зазначає, що охорона внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, інших актів законодавства.
Порядок забезпечення захисту внутрішніх і територіальних морських вод передбачений Правилами з охорони морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. № 269 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 431.
Відповідно до Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 року № 269 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 431, та статті 3 Кодексу торговельного мореплавства України Міністерством транспорту України прийнято наказ від 30.09.2002 р. № 695 «Про затвердження Інструкції про порядок пломбування в морських торговельних і річкових портах України суднових запірних пристроїв, призначених для скидання забруднюючих речовин та вод, що їх містять» (із змінами), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2002 року за № 826/7114, (далі Інструкція № 695).
Згідно з пунктом 1.3 Інструкції № 695 пломбування суднових запірних пристроїв (клапанів, клінкетів, кінгстонів, захлопок, кранів, люків та інше, далі Пристрої) здійснюється з метою запобігання самовільному скиданню із суден вод, які заборонені до скидання, що може призвести до забруднення внутрішніх вод и територіального моря України.
Пунктом 2.2 Інструкції № 695 передбачено, що «пломбуванню підлягають суднові пристрої, які спеціально призначені для безпосереднього скидання за борт судна забруднюючих речовин або вод, що їх містять (таких, як лляльні води машинно-котельного відділень, шлам та інші нафтозалишки, брудний і чистий баласт, стічні води, сміття).
Орієнтовний перелік суднових запірних пристроїв, призначених для скидання забруднюючих речовин та вод, що їх містять, які повинні бути опломбовані, наведено в Додатках 1 до цієї Інструкції. Повний перелік пристроїв для певного судна визначається з урахуванням типу, призначення та конструктивних особливостей судна, його обладнання та систем.
Пунктом 2.5.2. зазначеної вище Інструкції №695 визначено, що не підлягають пломбуванню пристрої, призначені для суднових операцій, які постійно здійснюються в порту (для здавання лляльніх вод, брудного і чистого баласту, нафтозалишків, стічних і господарсько-побутових вод на портові берегові і плавучі приймальні споруди; для скидання ізольованого баласту; для перекачування всіх видів води в межах судна; для приймання та віддачі палива, мастил та інше).
Додатком 4 до пункту 3.4 Інструкції № 695 затверджена проформа Повідомлення для Капітана ї екіпажу судна, згідно з якою адміністрація судна інформується про те, що «відповідно до міжнародної конвенції МАРПОЛ 73/78 та національного законодавства України заборонено скидання за борт судна: нафтоводяніх сумішей (лляльніх вод, брудного та чистого баласту); нафтозалишків; стічних вод; сміття ».
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.1997 року № 199 затверджено Державні санітарні правила і норми скидання з суден стічних, нафтовмісних, баластних вод і сміття у водоймища (далі ГСанПИН 199-97), які регламентують баластування суден, зміну баласту і його видалення.
Відповідно до п.п.3.4.1 п.3.4 ДСанПІН 199-97 злив чистого баласту з ізольованих танків, якщо він прийнятий за межами акваторії порту навантаження, ніякими обмеженнями не обтяжується.
Пунктом 4.4.4 ДСанПІН 199-97 передбачено, що скидання ізольованого баласту в територіальних водах держави може бути допущене тільки в тому випадку, якщо вони пройшли обробку проти мікробіологічної та паразитарно-гідробіонтной флори і фауни, або якщо баласт був узятий (змінений) за межами територіальних вод держави, з порту якого вийшло судно.
Пунктом 4.4.5 ДСанПІН 199-97 передбачено, що в судновому журналі повинні бути відображені географічні координати, дати і кількість прийнятого на борт баласту.
Таким чином, судова колегія зазначає, що зміна ізольованого баласту повинна бути проведена до входу в територіальне море України. Ширина територіального моря 12 миль (стаття 3 Конвенції ООН з морського права 1982 року). У разі приходу морського судна з іншого водного басейну ізольований баласт може бути предметом біологічного аналізу на предмет мікробіологічної та паразитарно-гідробіонтной флори і фауни, проведеного санітарною службою, а не хімічного аналізу, проведеного екологічною службою.
Як підтверджується матеріалами справи т/х «Аліна» перед заходом у територіальне море України 22 квітня 2012 року провів зміну баласту, відбивши операції в журналі баластних операцій.
Судова колегія дійшла висновку, що дії відповідача у вигляді вимоги надання результатів лабораторного аналізу проб ізольованого баласту т / х «Аліна» суперечать вищевказаним нормам права.
Крім того, як встановлено судом та не заперечується сторонами на т / х «Аліна» конструктивно не передбачені спеціальні пристрої для відбору проб баластної води з баластових танків і системи трубопроводів. Зазначене підтверджується актом огляду РМРС від 30.03.2011 року № 11.01005.180.
Згідно з актом огляду судна від 30.03.2011 року № 11.01005.180 баластова система судна відповідає вимогам Міжнародних конвенцій СОЛАС 73, МАРПОЛ 73/78 і Правил Регістру судноплавства. Баластова система судна повністю ізольована від всіх технологічних і вантажних систем судна. На судні не потрібно і не встановлено пристроїв для відбору проб баластної води з танків.
Згідно з листом Російського морського регістра судноплавства від 16.12.2010 року № 187-019-2/902 баластова система судна, що складається з спеціально призначених танків, трубопроводів, насосів є повністю ізольованою і призначена для прийому морської води в баластні танки з метою забезпечення необхідних умов безпечної експлуатації, а саме для контролю диференту, крену, опади, остійності судна. Тому відібрати репрезентативні проби баласту неможливо і з технічних причин.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:
1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких представлено Верховною Радою України;
2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та наступним способом, передбаченими Конституцією і законами України.
