Справа: № 2а-8482/11 Головуючий у 1-й інстанції: Маринчук М.П.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
13 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Уманському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов»язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни ,-
встановив:
09 серпня 2011 року позивач звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Уманському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги з підвищенням її розміру як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов»язання відповідача здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни з підвищенням до 30% мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 вересня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Уманському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій та стягнення підвищення до пенсії як дитині війни задоволені, а саме: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу недоотриманої доплати до пенсії, як дитині війни; зобов»язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу, недоотриманої 30% доплати до пенсії за віком, як дитині війни виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 лютого 2011 року по 09 серпня 2011 року з урахуванням проведених виплат за цей період.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволені позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01 січня 2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування підвищення до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст.6 Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст.6 зазначеного Закону.
Однак слід зазначити, що рішення суду першої інстанції у частині зобов'язання відповідача виплатити позивачці державну соціальну допомогу як дитині війни з 09 лютого 2011 року по 09 серпня 2011 року, не відповідає змісту законодавства. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання.
Окрім цього, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 ч. 1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Вирішуючи питання яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій із них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI.
На виконання вимог зазначеного Закону, 06 липня 2011 року Кабміном України прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені, зокрема, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745 від 06.07.2011 року.
За таких обставин, до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №745 від 06 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Виходячи з вищезазначеного, колегія суду дійшла до висновку, що позивач має право на нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте судом першої інстанції неправомірно зазначений період за який відповідач повинен нарахувати зазначені виплати.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з постановленням нового рішення, про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія прийшла до висновку про допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що стало підставою для постановлення неправильного рішення.
Керуючись ст.ст. 1,11 ,60, 99,100,195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області задовольнити частково.
Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 вересня 2011 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Уманському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити на рахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, задовольнити частково.
Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в Уманському районі Черкаської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 09 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року, включно, з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині в позові відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М. Грищенко
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.