05 листопада 2013 р.Справа № 1570/5593/2012
Категорія: 3.4 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Градовського Ю.М.,
судді -Вербицької Н.В.
при секретарі -Конончук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року у справі за позовом громадянки В'єтнаму ОСОБА_1 до Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Одеській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, ГУМВС України в Одеській області про визнання незаконним та скасування висновку про скасування дозволу на імміграцію та повернення посвідки на постійне проживання,-
У вересні 2012 року громадянка В'єтнаму ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом (з врахуванням уточнень) до Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Одеській області (надалі - відповідач, ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області), в якому просила визнання неправомірними дій та скасування рішення про скасування посвідки на постійне проживання на ім'я ОСОБА_1, визнати незаконним та скасувати Висновок від 22.09.2011 року про скасування дозволу на імміграцію громадянки В'єтнаму ОСОБА_1 та повернути посвідку на постійне проживання.
В обґрунтування позову було зазначено, що 10.09.2012 року позивач отримала лист ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області, яким повідомлено про скасування посвідки на постійне проживання в Україні на підставі п.1 Розділу 4 ст.12 Закону України «Про імміграцію». Позивач зазначила, що жодного положення цього Закону не порушувала. Крім того, при наданні посвідки на постійне проживання 27.07.2007 року ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області усі надані документи ретельно перевірялись, та на їх підставі було прийняте рішення про видання посвідки. За період перебування на Україні у позивача народилося двоє дітей у 2007 року та 2009 року, які є громадянами України та жодних протиправних дій позивачем вчинено не було.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2013 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Висновок ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області від 22.09.2011 року про скасування дозволу на імміграцію громадянки В'єтнаму ОСОБА_1. Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області поновити посвідку серії НОМЕР_1 від 27.07.2007 року на постійне місце проживання в Україні, видану громадянці В'єтнаму ОСОБА_1.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході розгляду справи, судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції було встановлено, що громадянка В'єтнаму ОСОБА_1, 1983 року народження, прибула в 2006 році в Україну на постійне проживання до чоловіка До ОСОБА_2 громадянина Соціалістичної Республіки В'єтнам, який мав дозвіл на імміграцію в Україну.
26.06.2007 року громадянка В'єтнаму ОСОБА_1 звернулась до ВГІРФО ГУМВС в Одеській області із заявою про надання дозволу на імміграцію та видачу посвідки на постійне проживання в Україні.
За результатами розгляду поданої позивачем заяви ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області прийнято висновок від 24.07.2007 року щодо надання ОСОБА_1 дозволу на імміграцію та документування її посвідкою на постійне проживання в Україні.
25.07.2007 року ОСОБА_1 видано дозвіл на імміграцію в Україну терміном дії до 25.07. 2008 року.
27.07.2007 року позивачу оформлено посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1.
03.08.2007 року посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1 було отримано позивачем.
На виконання п.2 протоколу №29 розширеної наради керівництва МВС України від 12.07.2011 року та протоколу №2 наради керівного складу органів ДДГІРФО від 15.07.2011 року «Про активізацію роботи з документами, які підлягають вилученню» інспектором відділу ГІРФО ГУМВС України в Одеській області Стецик О.М., були розглянуті матеріали додаткової перевірки, щодо надання дозволу на імміграцію в Україну позивача, та встановлено, що 25.02.2008 року відділом ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області було прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну чоловіку позивача, громадянину В'єтнаму До ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та вилучено посвідку на постійне проживання в Україні.
За наслідками зазначеної перевірки прийнято висновок про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянки В'єтнаму ОСОБА_1, який затверджено начальником ГУМВС України в Одеській області 22.09.2011 року.
Як вбачається з листа ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області №22/303818 від 22.09.2011 року, яким повідомлено позивача про скасування посвідки на постійне проживання, останню скасовано на підставі п.1 Розділу 4 ст.12 Закону України «Про імміграцію».
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких доказів надання з боку позивача свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність на час видачі посвідки відповідачем не надано, відсутні вони і в матеріалах особової справи позивача №303818.
Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо:
1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність;
2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;
3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;
4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
6) в інших випадках, передбачених законами України.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не надано жодних доказів на підставі яких можна було б скасувати дозвіл на імміграцію позивача, що також вірно було встановлено судом першої інстанції.
Щодо посилання у висновку начальника ГУМВС України в Одеській області від 22.09.2011 року про скасування дозволу на імміграцію позивача на рішення ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області від 25.02.2008 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну чоловіку позивача - громадянину В'єтнаму До ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, колегія суддів зазначає, що Законом України «Про імміграцію» не передбачено такої підстави для скасування дозволу на імміграцію.
Крім того колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що позивач повинна була звернутися із заявою про отримання посвідки на постійне проживання в Україні до 07.02.2002 року, оскільки позивач вперше прибула до України у 2006 році.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що спірний висновок ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області від 22.09.2011 року про скасування дозволу на імміграцію позивача є протиправним.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 08 листопада 2013 року.
Головуючий суддя:К.В. Кравченко
Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька