31 жовтня 2013 року 16:10Справа № 808/7653/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.
за участю: секретаря судового засідання Батигіна О.В.
представників:
від позивача: Бабіч Л.Й., Шлейгер Е.Ю.
від відповідача: Перегуди О.О., Фоменко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго Юг»
до: Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області
про: визнання протиправними та скасування постанови та припису,
Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНГО ЮГ» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, в якому просить суд визнати (протиправними) недійсними результати випробувань, оформлені протоколами випробувань №№ 19, 20 від 21.08.2013; визнати протиправними (недійсними) та скасувати постанову №000239 від 09.09.2013 на суму 363690,00грн., винесену на підставі акта перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №000305 від 14.08.2013; визнати протиправними (недійсними) та скасувати припис Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області від 14.08.2013, який є невід'ємною частиною акта перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №000305 від 14.08.2013.
Позов обґрунтований тим, що відомості, які встановлені Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області при перевірці стану дотримання законодавства про захист прав споживачів на АЗС №6 позивача за адресою: Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Мелітопольське шосе, 79 щодо реалізації нафтопродуктів, які не відповідають вимогам нормативного документу та відсутність у документах, згідно яких реалізовувалась продукція без номерів сертифікатів відповідності або їх копії є необґрунтованими, оскільки товаротранспортною накладною на відпуск нафтопродуктів взагалі не передбачено строку, в якій повинна бути вказана інформація про сертифікат або інший документ, який підтверджує якість нафтопродуктів. Відповідні номера сертифікатів повинні міститись у документації, згідно якої комітент ТОВ «МАНГО-ТРЕЙД» отримує нафтопродукти від постачальників.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що акт приймання-передачі є документом довільної форми і в його тексті має зазначатися вся інформація про товар, який передається, а тому позивач мав змогу вказати в акті приймання-передачі відомості про сертифікати. Реалізацію ПСМ позивачем за договором комісії не змінює того факту, що продукція, яка ним реалізовувалась не відповідає вимогам чинного законодавства.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та просили залишити позовні вимоги без задоволення з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача і представників відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області 14 серпня 2013 року було проведено планову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів ТОВ «МАНГО ЮГ» за результатами якої складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №000305 від 14.08.2013 року.
Перевірка проводилась на підставі наказу №231 від 09.08.2013 та направлення №000599 від 09.08.2013.
В ході проведення планової перевірки було виявлено порушення п.20 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997, зокрема, АЗС не укомплектована зразковими мірниками місткістю 10, 50 літрів та статті 14 Закону України «Про захист прав споживачів», п.18 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. №833, п. 9 Правил роздрібної торгівлі, зокрема, в реалізації з наявністю цін, зазначених на інформаційному табло на в'їзді та біля оператора АЗС знаходилась продукція, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, не зазначені реєстраційні номери сертифікатів відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, що відображено в п.1-2 додатку №7 до акту перевірки. Сертифікати відповідності або їх копії під час перевірки не було пред'явлено.
14.08.2013 начальник Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області керуючись ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів», на підставі проведеної перевірки ТОВ «МАНГО ЮГ» згідно акту перевірки №000305 від 14.08.2013 у зв'язку з встановленням в процесі перевірки, що продукція не відповідає встановленим вимогам, прийняв рішення №14 про відбір зразків продукції. відповідно до статті 14 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та згідно прийнятого рішення посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області у присутності представника суб'єкта господарювання на підставі акта відбору зразків продукції від 14.08.2013 №000014 було здійснено відбір зразків продукції бензину автомобільного підвищеної якості А-95 Евро, вид ІІ, клас D та бензину неетильованого АИ-92-К5-Евро, клас В. Експертиза нафтопродуктів проводилась товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідна лабораторія експертиз нафтопродуктів «ОЙЛЦЕНТР», за результатами якої було встановлено, що бензин автомобільний підвищеної якості А-95 Евро, вид ІІ, клас D не відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови» «концентрація фактичних смол, мг/100см3 не більше 5, факт -12,5», бензин неетильований АИ-92-К5-Евро, клас В не відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 «вміст сірки, мг/кг, норма не більше - 10; фактично - 37». Протоколи випробувань № 19, №20 від 21.08.2013.
За результатами проведення перевірки було встановлено, що позивач здійснював реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифікатів відповідності, або свідоцтва про визнання відповідності щодо двох партій товару та реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативного документу щодо двох партій товару (бензин автомобільний підвищеної якості А-95 Евро, вид ІІ, клас D та бензин неетильований АИ-92-К5-Евро, клас В не відповідають вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови» за лабораторними дослідженнями).
Вказані порушення стали підставою винесення Постанови про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 09.09.2013 №000239 відносно ТОВ «МАНГО ЮГ» на суму 363690,00грн.
Позивач не погоджуючись з постановою в частині накладення штрафу в розмірі 363690,00грн., звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету; одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини 2 статті 26 вищезазначеного Закону результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).
Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію (абзац 3 частини 1 статті 15 Закону).
Частиною 2 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Відповідно до пункту 16 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані забезпечити реалізацію прав споживачів, визначених Законом України «Про захист прав споживачів», виконувати ці правила та вимоги інших нормативно-правових актів, що регулюють торгівельну діяльність.