Частиною 4 статті 9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода, на обов'язковість якого, надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу .
В порушення статті 9 КАС України, суд першої інстанції застосував до виниклих правовідносин пункт 5.8.10 Обов'язкових постанов по Іллічівському морському торговельному порту, затверджених наказом начальника порту від 01.12.2010 року № 1449, а також п.8.3.4.3 Державних санітарних правил для морських суден України , затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 20.12.2000 № 57.
Так, пунктом 5.8.10 Обов'язкових постанов по Іллічівському морському торговельному порту, затверджених наказом начальника порту від 01.12.2010 року № 1449, передбачено, що
«Судна, які прибувають в ІМТП при заході в Чорне море, зобов'язані змінити ізольований баласт, взятий в інших районах світового океану на води Чорного моря, про що зробити запис у судновому журналі.
Скидання ізольованого баласту може здійснюватися лише спеціально призначеними для цього судновими насосами по окремих трубопроводах.
Скидання ізольованого баласту в акваторії порту може бути здійснене з проведення лабораторного аналізу та отримання дозволу Державної екологічної інспекції з охорони навколишнього природного середовища Північно-Західного регіону Чорного моря ».
Абзац 3 пункту 5.8.10 Обов'язкових постанов по Іллічівському порту не відповідає п.п. 3.4.1 п.3.4, п.п. 4.4.4 ДСанПІН 199-97, п. 2.2, п.2.5.2 Інструкції № 695, Положення про морську екологічну інспекцію, затверджену наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 04.11.2011 року № 429, які не передбачають наявність дозволу екологічної інспекції на злив ізольованого баласту.
Судова колегія зазначає, що норма права, яка не відповідає іншому правовому акту, що має вищу юридичну силу, не повинна застосовуватися. Оскільки абзац 3 п. 5.8.10 Обов'язкових постанов по Іллічівському морському торговельному порту суперечить правовому акту, який має вищу юридичну силу, то не повинен застосовуватися.
Судом першої інстанції невірно застосовано до спірних правовідносин п.4.4.7 ДСанПІН 199-97.
Розділ 4.4. ДСанПІН 199-97 визначає необхідні заходи щодо забезпечення якості баластних вод при скидах, виконання яких забезпечить скидається баласт необхідною якістю.
Виконання вимог п. 4.4.4. забезпечить необхідну якість ізольованого баласту, якщо він узятий в будь-якому місці (обмежень по забору ізольованого баласту немає) і пройшов на судні обробку проти мікробіологічної та паразитарно-гідробіонтной флори і фауни (біологічних забруднювачів) або був узятий (замінений) обов'язково за межами територіальних вод.
Для визначення місця прийняття баласту, потрібно запис координат у судновому журналі, а кількість вказує на повну (не повну) заміну баласту (пункт 4.4.5.)
Пункт 4.4.6. забезпечує якість баласту, за відсутності на судні обладнання для його обробки (баласт був узятий в будь-якому місці), шляхом направлення судна за межі територіальних вод для проведення примусової дебалластіровки, тому що це не була виконано раніше.
У пункті 4.4.7. якість баласту, взяття якого не обмовляється, забезпечується наявністю установки по його знезараженню (Не знешкодження) або пред'явленням результатів лабораторного дослідження.
Відповідно розділу 4.4. ДСанПІН 199-97 якість баластних вод при скидах забезпечується:
а) взяттям (заміною) ізольованого баласту за межами територіальних вод України;
б) або наявністю на судні установки по знезараженню баластних вод;
в) або результатами лабораторного дослідження на предмет наявності мікробіологічної та паразитарно-гідробіонтной флори і фауни (біологічних забруднювачів).
Заміна ізольованого баласту за межами територіальних вод відповідає ч. 4 ст. 67 Водного кодексу України, п.п. 3.4.1 п.3.4 ДСанПІН 199-97, що виконано т / х «Аліна» та підтверджується матеріалами справи. Тому додатково застосовувати обмеження, викладені в п.4.4.7 ГСанПИН 199-97, правових підстав не має.
Посилання суду першої інстанції на п.8.3.4.3 Державних санітарних правил для морських суден України, затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 20.12.2000 № 57, також є помилковим.
Так, Державні санітарні правила для морських суден України, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 20.12.2000 року № 57, не пройшли реєстрацію в Міністерстві юстиції України.
Згідно з пунктом 1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерства та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 року № 393/92 нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами державного управління і контролю, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Згідно з пунктом 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.
У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не вступили в дію, і не можуть бути застосовані.
Враховуючи, що Державні санітарні правила для морських суден України, затверджені Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 20.12.2000 № 57, не були зареєстровані Міністерством юстиції України, отже, відповідно до п.15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Таким чином, доводи апеляційної скарги та матеріали справи дають підставу колегії судів для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.
Керуючись статтями ст.ст. 195, 196, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Трансшип-Агент" на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.02.13р. по справі №2а-11854/12/0170/31- задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.02.13р. по справі №2а-11854/12/0170/31- скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Трансшип-Агент" задовольнити.
Визнати протиправними дії Одеського міжрегіонального управління Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті щодо встановлення в акті перевірки т / х «Аліна» від 26.04.2012 року порушення під кодом « 14121» у вигляді відкатки баласту без дозволу екологів.
Визнати протиправними дії Одеського міжрегіонального управління Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті у вигляді вимоги про надання результатів лабораторного аналізу проб ізольованого баласту т / х «Аліна»
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис Т.М. Дудкіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.І. Мунтян