справа № 806/4767/13-a
категорія 10.1
04 листопада 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сичової О.П. ,
при секретарі - Шевчук Т.А.,
за участю позивача, представника відповідача,:
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області
про скасування вимоги від 23.05.2013 р. №480,-
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому просив скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області №480 від 23.05.2013 року про сплату недоїмки в сумі 9676,75 грн. В обгрунтування позову посилається на безпідставність та необгрунтованість визначеної в спірній вимозі суми недоїмки оскільки вона значно перевищує суму, визначену Житомирським окружним адміністративним судом у справі №806/2310/13-а. Також вказує на те, що сума недоїмки єдиного внеску перевищує суму недоїмки, яка зазначена в доданому до спірної вимоги розрахунку.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовні заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила. Пояснила, що сума недоїмки включеної до спірної вимоги утворилась у позивача за 2011, 2012 роки та перший квартал 2013 року. В розрахунку на який посилається позивач зазначена сума недоїмки зі сплати єдиного внеску за 2012 рік.
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 23 травня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області сформовано вимогу № Ф-480 про сплату недоїмки по єдиному внеску в розмірі 9676,75 грн., яку направлено позивачу - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та вручено останньому 25.05.2013 року.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року (далі - Закон), відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) до Пенсійного фонду України
За приписами п.п.1, 4 ч. 2 ст.6 Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності), які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Встановлено, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на момент винесення спірної вимоги єдиний внесок за 2011 рік, 2012 рік та перший квартал 2013 року в добровільному порядку не сплачувався, що позивачем в судовому засіданні не заперечено.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин у позивача існувала заборгованість перед Пенсійним фондом України зі сплати єдиного внеску за 2011 - 2012 роки та перший квартал 2013 року.
Пунктом 4 статті 25 Закону визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Судом встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 року по справі №806/2310/13-а стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного внеску за 2012 рік в сумі 4472,42 грн., але на момент винесення спірної вимоги заборгованість в сумі 4472,42 грн. позивачем сплачена не була.
Таким чином, з урахуванням того, що у відповідності з розрахунками Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області вбачається, що в спірній вимозі вказана сума недоїмки в розмірі 9676,75 грн., яка утворилась за 2011 - 2012 роки та перший квартал 2013 року і позивач в судовому засіданні не заперечує проти того, що він її не сплачував, суд приходить до висновку про правомірність винесення відповідачем вимоги №480 від 23.05.2013 року.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем фактично не оспорюються підстави нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску, оскільки позов не містить відповідного обгрунтування і до нього не додано відповідних доказів та не заявлено клопотань про їх витребування в разі неможливості надання безпосередньо позивачем.
Позов мотивовано лише тим, що розмір недоїмки зазначеної у спірній вимозі значно перевищує суму, визначену Житомирським окружним адміністративним судом по справі №806/2310/13-а.
Стосовно вказаних доводів, суд зазначає, що відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за №994/18289, вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних особових рахунків платників, а не на підставі судових рішень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувана вимога прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позов є необгрунтованим і у його задоволенні слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -
постановив:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.П. Сичова
Повний текст постанови виготовлено: 11 листопада 2013 р.