Справа № 614/1092/13-ц
2/614/299/13
Категорія 41
12.11.2013 р. Борівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Гуляєва Г. М.
при секретарі Євтіхієвій С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Борова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про відновлення порушеного права на володіння, проживання, користування та розпорядження майном, про виселення з домоволодіння
ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом до суду в якому вказала, що 16 липня 1977 р. між нею та відповідачем ОСОБА_2, Піско-Радьківською с/радою Борівського р-ну Харківської обл. був зареєстрований шлюб, актовий запис №14.
Після реєстрації шлюбу сторони переїхали проживати в смт. В.Бурлук Харківської обл., де проживали до 1979 р.
Від спільного проживання в 1978 р. у них народився син ОСОБА_3. Після народження сина стосунки між ними погіршилися, вони вирішили проживати окремо один від одного. В 1979 р. відповідач поїхав від позивачки проживати до своїх батьків в с. П.Радьківські Борівського р-ну.
На початку 1981 р. позивачка із своїм сином теж переїхала на постійне місце проживання в с. П.Радьківські Борівського р-ну. Так як у батьків проживати було ніде, то вони деякий час проживали на квартирі.
Відповідач проживав окремо від них, працював у Борівському лісництві і там скоїв якийсь злочин, за що Борівським районним судом в 1981 р. був притягнутий до кримінальної відповідальності. Наскільки позивачці відомо, йому було призначено міру покарання 1,5 - 2 роки позбавлення волі.
3 червня 1982 р. батько позивачки ОСОБА_4 подарував позивачці житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Таким чином, згідно договору дарування від 3 червня 1982 р., посвідченого виконавчим комітетом Піско-Радьківської с/ради Борівського р-ну та зареєстрованого в книзі для записів нотаріальних дій за №35, позивачка стала власником домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1.
В січні 1982 р. з місць позбавлення волі повернувся відповідач, прийшовши до позивачки, він попросився проживати разом. Так як він був офіційно її чоловіком, то вона дала згоду на проживання в її житловому будинку.
14 січня 1982 р. ОСОБА_2 був прописаний в домоволодінні позивачки.
Проживали сторони разом до 2012 р. Але останнім часом відповідач став принижувати позивачку, безпричинно лаятися та бити її.
Через це позивачка вирішила розірвати шлюб.
Рішенням Борівського районного суду Харківської обл. від 9 січня 2013 р. шлюб між сторонами був розірваний.
За час спільного проживання сторони нічого не збудували, залишилося все те, що позивачці подарував батько. Спільного майна, яке необхідно ділити між ними, у них немає. Тому позивачка попросила відповідача зібрати свої речі і виписатись з її домоволодіння. Спочатку він ніби погоджувався, але потім сказав, що йому нікуди йти жити, оскільки батьківський будинок його сестри продали.
Через деякий час після розірвання шлюбу відповідач знову став піднімати руку на позивачку. 11 квітня 2013 р. він так побив її вдома, що вона змушена була звернутися за допомогою до міліції.
Після цього позивачка зверталася до сестер відповідача, розповідала, що з їхнім братом стало неможливо проживати. В розмові вони дійшли до згоди, що їхній будинок, який знаходиться в с. П.Радьківські порожній і відповідач вільно може в нього поселитися і проживати.
Про цю розмову позивачка розповіла відповідачу, але він добровільно не хоче виїжджати від неї, тому позивачка за захистом своїх прав змушена була звернутися до суду.
23.09.2013 р. позивачка надала уточнення до позовної заяви, в якому просила поновити її права на володіння, користування, проживання та розпорядження житловим будинком, розташованим за адресою АДРЕСА_1 та виселити ОСОБА_2 з вищевказаного домоволодіння у зв'язку з неможливістю сумісного проживання.
Відповідач по справі в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причину неявки не повідомив.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він працює дільничним інспектором міліції на території Піско-Радьківської с/ради і йому відомо, що відповідач веде себе неадекватно, позивачка не раз скаржилася на його дії; була офіційна заява від позивачки на дії відповідача, але потім ОСОБА_1 заяву з міліції забрала, бо боялася фізичної розправи з боку відповідача.
Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню з наступних підстав.
В суді встановлено, що згідно копію дублікату договору дарування житлового будинку від 03.06.1982 р. гр. ОСОБА_6 подарував гр. ОСОБА_1 житловий будинок, що належить гр. ОСОБА_6 і який знаходиться в с. Піски-Радьківські Борівського р-ну Харківської обл. і розташований на присадибній ділянці розміром 0,15 га (а.с.9)
Згідно копії заочного рішення Борівського районного суду від 09.01.2013 р., шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.10).
Згідно довідки виконавчого комітету Піско-Радьківської с/ради, ОСОБА_1 має наступний склад сім'ї: чоловік - ОСОБА_2 (а.с.11).
Згідно висновку експерта №206-ИЗ/13 Ізюмського міжрайонного відділу судмедекспертизи від 16.04.13 р., у гр. ОСОБА_1 були виявлені крововиливи на верхніх та нижніх кінцівках; дані тілесні пошкодження утворилися у неї від дії тупих твердих предметів, можливо і при тиску кісток, пальців рук сторонньої людини; по ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.12).
Відповідно довідки виконавчого комітету Піско-Радьківської с/ради, згідно погосподарського обліку Піско-Радьківської с/ради Борівського р-ну Харківської обл., книга №12, особовий рахунок №НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_2, з 01 січня 1981 р. по 01 червня 1982 р., зареєстрованими значилися громадяни: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5; згідно погосподарського обліку сільської ради станом на 01 січня 1983 р., погосподарська книга №7, особовий рахунок №НОМЕР_2, за адресою АДРЕСА_1, зареєстрованими значилися громадяни: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.18).
Згідно довідки лікаря-психіатра Борівської ЦРЛ, ОСОБА_2 на диспансерному обліку у лікаря-психіатра Борівської ЦРЛ не стоїть, потребує обстеження в стаціонарі (а.с.45).
Крім того, статтею 150 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають в приватній власності квартиру (будинок), користуються ним для власного мешкання мають право розпоряджатися цією власністю за своїм бажанням.
Відповідно до ст.155 ЖК України, власник не може бути позбавлений права користування квартирою (будинком), яка знаходиться в приватній власності.
Згідно ст.116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або
використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились
безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивачка довела факт неможливості сумісного проживання з відповідачем ОСОБА_2, внаслідок його жорстокого ставлення до неї, порушення норм та правил співжиття.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст.10,11,212-215,224-226 ЦПК України , на підставі ст.ст.116,150,155 ЖК України , суд
Позовні вимоги - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 порушені права на володіння, користування, проживання та розпорядження житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.
Виселити ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1 без надання йому будь-якого іншого житла.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Борівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Головуючий Гуляєва Г. М.