Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/6315/13-а
05.11.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мунтян О.І.,
суддів Шереніна Ю.Л. ,
Дугаренко О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В.) від 17.07.13 у справі № 801/6315/13-а
за позовом Державного підприємства "Айвазовське" (вул.Васильченко, буд.1-А, смт.Партеніт, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98542)
до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (вул. Леніна, 22а, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2013 року позовні вимоги Державного підприємства "Айвазовське" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 01.06.2013 року № 0002811502, яким Державному підприємству "Айвазовське" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 32169,00 грн., у тому числі 21446,00 грн. за основним платежем та 10723 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Айвазовське" судовий збір у сумі 321,69 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.
На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 05.11.2013 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Переглянувши постанову суду відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Посадовою особою податкового органу проведено камеральну перевірку декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року позивача, за результатами якої складено акт №702/15.2/04792883 від 23.05.2013 року.
За висновками даного акту встановлено порушення позивачем п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, п.п.4.6.8 п.4.6 п.4 Розділу V "Порядок заповнення податкової декларації" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 року, редакції наказу Міністерства фінансів України №1342 від 17.12.2012 року "Про затвердження форм та Порядку заповнення звітності з податку на додану вартість" зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.01.2013 року за №79/22611.
На Акт перевірки позивачем подано заперечення до ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС, які визнані такими, що не підлягають задоволенню згідно листа від 31.05.2013 року вих. № 2946/10/15.2.
На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 року №0002811502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 32169,00 грн., у т.ч. 21446,00 грн. - за основним платежем, 10723,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціям (штрафами) (а.с.12).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.
Відповідно до п.75.1.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (ст. 76 ПК України).
Пунктом 86.2 ст.86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки, у разі встановлення порушень, складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
На виконання вимог ПК України листом ДПА України від 21.06.2011 року №17197/7/15-0617"Щодо оформлення Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів" також зазначено, що під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.
З акту перевірки вбачається, що під час здійснення камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на додану вартість за квітень 2013 року використано результати камеральних перевірок декларацій з податку на додану вартість за липень 2012 року (акт №690/15-2/04792883 від 28.08.2012 року), за серпень 2012 року (акт №743/15-2/04792883 від 21.09.2012 року), за вересень 2012 року (акт №949/15-2/04792883 від 09.11.2012 року), за жовтень 2012 року (по акту №1077/15-2/04792883 від 28.11.2012 року), за листопад 2012 року (по акту №17/15-2/04792883 від 08.01.2013 року за грудень 2012 року (по акту №140/15.2/04792883 від 28.01.2013 року), за січень 2013 року (по акту №333/15.2/04792883 від 01.03.2013 року), за лютий 2013 року (по акту №464/15.2/04792883 від 02.04.2013 року), за березень 2013 року (по акту №597/15.2/04792883 від 30.04.2013 року, про що зазначено в відповіді на заперечення до акту камеральної перевірки №702/15.2/04792883 від 23.05.2013 року ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС від 31.05.2013 року (вих.№2046/10/15.2).
Під час проведення камеральної перевірки посадовими особами відповідача не перевірялись данні податкової декларації (розрахунків) платника податків, складання підсумків, неправильність застосування ставок податків і податкових пільг. У акті перевірки також не встановлено методології проведення розрахунків, які призвели до вказаних порушень.
Натомість, в Акті перевірки фактично надається правова оцінка господарським правовідносинам позивача за висновками додержання вимог податкового законодавства попередніх його перевірок.
Тобто, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що відповідач при проведенні камеральної перевірки вийшов за межі предмету такої перевірки та обставин, які перевіряються під час проведення камеральної перевірки.
Оскільки предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, то документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкова декларація за перевіряємий період (розрахунки), а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, відповідач має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача з дослідженням та оцінкою всіх первинних документів за спірними відносинами, а сама перевірка повинна проводитись у т.ч. на підставі наказу керівника ДПІ та направлення на перевірку.
Згідно з п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України сума від'ємного значення, розрахованого згідно з пунктом 200.1 цієї статті, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.п.4.6.6 п.4.6 Розділу V Порядку №1492 залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Приписами п.п.4.6.8. п.4.6 Розділу V Порядку №1492 встановлено, що у рядку 25 декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду.
Тобто, показники ряд.24 декларації з ПДВ за березень 2013 року позивача обґрунтовано відображені в ряд.21 декларації позивача з ПДВ за квітень 2013 року.
Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (ряд.21- ряд. 18) декларації з ПДВ за квітень 2013 року у розмірі 1041410,00 грн. (1062856,00 грн. - 21446,00 грн.) складено відповідно до Порядку заповнення податкової декларації, та за якою ряд.21 відповідає фактичним показникам ряд.24 попередньої декларації з ПДВ за березень 2013 року
При цьому, відповідачем не приймалося рішення про зменшення або скасування суми, задекларованої у ряд.24 (залишок від'ємного значення податкового кредиту) по декларації з ПДВ за березень 2013 року.
Отже, показники ряд. 25 декларації (ряд.18-ряд.21) з ПДВ за квітень 2013 року відображені обґрунтовано, з врахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року позивача, було враховано акт планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року №592/23/04792883 від 16.07.2012 року, актів камеральної перевірки декларації з ПДВ за липень-грудень 2012 року, січень-лютий 2013 року та на підставі акту камеральної перевірки за березень 2013 року (№697/15.2/04792883 від 30.04.2013 року), встановлено, що по декларації з ПДВ за квітень 2013 року платником не відображено зменшення залишку від'ємного значення ПДВ ряд.21.3 у сумі 1062856,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань у розмірі 21446,00 грн.
Підставою для відображення сум податкового кредиту з ПДВ в податкових деклараціях, які в подальшому враховуються у податкових деклараціях наступних звітних періодів, були уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань по деклараціях позивача з ПДВ за жовтень 2009 року про збільшення податкового кредиту у сумі 2558294,20 грн. №29918 від 15.10.2009 року за травень 2008 року та №29919 від 15.10.2009 року за червень 2008 року на підставі податкових накладних: №422 від 31.07.2008 року на загальну суму 11156803,20 грн., в т.ч. ПДВ 1859467,20 грн. та №442 від 31.05.2008 року на загальну суму 4192962,00 грн., в т.ч. ПДВ 698827,00 грн., які не були прийняті податковим органом як податкова звітність, та яким було надано статус "до відома".
Крім того, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.07.2010 року у справі №2а-3754/10/10/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року визнано протиправними дії ДПІ в м. Алушта щодо неприйняття уточнюючих розрахунків як податкову звітність та зобов'язано прийняти уточнюючі розрахунки як податкову звітність, що заповнена та подана з дотриманням правил її заповнення та подання.
З урахуванням судового рішення у справі №2а-3754/10/10/0170, ДПІ в м. Алушта уточнюючі розрахунки були прийняті як податкову звітність. Проте, актом перевірки від 22.12.2012 року №1765/23/04792883, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0001172301/0 від 31.12.2010 року, було визначено, що ДП "Айвазовське" неправомірно включило до складу податкового кредиту податкові накладні № 422 від 31.07.2008 року; №442 від 31.05.2008 року.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.04.2011 року у справі №2а-1343/11/17/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012 року визнано протиправними дії ДПІ в м. Алушті та скасоване податкове повідомлення - рішення №0001172301/0 від 31.12.10 року.
Також, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.03.2011 року у справі №2а-529/10/5/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного суду від 11.10.2011 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.01.2012 року, визнано неправомірним та скасовано повідомлення - рішення №0001041502/0 від 02.12.2009 року, прийняте ДПІ у м. Алушта на підставі акту камеральної перевірки декларації з ПДВ за жовтень 2009 року щодо формування позитивного значення податкового кредиту, у тому числі рядка 26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 - рядок 25)" із сумою ПДВ 2514958.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.11.2012 року у справі №2а-12357/12/0170/11, що набрала законної сили, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушті АР Крим ДПС №0000222200 від 17.09.2012 року про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2012 року у сумі 1326678,00 грн., прийняте за результатами акту №592/23/04792883 від 16.07.2012 року.
Таким чином, з урахуванням зазначених судових рішень, положень п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкових декларацій, позивачем обґрунтовано відображені показники у ряд.24, 25 податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року відносно зменшення залишку від'ємного значення податкового кредиту з урахуванням попереднього звітного (податкового) періоду.
Не врахування податковим органом показників податкового кредиту, сформованих за попередні звітні податкові періоди, є необґрунтованим та таким, що не відповідають обставинам справи та діючому податковому законодавству.
Таким чином, висновки по акту перевірки №702/15.2/04792883 від 23.05.2013 року щодо зменшення залишку від'ємного значення у розмірі 1062856,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 18855,00грн. та зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) на суму 1041410,00 грн., збільшення суми податкових зобов'язань на суму 21446,00 грн., та відповідне визначення податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2013 року є безпідставними.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В.) від 17.07.13 у справі № 801/6315/13-а- залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В.) від 17.07.13 у справі № 801/6315/13-а- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян
Судді підпис Ю.Л.Шеренін
підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.І. Мунтян