Справа: № 2а/5594/11/1023 Головуючий у 1-й інстанції: Орел А.С. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
13 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі Київської області на постанову Славутицького міського суду Київської області від 28 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, як постраждалому внаслідок катастрофи на ЧАЕС,-
встановив:
17 березня 2011 року позивач звернулася до Славутицького міського суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі Київської області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплати недоотриманої суми додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як особі що відноситься до категорії 1 та є інвалідом другої групи; зобов»язання відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з рівності мінімального розміру пенсії за віком до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність починаючи з вересня 2010 року.
Постановою Славутицького міського суду Київської області від 28 жовтня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, як постраждалому внаслідок катастрофи на ЧАЕС задоволені, а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у донарахуванні та виплаті недоотриманих сум пенсії ; зобов»язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності до положень ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 01 вересня 2010 року з урахуванням фактично виплачених сум до припинення правових підстав.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі Київської області, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок та виплату відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Славутичі Київської області, визнана інвалідом 2 групи захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією довідки МСЕК Серії КИО-1 № 101044 та копією посвідчення Серії НОМЕР_1 виданим Київською облдержадміністрацією 29 грудня 1999 року.
У відповідності до ст.49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 3 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2002 року та № 530 від 28 травня 2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок додаткової пенсії в розмірі, передбаченому ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Славутицького міського суду Київської області від 28 жовтня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М. Грищенко
І.О.Лічевецький
.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.