27 червня 2013 р.Справа № 2034/2а-1492/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бондара В.О.
Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського районного суду від 21.04.2011р. по справі № 2034/2а-1492/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області
про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату пенсії,
03.12.2010 року ОСОБА_1 (надалі-позивач) звернулася до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Харківського районного суду від 21.04.2011 року задоволено позов. Визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язано здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 03.12.2009 року по 31.12.2010 року з урахуванням фактично отриманих позивачем виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Харківського районного суду від 03.12.2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області про зобов"язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату пенсії за період з 03.12.2009 року по 31.12.2010 року залишено без розгляду.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову змінити та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а саме: за 2007 рік, 2008 рік, 2009 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни та за приписами ст.6 цього Закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Таким чином, відповідач у 2010 році повинен був, відповідно діючої статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей", виплачувати позивачу щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру пенсії, визначеної ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції .
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до вимог Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.4 ст.9 КАС України, відповідач у 2010 році до позивача безпідставно застосовував постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. за № 530 , оскільки повинен був діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка має вищу юридичну силу ніж зазначена постанова, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає безпідставними.
Так, відповідно до чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського районного суду від 21.04.2011р. по справі № 2034/2а-1492/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бондар В.О.
Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.