Відповідно до пункту 21 вказаного Порядку суб'єкт господарювання зобов'язаний, зокрема, надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну достовірну та своєчасну інформацію про товари.
Відповідно до Правил обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів затверджених наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації № 19 від 16 січня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 лютого 1997 року за № 52/1856, об'єктами сертифікації в державній системі сертифікації УкрСЕПРО є продукція, що: вироблена в Україні; ввозиться в Україну і зазначена заявником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам, але може бути ідентифікована як така, що повинна відповідати чинним в Україні нормативним документам на аналогічну продукцію.
Згідно пункту 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442, суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов'язаний своєчасно подати споживачеві необхідну, доступну та достовірну інформацію про нафтопродукти, а також копії паспортів якості, в яких зазначені нормативні документи, вимогам яких відповідають нафтопродукти, та копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності (якщо продукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні).
Пунктом 29 зазначених Правил заборонено приймати нафтопродукти на АЗС у разі, зокрема, неналежного оформлення або відсутності товарно-транспортної накладної; невідповідності якості нафтопродуктів вимогам нормативних документів; відсутності паспорта якості нафтопродукту або неналежного його оформлення (відсутність номера, марки та виду, не зазначені усі показники якості); відсутності копії сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності.
Пунктом 32 вказаних Правил передбачено, що у разі продажу нафтопродуктів, що підлягають обов'язковій сертифікації, оператори (продавці) на вимогу споживача подають супровідні документи із зазначенням реєстраційного номера сертифіката відповідності чи свідоцтва про відповідність та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності виду продукції.
Так, відповідачем під час перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів встановлено, що стосовно бензину автомобільного підвищеної якості А-95 Евро, вид ІІ, клас D та бензину неетильованого АИ-92-К5-Евро, клас В відсутні реєстраційні номери сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності щодо двох партій товару, а також здійснювалась реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативного документу щодо двох партій товару бензину автомобільного підвищеної якості А-95 Евро, вид ІІ, клас D та бензину неетильованого АИ-92-К5-Евро, клас В не відповідають вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови» за лабораторними дослідженнями, у зв'язку з чим постановою №000239 про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачі» від 09 вересня 2013 року, на позивача накладено за вказане порушення штраф у розмірі 363690,00грн.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у зв'язку з тим, що на час перевірки представником суб'єкта господарювання не були надані сертифікати відповідності на бензини автомобільний підвищеної якості А-95 Евро, вид ІІ, клас D та бензин неетильованого АИ-92-К5-Евро, клас В, було прийнято рішення про відбір зразків продукції для проведення незалежної експертизи.
За результатами експертизи було встановлено, що бензин автомобільний підвищеної якості А-95 Евро, вид ІІ, клас D не відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови» «концентрація фактичних смол, мг/100см3 не більше 5, факт -12,5», бензин неетильований АИ-92-К5-Евро, клас В не відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 «вміст сірки, мг/кг, норма не більше - 10; фактично - 37». Протоколи випробувань № 19, № 20 від 21.08.2013р. ТОВ «Науково-дослідна лабораторія експертиз нафтопродуктів «ОЙЛЦЕНТР».
Стосовно бензину автомобільного підвищеної якості А-95 Евро, вид ІІ, клас D, який реалізовувався на АЗС №6 Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНГО ЮГ» за адресою: Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Мелітопольське шосе, 79, представник позивача наділений відповідними повноваженнями на підставі довіреності №1 від 10.01.2013 Згурська С.А. надала письмові пояснення на протоколі випробувань №19 від 21.08.2013р., в яких добровільно зобов'язалася зняти з реалізації продукцію, яка не відповідає нормативним документам. З приводу невідповідності нафтопродукту вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови» представник позивача пояснив, що найімовірніше вищевказане паливо було поставлене постачальником у невідповідності з ДСТУ.
Стосовно бензину не етильованого АИ-92-К5-Евро, клас В, Згурська С.А. надала письмові пояснення на протоколі випробувань № 20 від 21.08.2013р., в яких добровільно зобов'язалася зняти з реалізації продукцію, яка не відповідає нормативним документам.
Також позивач наполягав, що причиною перевищення показників смол та сірки у бензині стало те, що наливання бензинів у скляні пляшки проводилось через пластикову лійку, яку попередньо промито паливом того ж виду, що і відбиралось.
Відповідачем було зроблено запит від 16.10.2013 за №06/16-2644 до ДП «Науково-дослідний інститут нафтопереробної та нафтохімічної промисловості «МАСМА» та поставлено відповідне запитання, на що було отримано відповідь від 30.10.13 за №1/4-98, в якій зазначалося, що переливання автомобільного бензину у скляні пляшки під час відбору зразків через пластикову лійку, яку попередньо промито тим самим паливом, не може бути причиною збільшення у відібраному зразку вмісту сірки та концентрації фактичних смол.
Відповідно до пп.3, 4 ч.1 ст.23 Законом України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за: реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про правомірність застосування відповідачем до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНГО ЮГ» штрафу в розмірі 363690,00грн.
На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За правилами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує судові витрати в тому випадку, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка їх здійснила. Враховуючи те, що позивачем не доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог, судом не може бути застосовано приписи ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М.Чернова