06 листопада 2013 р.Справа № 2а-6100/11/1512
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Куриленко О.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Кравець О.О.
судді -Домусчі С.Д.
судді -Шеметенко Л.П.
розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про відмову від позову при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_4 на постанову Київського районного суду м.Одеси від 01 червня 2012 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_4 про визнання рішення протиправним, його скасування та визнання державного акту про право власності на землю нечинним,
23.03.2011 року ОСОБА_5 звернулася до суду з адміністративним позовом та після уточнення позовних вимог, просила визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 23 березня 1999 року по безоплатній приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4 , визнати нечинним державний акт про право приватної власності на землю від 20 травня 1999 року, виданий на ім'я ОСОБА_4 .
Постановою Київського районного суду м.Одеси від 01 червня 2012 року позов був задоволений.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неправильно застосовано та порушено норми матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову , якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Особи, що беруть участь у справі, про дату , час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України, але після перерви до судового засідання не зявилися та подали заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження .
Відповідно до п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
06.11.2013 року представником позивачки ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ,діюча за довіреністю від 16.09.2011 року ,до суду апеляційної інстанції було подано заяву про відмову від позову
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги , постанову суду першої інстанції щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі в межах апеляційної скарги, апеляційний1 суд вважає, що заява підлягає задоволенню ,за наступних встановлених обставин:
Судом 1-ої інстанції було встановлено, що ОСОБА_4 .на підставі Свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради 25.02.1999 року, належало 7/25 частин домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1
31.07.1988 року ОСОБА_4 звернулась до Одеської міської ради з проханням передати їй безоплатно в приватну власність земельну ділянку площею 515 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 23.03.1999 року №162 ОСОБА_4 , як власниці 7/25 частин домоволодіння.передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 515 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Але ,16 березня 1999 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був укладений договір дарування, за яким остання подарувала позивачці 2/25 частин домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1.
22 березня 1999 року позивач зареєструвала зазначений договір в КП „ОМБТІ та РОН"
Влітку 2005 року позивач, маючи намір продати належну їй частину домоволодіння, звернулась до ОСОБА_4 з проханням встановлення порядку користування земельною ділянкою і їй стало відомо, що дана земельна ділянка повністю приватизована на ім'я ОСОБА_4
ОСОБА_5 28.12.2005 року в порядку цивільного судочинства звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення виконавчого комітету ОМР та державного акту на право власності на землю .
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16 червня 2011 року провадження у названій справі в частині позовних вимог ОСОБА_5 про визнання рішення та держакту недійсним було закрито, позивачці роз'яснено право звернутись до суду з адміністративним позовом.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.30 ЗК УРСР, від 18.12.1990, № 561-XII при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.
При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів.
При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.
Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.
Згідно ст.42 ЗК УРСР, від 18.12.1990,громадяни, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовують і розпоряджаються земельною ділянкою спільно. Використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об'єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду.
Наступні зміни в розмірі часток у спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі, що сталися у зв'язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін установленого порядку використання та розпорядження земельною ділянкою.
Угода про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою є обов'язковою для особи, яка згодом придбала відповідну частку в спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі.
Якщо згоди на використання та розпорядження спільною земельною ділянкою не досягнуто, спір вирішується судом.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції про наявність підстав для задоволення позову , так як виникнення права на приватизацію земельної ділянки нерозривно пов'язано із наявністю права власності на нерухоме майно - будівля або споруду та залежить від частки у цьому майні, якою володіє заявник , а залишення позову без розгляду - неможливе ,так як строк звернення позивача із адміністративним позовом був пропущений за поважних причин -тривалим розглядом цього ж спору судом в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.1,2 ст.112 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
За таких обставин ,із врахуванням що відмова представника позивача не суперечить закону та ні порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси ,апеляційний суд доходить до висновку ,що у зв'язку з відсутністю порушень норм матеріального чи процесуального права ,що призвели до неправильного вирішення справи , заяву про відмову від позову слід прийняти , постанову суду 1-ої інстанції - визнати нечинною , а провадження по справі - закрити.
Керуючись, ст. ст. ч.1,2 ст.112,ст.185,. 195,197, 198 , 203, 205, 206,254 КАС України, апеляційний суд -
Прийняти відмову від позову представника позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_8.
Постанову Київського районного суду м.Одеси від 01 червня 2012 року - визнати нечинною .
Провадження по справі за позовом за адміністративним позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_4 про визнання рішення протиправним, його скасування та визнання державного акту про право власності на землю нечинним, - закрити
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі , та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя :
Судді: